1. Службово-функціональні фактори (умови праці та обладнання робочих місць; забезпеченість праці технікою, зв'язком, захисними засобами тощо; організація праці, режим праці та відпочинку, графік роботи і т.п.; обґрунтованість і чіткість розподілу функцій між працівниками; функціональна визначеність структури діяльності кожного співробітника, чіткість його обов'язків, прав і відповідальності; ставлення керівництва до питань організації праці працівників та ін).
2. Економічні фактори (система оплати праці; своєчасність отримання грошового утримання; встановлення меж окладів відповідно з витратами праці; справедливе (або несправедливе) розподіл матеріальних винагород; пільги, премії, надбавки і т.д.).
3. Керуючі фактори (стиль і методи управління)
4. Персоналом; ставлення керівників до працівників; згуртованість управлінської ланки; спадкоємність в оцінці та виборі способів впливу на підлеглих; соціальна дистанція між керівниками і підлеглими; етика взаємодії управлінського та виконавчого ланки та ін.)
5. Психологічні чинники (взаємини працівників між собою; ступінь соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; стан взаємодії між підрозділами; взаємини співробітників з безпосереднім керівником; групова думка, норми і традиції поведінки; характер сприйняття й оцінки працівниками один одного і т.д.).
6. Фактори професійно-кваліфікаційної характеристики персоналу (чисельність персоналу; укомплектованість особового складу; відповідність кваліфікації персоналу виконуваної діяльності; забезпечення адаптації та входження в посаду; перспектива підвищення кваліфікації; перспектива службового зростання і кар'єри; обґрунтованість підбору і розстановки персоналу та ін.)
7. Правові фактори (оптимальність і несуперечність правових актів, що регулюють професійну діяльність; відповідність правових актів вимогам сучасної діяльності; наявність по кожній посаді посадової інструкції із зазначенням обсягу обов'язків, прав і відповідальності; форма і зміст правових актів; зручність в їх застосуванні і т.д. ).
На стан СПК впливають:
· тип організації, тобто чи є вона державною або комерційною структурою; закритим чи відкритим установою; навчальним, науковим або виробничим колективом;
· спосіб життя (сільський, міський), якість життя членів організації;
· соціальні умови (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-культурні) і екологічні.
· соціально-психологічні чинник. Вони включають в себе характер офіційних організаційних зв'язків між членами колективу, закріплений у формальній структурі даного підрозділу.
Стан СПК є показником керованості процесами в колективах. Це багато в чому залежить від активності керівника, його творчого участі в справах колективу Існують наступні характеристики керівника, безпосередньо психологічними особливостями його ставлення до підлеглих і психологічну атмосферу в колективі:
· якості особистості керівника, в яких виявляється його ставлення до підлеглих;
· авторитет його в очах членів колективу;
· стиль керівництва, який характеризує особливості взаємодії керівника з підлеглими в різних ситуаціях управління.
У вітчизняній літературі приводяться наступні особливості керівника, позитивно впливають на людей і клімат колективу:
· принциповість (єдність слова і діла);
· відповідальність по відношенню до людей і до справи;
· активність в міжособистісних і міжгрупових стосунках;
· дисциплінованість;
· доброта, доступність, чуйність.
Серед особливостей негативно впливають на членів колективу зазначаються:
· непослідовність у поведінці;
· егоїзм (користолюбство);
· грубість;
· кар'єризм;
· неповага інтересів інших.
Звідси випливає можливість і необхідність визначення в найзагальнішому вигляді тих вимог, яким повинен відповідати керівник. Ефективність його діяльності багато в чому визначається його спеціальними знаннями й уміннями. В основі їх лежать організаторські здібності. Згідно з дослідженнями, організаторські здібності включають в себе наступні психологічні властивості особистості:
· психологічна вибірковість;
· практично-психологічна спрямованість мислення;
· психологічний такт.
Найбільш значущими якостями для формування сприятливого СПК колективу є наступні риси особистості керівника: об'єктивність і справедливість, принциповість і доброзичливість, врівноваженість і оптимізм.
Практичні способи впливу керівника на СПК. Як правило, в діяльності керівника поєднуються мимовільне і свідоме впливу на колектив, хоча співвідношення їх буває різним. Вплив керівника на колектив може бути прямим, безпосереднім, коли він пред'являє вимоги до людей. Дозволяє проблеми міжособистісних відносин, і непрямим, коли керівник організовує оптимальні умови праці та виховання кадрів. Добре організований працю, забезпечує ритмічну роботу колективу і кожного з його членів, без зривів і наступних авралів, сприяє психологічної врівноваженості, позитивно позначається на настрої людей.
Значимість для підлеглих рис керівника, при яких здійснюється добровільне підпорядкування йому на підставі довіри пов'язане з авторитетом керівника. Існує взаємозв'язок престижу посади та авторитету особистості керівника. Їх рівновагу свідчить про правильний співвіднесенні престижу посади та дій керівника по утвердженню свого авторитету. Згідно з дослідженнями, члени колективу відчувають задоволеність роботою керівника в тих випадках, коли створюються наступні умови: доброзичливе і шанобливе відношення керівника до працівника. працівникові надається можливість працювати там і робити те, до чого він відчуває покликання і інтерес, кожен працівник розраховує на те, що його діяльність буде помічена і відзначена, працівники зацікавлені у зростанні своєї майстерності і культурного рівня, кожен сумлінний працівник очікує просування по службі, з чим пов'язані не тільки його матеріальне становище, але й престиж в колективі, і самоповага, працівник бажає бачити у своєму керівника авторитетної людини, висококваліфікованого, принципового, доброзичливого, наставника колективу.
Таким чином, шанобливе ставлення до думки колективу і окремих працівників, тактовне поводження з людьми, облік їхніх індивідуальних особливостей, вміле стимулювання ініціативи, новаторства і своєчасне просування по службі на основі об'єктивної оцінки їх якостей, результатів праці, можливостей, а також особиста активність і максимальна віддача - все це безпосередньо і позитивно впливає на СПК колективу. Оптимальне управління діяльністю і СПК в будь-якому колективі вимагає спеціальних знань і умінь від керівного складу. В якості спеціальних заходів застосовуються:
· науково-обгрунтований підбір навчання та періодична атестація керівних кадрів;
· комплектування первинних трудових колективів з урахуванням фактора психологічної сумісності;
· застосування соціально-психологічних методів сприяють виробленню у членів колективу навичок колективного взаємовідношення і взаємодії.
2.Характеристика закладу харчування кафе «Ульот»
Кафе «Ульот» розташоване в м. Донецьку, на вул. Челюскінців 161А Основними цілями роботи кафе являється обслуговування клієнтів, приготування високоякісних страв і напоїв. Кафе очолює директор. Призначення директора кафе на посаду та звільнення його з посади проводиться на зборах засновників ВАТ «Бест». Дана організаційна структура управління відноситься до лінійної. . Лінійна структура управління характеризується тим, що всі функції зосереджені в лінійних ланках і кожен працівник підпорядковується одному керівникові і отримує вказівки тільки від одного керівника. Це виключає одержання підлеглими суперечливих і не пов'язаних між собою завдань і розпоряджень, підвищує відповідальність керівників за результати роботи.
3.1 Аналіз соціально-психологічного клімату в колективі кафе «Ульот»
Давно відомо, що колектив - щось більше, ніж просто логічне впорядкування працівників, що виконують взаємозв'язані задачі. Теоретики і практики управління зрозуміли, що організація є також і соціальною системою, де взаємодіють окремі особи і формальні і неформальні групи. І від психологічного клімату, від настрою кожного працівника залежить і продуктивність праці, і здоров'я працівників і багато іншого.
Взаємовідносини у колективі, його згуртованість значною мірою залежать від того, що собою представляють самі члени колективу, які їхні особистісні якості та культура спілкування, що виявляється в ступені емоційної теплоти, симпатії чи антипатії. Трудовий колектив формується з окремих працівників, наділених різними психічними властивостями, що володіють різними соціальними характеристиками. Іншими словами, члени трудового колективу є представниками різних темпераментів, статевовікових та етнічних груп, володіють різними звичками, поглядами, інтересами, які по
суті є чи спільністю різницею їхніх соціальних позицій.
Переважання тих чи інших особистісних якостей у членів колективу впливає на відносини, що складаються всередині колективу, характер його психічного настрою, надає йому певну особливість, яка може сприяти або заважати його згуртуванню. Особливо сильно перешкоджають згуртуванню колективу негативні риси характеру: образливість, заздрість, хворобливе самолюбство керівництва. Керівник у своїй повсякденній діяльності повинен враховувати, що його працівники мають різні характерами, соціально-психологічними якостями, різної загальноосвітньої та спеціальною підготовкою. Це вимагає від нього вивчення їх характеру, вміння вибрати способи впливу на людину залежно від рис характеру, специфіки діяльності, соціальних характеристик. Далеко не кожен фахівець може бути гарним керівником.