1. Соціальне планування: цілі; критерії; методи; нормативи; результати.
Соціальне планування забезпечує постановку соціальних ідей і критеріїв, розробку соціальних нормативів і планових показників, досягнення кінцевих соціальних результатів.
2. Соціологічні методи дослідження: анкетування; інтерв'ювання; соціометрія; нагляд; співбесіда.
Соціологічні методи дослідження складають науковий інструментарій в роботі з персоналом, вони надають необхідні дані для підбору, оцінки, розстановки і навчання персоналу і дозволяють обґрунтовано ухвалювати кадрові рішення.
3. Особові якості: ділові якості; моральні якості; достоїнства; недоліки
Особові якості характеризують зовнішній образ співробітника, який достатньо стабільно виявляється в колективі і є невід'ємною частиною соціології особи.
4. Мораль: державна; суспільна; релігійна; групова; особиста
Мораль є особливою формою суспільної свідомості, регулюючої дії і поведінка людини в суспільстві за допомогою етичних норм.
5. Партнерство: ділове; дружнє; по захопленню; сімейне; сексуальне
Партнерство складає важливий компонент будь-якої соціальної групи і полягає в наладці різноманітних форм взаємостосунків, на базі яких
організовується спілкування людей.
6. Змагання: принципи; критерії; методи; форми; організація
Змагання є специфічною формою суспільних відносин і характеризується прагненням людей до успіху, першості, досягнень і самоутвердження.
7. Спілкування: між особове; особове; вербальне; невербальне
Спілкування – це специфічна форма взаємодії людей на основі безперервного обміну інформацією.
8. Переговори: структура; техніка; методика; технологія; результати
Переговори – це специфічна форма людського спілкування, коли дві або більш сторін, мають різні цілі і задачі, намагаються пов'язати між собою різні інтереси на основі продуманої схеми розмови і, як правило, уникають прямого конфлікту.
9. Конфлікти: між особові; особові; ролеві; ділові; сімейні
Конфлікт мі розглядатимемо трохи нижче в іншому розділі.
Психологічні методи управління.
Психологія – це наука про психіку і закономірності її прояву і розвитку в процесі діяльності людини. Психологічні методи грають дуже важливу роль в роботі з персоналом, оскільки направлені на конкретну особу робітника або службовця і, як правило, строго персоніфіковані і індивідуальні. Головною їх особливістю є звернення до внутрішнього світу людини, його особи, інтелекту, відчуттів, образів і поведінки з тим, щоб направити внутрішній потенціал людини на рішення конкретних задач підприємства.
Класифікація психологічних методів:
1. Психологічне планування: критерії; методи; нормативи;
Психологічне планування складає новий напрям в роботі з персоналом по формуванню ефективного психологічного стану колективу підприємства.
2. Галузі психології:
Галузі психології і знання їх методів дослідження дозволяють зробити аналіз душевного стану людей, побудувати їх психологічні пріоритети, розробити способи усунення психологічного дискомфорту і формувати хороший клімат колективу.
3. Тип особи: організаторський; аналітичний; творчий;
Типи особи характеризують внутрішній потенціал людини і його загальну спрямованість до виконання певних видів робіт і сфер діяльності.
4. Темперамент:
Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою особи для визначення призначення і місця кожного працівника в колективі, розподілу психологічних задач і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.
5. Характер людини.
Характер людини. Риси вдачі визначають спрямованість миру людини, рівень потреби в спілкуванні.
6 Спрямованість особи: потреби; інтереси; світогляд
Спрямованість особи є важливою психологічною характеристикою людини.
7 Інтелектуальні здібності:
Інтелектуальні здібності характеризують можливості розуміння, мислення, свідомості людини і важливі для професійної орієнтації, оцінки людей, планування кар'єри і організації руху по службовим сходам.
8 Методи пізнання: аналіз; відчуття; сприйняття
Методи пізнання є інструментами, за допомогою яких чоловік вивчає дійсність, обробляє інформацію і готує проекти рішень.
9 Психологічні образи:
Психологічні образи дозволяють проводити навчання персоналу на основі типових зразків поведінки історичних осіб, крупних керівників і новаторів виробництва.
10 Способи психологічної дії: навіювання; переконання; прохання; похвала; примушення;вимога; осуд; натяк;
Способи психологічної дії відносять до числа найважливіших елементів психологічних методів управління. Вони концентрують всі необхідні і дозволені законом прийоми дії на люді для координації в процесі спільної трудової діяльності.
11 Поведінка:
Поведінка – це сукупність взаємозв'язаних реакцій, здійснюваних людиною для пристосування до навколишнього середовища.
12 Відчуття і емоції:
Відчуття – це вид емоційних переживань, що носять виразно виражений наочний характер і відмінних порівняльною стійкістю. Емоції – конкретні переживання тих або інших подій в життя людини, залежні від його схильностей, звичок і психологічного стану.
Соціально-психологічні методи є найтоншим інструментом дії на соціальні групи людей і особу людини. Мистецтво управління людьми полягає в дозованому і диференційованому вживанні тих або інших прийомів з перерахованих вище. Принципи демократизації, патерналізму, людських відносин, дотримання прав особи повинні в сучасних умовах домінувати над чисто адміністративними методами і авторитарним стилем керівництва. Нестабільність економічного стану підприємства, фінансові труднощі, невчасна виплата заробітної платні, тривалі простої, звичайно, не сприяють підтримці хорошого соціально-психологічного клімату, оскільки керівник значно більше часу винен уділяти не людському спілкуванню і функціям управління персоналом, а безпосередньо виробництву, маркетингу, фінансам, тобто іншим функціям. Тому важливо знати і прогнозувати дії соціально-психологічних методів на роботу персоналу.
Особливістю праці працівників громадського харчування є їх постійне спілкування з людьми. Контакти з гостями в процесі обслуговування, управління трудовим колективом, групами людей, вимагають від менеджера глибоких знань психології людських відносин.
Велику роль у створенні гарного психологічного клімату в колективі грає високий авторитет керівника, який повинен бути зразком для підлеглих, як за діловими, так і з особистих якостях: психологічним, естетичним, етичним. Одним з найважливіших вимог, що пред'являються до сучасного менеджера, є високі психологічні якості, вміння працювати з людьми. Менеджер повинен володіти адміністративними навиками, рисами соціального та інтелектуального лідера. Для виконання функцій адміністратора він повинен, перш за все, мати сильну волю, що виражається у здатності долати перешкоди у здійсненні цілеспрямованих дій. До цього якості близькі такі властивості характеру, як рішучість і сміливість, які часто доводиться застосовувати при прийнятті відповідальних рішень.
1.2. Поняття соціально-психологічного клімату та його основні характеристики
Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збіги характерів, інтересів, нахилів. Клімат відносин між людьми складається з трьох кліматичних зон. Перша кліматична зона - соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даному колективі усвідомлені цілі і завдання суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян. Друга кліматична зона - моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими. Третя кліматична зона - психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним.
Сприятливий соціально-психологічний клімат є умовою підвищення продуктивності праці, задоволеності працівників працею та колективом. Соціально-психологічний клімат виникає спонтанно. Але добрий клімат не є простим наслідком зусиль окремих керівників. Він являє собою підсумок систематичної виховної роботи з членами колективу, здійснення спеціальних заходів, спрямованих на організацію стосунків між керівниками і підлеглими. Формування та вдосконалення соціально-психологічного клімату - це постійна практичне завдання керівників будь-якого рангу. Створення сприятливого клімату є справою не лише відповідальним, але і творчим, які потребують знань його природи і засобів регулювання, уміння передбачати ймовірні ситуації у взаєминах членів колективу. Формування хорошого соціально-психологічного клімату вимагає, особливо від керівників і психологів, розуміння психології людей, їхнього емоційного стану, настрою, душевних переживань, хвилювань, відносин один з одним.
Найважливіші ознаки сприятливого СПК:
· довіру і висока вимогливість членів групи один до одного;
· доброзичлива і ділова критика;
· вільне вираження власної думки при обговоренні питань,
· стосується всього колективу;
· відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення;
· достатня інформованість членів колективу про його задачі і стан справ при їх виконанні;
· задоволеність приналежністю до колективу;
· висока ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях що викликають стан фрустрації у кого-небудь з членів колективу;
· прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів та інші
Таким чином характер СПК залежить від рівня групового рішення.
Найважливішою проблемою у вивченні соціально - психологічного клімату є виявлення чинників, які його формують. Найбільш важливими факторами, що визначають рівень психологічного клімату виробничого колективу є особистість керівника та система підбору і розстановки кадрів адміністративних. На нього впливають і особистісні якості керівника, стиль і методи керівництва, авторитет керівника, а також індивідуальні особливості членів колективу. Спостереження і дослідження дозволяють виділити шість основних груп факторів, що визначають стан соціально-психологічного клімату: