До обов’язків начальника ВТК відноситься: забезпечення безперервної роботи відділу і виконання задач, які на нього покладені; здійснення керівництва всім контрольним апаратом ВТК, правильний підбір та здійснення розстановки робітників, систематичний контроль за їх діяльністю; організація технічного навчання робітників ВТК з метою підвищення кваліфікації з питань управління якістю продукції.
Начальник ВТК повинен здійснювати повсякденний контроль за роботою всіх відділів та цехів з забезпечення якості продукції; інформувати керівництво підприємства і цехів про всі випадки пред’явлення до прийоми ВТК недоброякісної продукції, дефектів порушень технологічної дисципліни і недоліків в організації виробництва, вимагаючи проведення заходів з їх усунення. Начальник ВТК проводить розбір рекламацій на продукцію підприємства, встановлює причини випуску недоброякісної продукції.
Технолог зобов’язаний здійснювати постійний контроль за якістю продукції, що випускається в технологічних процесах; здійснювати класифікацію дефектів, давати оцінку якості на даній ділянці.
Технолог має право призупиняти виготовлення продукції, яка не відповідає нормативно-технічній документації, і відразу інформувати про це начальника ВТК; вимагати від майстрів і робітників дотримання технологічної дисципліни; вимагати від технологів цехів належності технологічного обладнання на робочих місцях; вимагати від механіків справності обладнання і устаткування.
Виконання вимог до якості автопричепів та скоб’яних виробів неможливе без проведення суворого контролю конструктивних і технологічних параметрів виробів. При цьому необхідно виходити з того, що якість продукції закладається при розробці проекту. забезпечується під час її виготовлення та підтримується в процесі експлуатації.
3. Охорона праці на підприємстві.
Законодавство України про охорону праці базується на Конституції України і складається із Закону України „Про охорону праці”, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України „Про пожежну безпеку”, Основ законодавства України про охорону здоров’я та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у галузі охорони праці.
Закон України „Про охорону праці” визначає основні принципи організації охорони праці на підприємствах України. Так, згідно ст. 37 до органів державного управління охороною праці відносяться:
- Кабінет Міністрів України;
- Державний комітет України по нагляду за охороною праці;
- міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
- місцева державна адміністрація, місцеві Ради.
Статті 38-41 визначають повноваження цих органів в галузі охорони праці.
Державний нагляд та державний контроль за охороною праці згідно ст. 44 Закону здійснюють:
- Державний комітет України по нагляду за охороною праці;
- Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
- Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють (ст. 46 Закону):
- трудові колективи через обраних ними уповноважених;
- професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.
Згідно ст. 47 Закону уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.
Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.
Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення, затверджуваного Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.
Стаття 31 Закону встановлює види штрафних санкцій, що можуть бути застосованими до підприємств, організацій та установ за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації.
Також, згідно з Законом України „Про охорону праці” на підприємстві повинна бути створена служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. Структура та чисельність служби охорони праці залежить від небезпечності і шкідливості виробництва та чисельності працюючих.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
Закону України „Про пожежну безпеку” визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Стан охорони праці та ефективність роботи служб охорони праці на ТОВ „МТК” можна охарактеризувати за допомогою наступних коефіцієнтів:
1. Коефіцієнт частоти травматизму. Кч – визначає число нещасних випадків, що припадають на 100 працюючих за певний період:
Кч = (n / П) * 100;
де n – кількість нещасних випадків за звітний період;
П – середньо облікова кількість працюючих.
2. Коефіцієнт частоти випадків захворювань. Кз характеризує кількість захворювань протягом звітного періоду (в розрахунку на 100 працівників);
Кз = (З * 100) / П;
де З – кількість випадків захворювань.
3. Коефіцієнт важкості захворювань Квз.
Квз = Дз / З;
де Дз – сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період.
4. Коефіцієнт небезпеки робочих місць Крм:
Крм = Рн / Рз;
де Рн – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм;
Рз – загальна кількість робочих місць.
5.Коефіцієнт умов праці Кп:
Кп = Пн / П;
де Пн – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам;
П – загальна чисельність працівників.
Результати розрахунків за даними коефіцієнтами згрупуємо у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Аналіз стану охорони праці на ТОВ „МТК”.
| № | Назви коефіцієнтів | Роки | ||
| 1999 | 2003 | 2004 | ||
| 1 | Середньооблікова кількість працюючих (П). | 225 | 287 | 315 |
| 2 | Кількість нещасних випадків за звітний період. | 3 | 1 | - |
| 3 | Загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період (Д) | 78 | 15 | - |
| 4 | Кількість випадків захворювань (З). | 17 | 18 | 14 |
| 5 | Сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період (Дз). | 137 | 145 | 130 |
| 6 | Коефіцієнт частоти травматизму (Кч). | 1,3 | 0,35 | - |
| 7 | Коефіцієнт частоти випадків захворювань (Кз). | 7,56 | 6,27 | 4,44 |
| 8 | Коефіцієнт важкості захворювань (Квз). | 8,06 | 8,06 | 9,29 |
| 9 | Коефіцієнт небезпеки робочих місць (Крм). | 0,07 | - | 0,009 |
| 10 | Коефіцієнт умов праці (Кп). | 0,07 | - | 0,009 |
Як свідчать дані таблиці 3.1 показники травматизму і захворюваності на підприємстві є досить низькими, динаміка їх падає. Це свідчить про ефективність заходів охорони праці на підприємстві.