ТЕМА
ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
1. Місце транспорту в операційному менеджменті.
2. Удосконалення транспортного забезпечення операційних процесів.
3. Енергозаощадження на транспорті.
4. Управління якістю транспортного процесу.
1. Місце транспорту в операційному менеджменті
Транспортний фактор – це визначальна, рушійна сила виробництва продукції, що підтверджено проведеними нами [160] дослідженнями. Транспорт є видом діяльності, системою, суспільним явищем, умовою розподілу праці, елементом економічної системи, частиною матеріального виробництва, продовженням виробничого процесу, видом матеріально-технічної бази, інфраструктурою виробництва, галуззю послуг, основою міжнародної торгівлі, має міжгалузевий характер.
Транспорт займає особливе місце. Зокрема, транспорт є необхідною умовою територіального розподілу праці, оскільки він можливий при обміні товарами між окремими регіонами, що беруть участь у цьому поділі. Транспорт здійснює забезпечення транспортно-економічних зв'язків галузей народного господарства і регіонів (районів) виробництва.
Роль і значення транспорту закріплено статтею 1 Закону України „Про транспорт”, в якій визначається, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва, яка покликана задовольнити потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.
Транспорт є засобом забезпечення територіальних зв'язків, чинником, що визначає ефективність розвитку і розміщення продуктивних сил в різних регіонах країни. Транспорт в розвинених країнах все більше перетворюється в органічну складову частину складної виробничо-транспортної системи, що охоплює всю економіку, суттєво підвищуючи її ефективність.
Функція транспорту загального користування полягає у продовженні процесу виробництва у сфері обігу. При цьому вироблений продукт встановленої номенклатури і якості має у повному обсязі і своєчасно доставлений споживачеві. Тобто транспорт – ланка, яка поєднує виробництво і споживання. Тому йому належить важлива роль у прискоренні процесу відтворення.
Транспорт є матеріальною основою додаткового виробничого процесу, що відбувається у сфері обігу, витрати якого входять у загальну вартість товару. У сфері обігу, коли готова продукція із сфери виробництва надходить у сферу споживання, здійснюється переважна кількість перевезень (причому сировина, напівфабрикати, паливо теж вважається готовою продукцією, бо виробничий процес вже закінчено на тому виробництві, де її видобули або виробили). Такі перевезення є продовженням виробничого процесу у сфері обігу і називаються економічними, оскільки виникли внаслідок процесу економічного поділу праці.
В умовах загострення конкуренції на ринках товарів і послуг окрім мінімізації витрат більшого значення набуває мінімізація часу доставки товарів споживачу. З огляду на зазначене роль транспорту в сучасній економіці зростає.
Транспорт, розвиваючись під впливом виробництва, в свою чергу впливає на розміщення, спеціалізацію і кооперування останнього.
Транспорт має інфраструктурний характер, оскільки є загальною умовою матеріального виробництва. Він здатний активно впливати на процес розширеного виробництва, шляхом збільшення чи зменшення маси готової продукції, палива і сировини, що знаходяться в процесі обігу. В цьому відношення вплив транспорту на матеріальне виробництво аналогічне впливу географічного середовища, корисних копалин, трудових та інших природних ресурсів і може розглядатися як загальна умова виробництва.
Транспорт є галуззю, що надає широкий спектр послуг, який суттєво відрізняється від традиційного підходу до транспорту як продовження виробництва або надання соціальних послуг населенню.
Двояка роль транспорту полягає в тому, що з одного боку, він належить до матеріального виробництва, оскільки здійснюючи перевезення, продовжує виробничий процес, а з іншого боку – належить до сфери послуг, оскільки надає транспортні послуги організаціям та населенню.
В міжнародних економічних відносинах роль транспорту визначається ще й тим, що на відміну від окремих експортно-орієнтованих сировинних галузей економіки, зокрема, що мають обмежені ресурси, транспорт здатний відновлювати свій експортний потенціал.
Транспорт здійснює вплив на економіку вцілому, постачання, виробництво і збут, зокрема, торгівлю.
Світовий досвід свідчить, що від рівня розвитку транспорту залежить рівень розвитку економіки країни.
В розподілі праці транспорт виконує роль регулятора постачання виробництва і збуту, адже від функціонування транспорту залежать обсяги і ефективність виробничо-комерційної діяльності підприємства.
Товарообмін та транспорт в процесі обігу впливають один на одного, знаходячись в тісній взаємодії. Розвиток внутрішньої та міжнародної торгівлі сприяє розвитку транспорту через конкуренцію і спонукає виробників транспортних засобів до постійного їх удосконалення. З іншого боку, науково-технічний прогрес на транспорті сприяє розвитку товарообміну, розширюючи географію ринків товарів.
Вилив транспорту на економіку країни та життя суспільства важко переоцінити. Транспорт в процесі свого розвитку сприяє прогресивним зрушенням у розміщенні продуктивних сил, забезпечує економічне зростання, сприяє змінам у світовій економіці і міжнародних економічних відносинах.
Крім економічної ролі транспорт виконує ще й оборонну, соціальну та культурну роль.
При визначенні ролі транспортного процесу в загальному процесі відтворення деякі дослідники транспортні операції відносять до допоміжних, виконання або невиконання яких не впливає на величину врожаю та якість продукції. Ми [171] погоджуємося з В.І. Котелянцем [85, с. 7] який підкреслює, що є галузі де транспорт не тільки виконує значну частину виробничого процесу, але й являється його складовою частиною. Такої ж думки придержуються О.В. Угрюмов, О.Ф. Лопатіна, С.В. Фраєр [102, с. 220], О.В. Голубєв, І.В. Голубєва [37, с. 5], які стверджують, що віднесення транспортних робіт до допоміжних неправомірне. Відмічаючи виключно важливе значення транспортних засобів, Ф.С. Завалишин [53, с. 247] звернув увагу на те, що нерідко транспорт визначає не тільки темп виконання виробничого процесу, а й програму цього процесу.
Як галузь народного господарства транспорт має свої специфічні особливості, які доцільно згрупувати наступним чином:
- група техніко-технологічних особливостей транспорту включає підвищену енергоємність транспортного процесу, залежність від природно-географічних факторів, необхідність врахування швидкості руху транспортних засобів, нестаціонарний характер завантаження транспорту. Слід зазначити, що транспорт використовує в основному енергоресурси (нафтопродукти, електроенергію, стиснений газ) і не використовує якої-небудь сировини;
- група економічних особливостей транспорту, на наш погляд, включає виконання двох функцій (знарядь праці та предметів праці), специфічність продукції транспорту, наявність корисного ефекту транспорту у формі переміщення, одночасне створення і споживання продукції транспорту, неможливість резервування транспортної продукції, продовження процесу виробництва, створення не тільки споживчої вартості, але й вартості, наявність проблеми обліку роботи транспорту, схильність окремих видів транспорту до монополізації і необхідність його державного регулювання;
- група організаційних особливостей транспорту включає здатність до переміщення рухомого складу й просторова розосередженість, лінійний та точковий тип розміщення, кооперування різних видів транспорту, наявність ймовірнісно невизначених факторів, складність планування і контролю роботи транспортних засобів.
На підставі літературних джерел та власних досліджень нами опрацьована порівняльна характеристика видів транспорту. Так, на підприємствах доцільним є застосування наступних видів транспорту:
- залізничний транспорт – для перевезень понад 200 км;
- автомобільний транспорт – для перевезень до 200 км;
- тракторний транспорт – на транспортно-технологічних операціях;
- гужовий транспорт – на внутрішньофермських перевезеннях та транспортуванні вантажів у присадибних селянських господарствах;
- морський транспорт – в міжнародних перевезеннях сільськогосподарської продукції і продовольства;
- річковий транспорт – в районах з недостатнім розвитком автомобільних шляхів та залізниць;
- повітряний транспорт – для доставки на значні віддалі невеликих партій сільськогосподарської продукції, що швидко псується (овочі, фрукти, ягоди, квіти тощо);
- трубопровідний транспорт – як технологічний транспорт в сільськогосподарських та переробних підприємствах (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Порівняльна характеристика видів транспорту, що використовуються підприємствами
| Вид транспорту | Переваги | Недоліки | Сфера застосування | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| Залізничний | Дешевший порівняно з автомобільним транспортом; є можливість перевезення різноманітних вантажів; незалежність від кліматичних умов; можливість доставки вантажів „від дверей до дверей” (при наявності під’їзних залізничних шляхів підприємств). | Значні капіталовкладення в будівництво та експлуатацію залізниць. | Доцільно використовувати при перевезеннях понад 200 км [193, с. 145]. | ||||
| Автомобільний | Можливість доставки вантажів „від дверей до дверей”; висока швидкість, оперативність та ритмічність доставки вантажів і за рахунок цього забезпечення | Залежність від стану шляхового покриття; дорожчий вид транспорту (порівняно з залізничним і водним); обмеженість використання на | Економічний при перевезенні вантажів до 200 км; в окремих випадках доцільно використовувати в межах 300-1500 км [193, с. 145]; в АПК | ||||
| збереження вантажів;відсутність необхідності накопичення вантажів. | великі відстані перевезень значних партій вантажів. | автотранспорт виконує основну частину вантажоперевезень. | |||||
| Тракторний | Можливість транспортування вантажів в умовах бездоріжжя. | Порівняно невелика швидкість руху; порівняно висока собівартість перевезень. | Використання переважно на технологічних перевезеннях. | ||||
| Гужовий | Низька собівартість транспортування вантажів; можливість використання в умовах бездоріжжя. | Низька швидкість перевезення вантажів; обмеженість вантажопідйомності;необхідність додаткових площ сільгоспугідь для вирощування корму для коней та волів. | Використання на внутрішньофермських перевезеннях та в присадибних селянських господарствах. | ||||
| Морський | Порівняно низька собівартість перевезень; можливість перевезення великих партій вантажів внаслідок великої вантажопідйомності суден; | Залежність від роботи портів і каналів внаслідок їх обмеженої пропускної здатності; сезонність перевезень; порівняно з наземним та повітряними | Використання в міжнародних перевезеннях сільськогосподарської продукції і продовольства. | ||||
| необмежена пропускна здатність морських шляхів сполучень; можливість зміни маршруту в залежності від попиту і пропозиції на транспортні послуги. | видами транспорту невелика швидкість перевезень. | ||||||
| Річковий | Відносно невисока собівартість перевезень масових вантажів та вантажів, що не вимагають термінової доставки; можливість транспортування значних обсягів вантажів. | Необхідність наявності гідротехнічних споруд; сезонність при використанні (для більшості рік України);різноманітні суднохідні умови для окремих ділянок однієї й тієї ж ріки та різних рік; неспівпадання напрямків вантажопотоків та розташування водних шляхів сполучення. | Використання в районах з недостатнім розвитком автомобільних шляхів та залізниць. | ||||
| Повітряний | Велика швидкість доставки вантажів; забезпечення збереження стану вантажу в дорозі внаслідок відносно нетривалого часу його переміщення; перевезення вантажів у віддалені райони, де відсутні інші види транспорту. | Висока собівартість транспортування вантажів; обмеженість транспортування вантажів; обмеженість вантажопідйомності;відсутність можливості перевезення масових та навалочних вантажів; залежність від погодних умов; потреба в аеропортах та наземних службах забезпечення польотів. | Використання для доставки на значні віддалі невеликих партій сільськогосподарської продукції (овочі, фрукти, ягоди тощо), що швидко псується. | ||||
| Трубопровідний | Відносно невелика собівартість транспортування вантажів;відсутність втрат вантажу при транспортуванні внаслідок герметичності труб; можливість | Відносно висока капіталомісткість; обмеженість пропускної здатності. | Використання як технологічного транспорту на тваринницьких комплексах, нафтосховищах, зерносховищах, комбікормових та інших заводах. | ||||
| автоматизації процесу переміщення вантажу;забезпечення безперервності подачі вантажу незалежно від погодних умов. | |||||||
Джерело: власна розробка.