Керівництво спільною діяльністю людей полягає як у взаємозв'язку, єдиноначальності, так і в самоврядуванні групи. Діяльність керівника здійснюється у складі спільної діяльності соціально-економічної системи. Усі виконавчі організаційні та адміністративні функції можуть концентруватись в руках керівника вищої ланки або делегуватися низовим щаблям посадової ієрархії, допоміжним підрозділам, функціональним службам.
Останнім часом організація та обслуговування робочих місць працівників автомату управління, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком збільшується обсяг оброблюваної в процесі управління інформації, дедалі ширше застосовується засоби механізації та автоматизації робіт-від простої оргтехніки до складних ЕОМ, виникають нові професії, поглиблюються поділ, кооперація та спеціалізація праці. Все це потребує певної організації робочих місць, їх планування, устаткування, створення оптимальних умов для праці.
Існують певні вимоги до організації робочих місць. Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця. До них відносять і визначення обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце, обробляється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця і проектування інформаційних потоків, у систему яких включене робоче місце.
Інформація, яка концентрується на певному робочому місці, повинна відповідати загальним принципам наукової організації управлінської інформації та бути достатньою для виконання службових обов'язків працівником.
Економічні вимоги передбачають таку організацію робочого місця в апараті управління, при якій витрати на утримання робочого місця мінімальні, проте достатні для його функціонування. Доцільно також перевірити робоче місце за критерієм оптимальності: ефект від діяльності працівника на робочому місці повинен перевищувати витрати на утримання робочого місця працівника.
Естетичні вимоги. Продуктивні праці значною мірою залежить від елементів зовнішнього оформлення середовища, в якому робітник працює.
Технічні умови. Для будь-якої праці, в тому числі для праці менеджера, насамперед необхідний певний простір. Це площа, на якій встановлюють необхідні меблі та устаткування, яку займає сам працівник, а також площа проходів до столу.
З врахуванням цих умов діючі санітарні норми (СН) встановлюють такі розміри робочих площ для різних категорій службовців, м2:
• керівники підприємств — 24-54;
• заступники керівників — 12-35;
• керівники відділу — 8-24.
Однак ці норми можуть бути лише орієнтовними при організації та плануванні робочих місць.
На МПП ТзОВ "Продекологія" механізація і автоматизація управлінської праці здійснюється у двох напрямах:
впровадження сучасної обчислювальної техніки;
2. впровадження засобів оргтехніки та оперативної поліграфії.
Необхідні засоби оргтехніки:
- засоби складання документів (друкарські машини, комп'ютери, диктофонна техніка);
- засоби копіювання та оперативного розмноження документів (фотографічні, діазо графічні, електрографічні засоби, мікро копіювання, термографічне копіювання, оперативна поліграфія)
- засоби обробки документів (фальцювальні, аркушепідберальні, паперознищувальні машини, ламінатори, зшивачі, нумератори, конвертовідкривачі)
- засоби зберігання, пошуку та транспортування документів (ящики, папки, шафи)
- технічні засоби зв'язку
Для забезпечення оптимальних умов праці застосовують ергономічні вимоги. Все, що оточує людину, створюючи її робоче середовище, — меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці, - повинно відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
Гігієнічні вимоги — це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму (18°С при кратності повітрообміну 1,5 за год.). Умови праці апарату управління характеризується також режимом його праці. Основні вимоги до режиму робот фіксуються у правилах внутрішнього розпорядку.
Дотримання встановлених вимог, норм та приписів є найкращою охороною праці працівників.
Поділ праці – процес відокремлення різних видів діяльності, спеціалізація працівників на виконанні певного кола функцій, за якої окремі працівники виконують різні роботи або операції, що доповняють одна одну.
Функціональний поділ праці – поділ персоналу підприємства на функціонально однорідні групи відповідно до тих функцій, які вони виконують (за професіями та спеціальностями).
Технологічний поділ праці – диференціація працівників і робіт за ознакою їх технологічної однорідності – спочатку по стадіях переділах з утворенням відповідних цехів, а потім – по фазах з утворенням спеціалізованих дільниць, поточних ліній. Фази у свою чергу складаються з виробничих операцій.
Кваліфікаційний поділ праці – здійснюється у робітників виходячи зі складності виконання ними трудових функцій, у ІТП і службовців – зі складності та відповідальності функцій і робіт, які вони виконують.
Безпосередній наслідок поділу праці – кооперація – об'єднання окремих виконавців для досягнення спільної мети діяльності. Виражається у вигляді: міжцехова, між дільнична і внутрішньо дільнична кооперація.
Нормування праці є важливою складовою її організації, тісно пов'язане з іншими елементами НОП. Воно передбачає встановлення необхідних затрат праці на основі вивчення і проектування раціональних трудових процесів. Важливими засадами нормування праці є забезпечення прогресивності норм, встановлення норм на всі види праці, охоплення нормування всіх працівників.
Результат процесу праці в значній мірі залежить від досконалості прийомів і методів праці, які є важливим елементом трудового процесу необхідною умовою розвитку та розширення суспільного виробництва на шляху до ринкової економіки.
Впровадження раціональних прийомів і методів праці передбачає: реалізацію розроблених організаційно-технічних засобів; навчання інструкторів раціональних прийомів і методів праці; навчання виконавців раціональних прийомів, методів праці; корегування виробничих завдань з урахуванням проведеної раціоналізації трудового процесу; виробничий інструктаж робітників, контроль за виконанням ними запроектованих прийомів і методів праці; обчислення фактичної економічної ефективності впровадження запроектованих прийомів та методів.
Ефективність роботи щодо вивчення та поширення передового досвіду буде значно більшою, якщо поєднуватися з підготовкою і підвищенням кваліфікації кадрів. Підвищення кваліфікації робітників на МПП ТзОВ "Продекологія" здійснюється за рахунок підприємства і здебільшого на самому підприємстві за допомогою виробничо-технічних курсів, навчання робітників других та суміжних фахів, курсів цільового призначення, школи передового досвіду. Формою підвищення кваліфікації є також виробничі відрядження та екскурсії на споріднені підприємства з метою взаємного обміну передовим досвідом роботи, науково-технічні конференції і ділові зустрічі, організація виставок та ярмарок передового досвіду організації діяльності та праці.
Таблиця 8.1 Організація праці менеджерів
| № п/п | Напрями організації праці | Приклади організації праці за напрямами | ||
| Менеджерів вищого рівня | Менеджерів середнього рівня | Менеджерів низової ланки | ||
| 1. | Поділ та кооперування управлінської праці | 5% | 3% | 1% |
| 2. | Організація і обслуговування робочих місць менеджерів | 20% | 11% | 25% |
| 3. | Нормування управлінської праці | - | 8% | 1% |
| 4. | Підвищення кваліфікації працівників | 4% | 6% | 7% |
| 5. | Впровадження передових методів і прийомів праці | 1,5% | 9% | - |
Висновки: навіть оснащене всім необхідним і раціонально оснащене робоче місце у процесі діяльності постійно чи періодично потребує забезпечення матеріалами, енергією, інструментом, потребує ремонтів і налагодження устаткування та багато іншого. Від того, чи своєчасно й ефективно це робиться, залежить рівень продуктивності праці робітників, ритмічність діяльності (надання послуг).
Після написання курсової роботи можна зробити такі висновки:
1. Організація – група людей, діяльність яких координується (свідомо або спонтанно) для досягнення певної мети або цілей. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами.
Формальні організації – групи людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети або цілей.
Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості складових елементів.
2. Внутрішнє середовище – це та частина загального середовища, яка перебуває в межах організації. Внутрішнє середовище інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації, й об'єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, виробництво, фінанси, кадри, дослідження й розвиток. Сильні сторони є перевагами, які організація використовує в конкурентній боротьбі та прагне максимально зміцнити. Слабкі сторони мають перебувати під постійним контролем керівництва з метою їх усунення. Макрооточення створює загальні умови діяльності організації і переважно немає специфічного впливу на конкретну організацію, однак рівень впливу стану оточення на організації різний. Аналіз макрооточення передбачає вивчення впливу таких компонент: демографічної, економічної, технологічної, політико-правової та соціально-культурної.