Транспортне забезпечення опереційних процесів (стр. 8 из 10)
Робоча сила в цьому випадку відтворює себе через заощадження робочого часу, який може бути використаний для виробництва інших продуктів чи забезпечувати збільшення вільного часу, тобто скорочення тривалості робочого дня. Врешті-решт в економії часу віддзеркалюється і підвищення споживчої цінності продукту.
З огляду на якість закон економії часу повинен включати економію минулої (уречевленої), живої та майбутньої праці [222]. Остання пов'язана з витратами у сфері споживання і, відповідно, корисним ефектом товару у споживача.
Заощаджена праця тут має вигляд корисного ефекту, виробництво продукції у цьому випадку втрачає свій затратний ефект, а витрати робочого часу будуть обмежувати вартість. Цю роль при реалізації закону вартості відіграє корисність. Щоб організаційно-господарський механізм господарювання набув антивитратного характеру, заощадження витрат за умов споживання повинне бути більшим, ніж за умов виробництва.
Г. Форд вважав, що успіх виробництва виключно залежить від мистецтва виробника служити споживачеві, пропонуючи йому те, що подобається, адже споживачеві можна догодити якістю або ціною. А найбільше йому можна догодити високою якістю та низькими цінами. Г. Форд був переконаний, що той, хто зможе дати споживачеві товари кращої якості за низькими цінами, безумовно буде лідером індустрії.
Економічний зміст якості продукції як категорії корисності при визначенні потреби полягає у підвищенні міри задоволення певної потреби та витратами, що обумовлюють задоволення даної потреби (рис. 3.15).
Рис. 3.15. Залежність ефекту споживання від витрат на якість
Джерело: [239].
Тобто потреби – це не окрема самостійна фаза відтворення, а віддзеркалення умов і виробництва, і споживання. І не просто споживання, а споживання продукції вищої якості. При цьому задоволення потреб відбувається також і в процесі розподілу та обміну, а тому за своєю природою потреба виступає перш за все як категорія відтворення згідно закону зростаючих потреб, тобто на основі виробництва засобів виробництва і предметів споживання вищої якості.
Тільки в тому разі потреба як економічна категорія буде відповідати виклику часу і збереже органічний взаємозв'язок виробництва та споживання.
Збільшення корисного ефекту (вмісту корисної речовини) в аграрній продукції (жиру, білка, цукру, крохмалю тощо) дозволяє не тільки відповідно збільшити виробництво споживчих товарів переробною промисловістю, але й зменшити за рахунок цього витрати виробництва, одночасно скоротити посівні площі та поголів'я худоби, забезпечуючи при цьому виробництво тієї ж кількості продукції.
Проблеми управління якістю транспортного процесу на підприємствах АПК є ключовими з огляду на необхідність забезпечення їх конкурентоспроможності. На наш погляд, поняття „конкурентоспроможність транспортної послуги” передбачає:
- відповідність техніко-технологічного рівня транспортної послуги досягненням науково-технічного прогресу у галузі транспорту;
- відповідність якості транспортної послуги якості послуг, що надають перевізники-конкуренти;
- її здатність задовольнити потреби окремих категорій споживачів;
- рівень витрат споживачів на придбання транспортної послуги (ціна споживання);
- рівень транспортно-логістичного сервісу, у т.ч. забезпечення якості доставки, страхування вантажу (пасажирів) тощо.
Логічно стверджувати, що якість транспортних послуг – це міра їх відповідальності вимогам та очікуванням споживачів стосовно своєчасності доставки вантажів (пасажирів), їх кількості, відсутності втрат, пошкодження тощо. Важливими цілями транспортного забезпечення є зменшення витрат та підвищення якості транспортного процесу. Обидві зазначені цілі взаємопов’язані. Удосконалення контролю якості сприяє одночасному зменшенню витрат на транспортування вантажів і збільшення прибутковості підприємства (рис. 3.16).
Підвищення якості перевезень забезпечує зменшення витрат наступними способами:
- зростає продуктивність транспортних засобів, оскільки не витрачається час на холості переїзди, не погіршується якість вантажу під час його перебування у дорозі, він не губиться в дорозі. Така економія призводить до прямого скорочення транспортних витрат на одиницю продукції;
- підвищення якості транспортування означає зменшення обсягів повторного виконання транспортної роботи, яка виникає при необхідності здійснення додаткових рейсів транспортних засобів для перевезення вантажу замість втраченого чи зіпсованого під час минулих поїздок.
Рівень транспортного забезпечення значною мірою визначає ефективність торгівлі, що знаходить вияв у ціні товару, як транспортній складовій. Адже якість продукції транспорту (транспортної послуги), що характеризується швидкістю і регулярністю доставки, збереженням вантажу, надійністю транспортного забезпечення, впливає на формування ціни товару, що переміщається. Ця ціна може збільшуватися при високому рівні транспортного забезпечення чи навпаки – зменшуватися при низькій його якості.
Рис. 3.16. Вплив якості транспортних послуг на ефективність виробничо-комерційної діяльності підприємства
Джерело: власна розробка.
Важливими показниками якості транспортного забезпечення є доставка вантажів у відповідні терміни і без втрат. До якісних показників, що характеризують транспортування вантажів у відповідні терміни, належать:
- питома вага вантажів, перевезених на замовлення в обумовлені терміни;
- час простою посівних, збиральних та інших машин при очікуванні технологічного транспорту;
- час затримки між одержанням продукції та вивезенням її до місця зберігання чи переробки.
Показниками, що оцінюють ефект від перевезення вантажів у встановлені терміни, можуть бути:
- економія коштів та ресурсів замовника внаслідок перевезення вантажів у встановлені терміни;
- економія коштів та ресурсів за рахунок зменшення втрат урожаю внаслідок зменшення простоїв посівної, збиральної та іншої техніки в очікуванні технологічного транспорту;
- економія коштів та ресурсів від зменшення втрат врожаю внаслідок своєчасного виведення продукції з полів та ферм до місць зберігання та переробки.
Показниками, що характеризують втрати продукції при перевезенні, є:
- питома вага вантажів, втрачених під час транспортування та навантаженні;
- частка вантажів, якість яких погіршилася при їх доставці.
Відповідно, показниками оцінки ефекту від покращення умов транспортування є:
- економія коштів та ресурсів від зменшення втрат при транспортуванні та навантаженні;
- економія коштів та ресурсів за рахунок зменшення частки вантажів, що псуються під час їх доставки.
Скоротити втрати сільськогосподарської продукції під час перевезення можна за рахунок забезпечення відповідності транспортних засобів фізико-механічним та іншим властивостям вантажів. Так, в аграрних підприємствах значну питому вагу транспортних робіт становлять перевезення зеленої маси, соломи, сіна, тобто вантажів, що відносяться до ІІІ-ІV класів. Оскільки більшість автомобілів не пристосовані до перевезення таких вантажів, то це зумовлює їх втрату під час руху. З метою зменшення цих втрат більшу увагу слід приділити попередній підготовці транспортних засобів, зокрема, нарощуванню бортів автомобілів, автомобільних та тракторних причепів, доцільно закривати кузов автомобіля чи причепа брезентом, ущільнювати його. Важливим резервом зменшення втрат є покращення шляхів, адже значна частина внутрішньогосподарських вантажів здійснюється по польових дорогах та по полю, часто – в умовах бездоріжжя.
Вузьким місцем при забезпеченні якості овочів та фруктів є їх навантаження, розвантаження та перевантаження з одного транспортного засобу в інший, що супроводжується травмуванням коренів та плодів. Щоб зменшити втрати таких вантажів, використовують контейнери (для столових буряків, моркви, інших коренеплодів), ящики, корзини (для помідорів, огірків, баклажанів), піддони і контейнери (для плодів). Для забезпечення нормативної якості молока і уникнення його псування при транспортуванні з молочної ферми на молокозавод важливо одразу ж після доїння молоко охолоджувати.
Втрати продукції при транспортуванні можна компенсувати шляхом збільшення обсягів її виробництва, тобто збільшенням енерговитрат на поліпшення обробітку ґрунту та посівів, додаткового внесення добрив та застосування хімічних засобів захисту рослин, меліорації тощо. З іншого боку, підвищення швидкості транспортних та транспортно-технологічних операцій вимагає додаткових енерговитрат на перевезення. Це доцільно за умови, коли енергоємність збереженої продукції не перевищуватиме енергоємності продукції, одержаної за рахунок збільшення обсягів її виробництва.
Цей принцип втілений в опрацьованій нами залежності:
де DЕтр – додаткові витрати пального на перевезення невеликих партій вантажів та тих, що швидко псуються тощо;
DЕвир – додаткові витрати енергетичних ресурсів при виробництві продукції, пов'язані зі здійсненням додаткових агротехнічних заходів;
ΔQ – кількість продукції, одержаної за рахунок скорочення втрат при транспортуванні (в розрахунку на 1 га її вирощування);
ΔU – приріст урожайності культури за рахунок застосування додаткових агротехнічних заходів.