Основи теорії прийняття управлінських рішень (стр. 2 из 3)
К I та К II - консультативні;
Г II - груповий (повної участі).
Рис. 3.6. Модель прийняття рішень Врума-Джаго
Таблиця 3.4
Характеристика стилів прийняття рішення за Врумом-Джаго
| Індивідуальний рівень | Груповий рівень |
| А I Керівник приймає рішення або вирішує проблему самостійно, використовуючи доступну йому на даний момент інформацію. | А I Керівник приймає рішення або вирішує проблему самостійно, використовуючи доступну йому на даний момент інформацію. |
A II Керівник отримує необхідну інформацію від підлеглого, потім вирішує проблему самостійно.Незалежно від отриманої інформації він може довести проблему (або ні) підлеглому.Роль підлеглого – швидше надання керівнику інформації, ніж пропозиція чи оцінка альтернатив. | A II Керівник отримує необхідну інформацію від підлеглих, потім вирішує проблему самостійно.Незалежно від отриманої інформації він може довести проблему (або ні) підлеглим.Роль підлеглих – швидше надання керівнику інформації, ніж пропозиція чи оцінка альтернатив. |
K I Керівник обговорює проблему із відповідним працівником, що генерує ідеї та пропозиції.Надалі керівник самостійно приймає рішення, яке може відбивати (чи ні) вплив підлеглого. | K I Керівник обговорює проблему із відповідними працівниками, що генерують ідеї та пропозиції (об’єднання підлеглих в групу не передбачається).Надалі керівник самостійно приймає рішення, яке може відбивати (чи ні) вплив підлеглих. |
| Г I Керівник співпрацює з підлеглим – спільне обговорення проблеми та пошук погодженого рішення шляхом вільного та відкритого обміну інформацією та ідеями. Внесок кожного у вирішення проблеми залежить від знань, а не формального авторитету. | K II Керівник вирішує проблему з підлеглими на зборах групи (отримує ідеї та пропозиції).Надалі керівник самостійно приймає рішення, яке може відбивати (чи ні) вплив підлеглих. |
| Д I Керівник делегує проблему підлеглому, не тільки забезпечуючи його відповідною інформацією, але покладаючи на нього відповідальність за її вирішення. Керівник підтримує будь-яке рішення, запропоноване підлеглим. | Г II Керівник вирішує проблему з підлеглими як із групою: спільне опрацювання та оцінка альтернатив, намагання досягти (консенсусу) у вирішенні проблеми. Роль керівника близька до ролі головуючого, що координує обговорення, концентрує його на проблемі, надає впевненості. Він не намагається вплинути на підлеглих з метою прийняття особистого рішення і приймає та реалізує рішення, яке підтримає вся група. |
Стилі A I та A II позначаються як автократичні;
К I та К II - консультативні;
Г II - груповий (повної участі).
Г I та Д I - індивідуальні.
Рис. 3.7. Методи творчого пошуку альтернатив
План семінарського заняття
1. Поняття і моделі прийняття рішень.
2. Процес прийняття рішень.
3. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.
Контрольні запитання
1. Що розуміється під процесом прийняття рішень в теорії управління?
2. На яких припущеннях побудована класична модель прийняття рішень?
3. Чим відрізняються між собою поведінкова та класична моделі прийняття рішень?
4. Як Ви розумієте категорії “обмежена раціональність” та “досягнення задоволенності”?
5. Що є характерною рисою ірраціональної моделі прийняття рішень?
6. З яких етапів складається раціональна технологія прийняття рішення?
7. У якій послідовності здійснюється процес оцінки альтернативних варіантів?
8. Які методи творчого пошуку альтернативних варіантів Ви знаєте?
Навчальні завдання для самостійної роботи
1. Які з етапів раціональної технології прийняття рішень найчастіше не реалізуються на практиці? Чому?
2. У яких випадках доцільно використовувати групове прийняття рішень, а у яких - індивідуальне?
3. Сформулюйте фактори, що визначають якість прийнятого рішення, спираючись на знання змісту етапів раціональної технології прийняття рішення.
Тести
I. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.
1. Класична теорія прийняття рішень спирається на поняття:
а) “обмеженої раціональності”
б) “раціональності”
в) “досягнення задоволення”
2. Актуальність інформації – це:
а) властивість інформації бути зрозумілою для адресата
б) стислість та чіткість викладення інформації
в) її очевидність, яка ґрунтується на її демонстрації
г) наявність відомостей, необхідних і достатніх для прийняття раціонального управлінського рішення
д) немає правильної відповіді
3. Сутність методу фокальних об’єктів:
а) удосконалення об’єкту, що аналізується, за допомогою комплексу запитань
б) проведення дискусії із обговорення ідей вдосконалення об’єкту, що аналізується
в) систематичне дослідження всіх варіантів, що випливають із закономірностей побудови об’єкту, що аналізується
г) перенесення ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що аналізується
II. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.
4. Вимоги до виявлення альтернатив, що обмежують їх кількість:
а) взаємовиключеність альтернатив
б) відсутність заперечень з боку учасників обговорення
в) однакові умови описання альтернатив
г) витрати на реалізацію альтернатив
5. Основні характеристики класичної теорії прийняття рішень - особа, що приймає рішення:
а) має чітку мету прийняття рішення
б) має неповну інформацію стосовно можливих альтернатив
в) має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості
г) не здатна передбачити наслідки кожної із можливих альтернатив
д) немає правильної відповіді
6. Етап діагнозу проблеми в процесі прийняття рішення містить наступні підетапи:
а) виявлення та опис проблемної ситуації
б) вибір найкращого варіанту рішення
в) збір інформації щодо проблеми
г) встановлення мети вирішення проблемної ситуації
д) опрацювання критеріїв прийняття рішення
7. Сфери використання ірраціональної моделі прийняття рішень:
а) принципово нові рішення
б) прості, відомі проблеми
в) достатність влади, щоб нав’язати своє рішення
г) необхідність згоди підлеглих виконати прийняте рішення
д) високий рівень довіри між керівником і підлеглими
8. Критерії якості інформаційних матеріалів:
а) об’єктивність
б) економічність
в) комунікативність
г) об’ємність
д) лаконічність
9. Базові поняття поведінкової теорії прийняття рішень:
а) “обмеженої раціональності”
б) “раціональності”
в) “досягнення удоволення”
10. Критерії перевірки альтернатив в процесі їх оцінки:
а) своєчасність
б) відповідність ресурсам організації
в) реалістичність
г) актуальність
д) прийнятність наслідків її реалізації
11. Методи активізації творчого пошуку альтернатив:
а) метод інверсії
б) метод контрольних запитань
в) метод “ідеалізації”
г) метод “мозкового штурму”
д) метод колективного блокноту
е) метод морфологічного аналізу
ж) метод фокальних об’єктів
з) метод аналогії
III. Упорядкований вибір. Визначте правильну послідовність.
12. Послідовність реалізації етапів раціональної технології прийняття рішень:
а) оцінка ефективності варіантів рішення проблеми
б) прийняття рішення
в) збір інформації про проблему
г) розробка можливих варіантів рішення проблеми
д) визначення проблеми і постановка мети вирішення проблеми
Термінологічний словник
Ірраціональна модель прийняття рішення передбачає, що рішення приймається без дослідження альтернатив.
Класична модель прийняття рішення передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.
Критерій актуальності інформації визначається відповідністю інформації об’єктивним інформаційним потребам.
Критерій комунікативності інформації визначається властивістю інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована.
Критерій лаконічності інформації визначається стислістю та чіткістю викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти).
Критерій несуперечливості інформації означає, що окремі частини однієї і тієї самої інформації не повинні суперечити одна одній.
Критерій переконливості інформації визначається доведеністю інформації, яка примушує вірити у її достовірність.
Критерій повноти інформації визначається наявністю відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні та достатні для прийняття рішення.
Критерій своєчасності інформації визначається здатністю задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк.
Критерій точності інформації визначається ступенем відповідності інформації оригіналу.
Поведінкова модель прийняття рішення враховує вплив сукупності численних обмежуючих та суб’єктивних факторів на процес прийняття рішень.
Поняття “досягнення задоволеності” означає стан, коли страх менеджера щодо прийняття не найкращого рішення пересилює намагання досягти оптимального рішення. Задоволеність досягається за умов вибору рішення, яке є достатньо добрим за даних умов.