* встановлення масштабу допустимих відхилень і принципів виключення конкретних результатів;
* вимірювання результатів;
* передача і розповсюдження інформації про конкретні результати;
* оцінка інформації про отримані результати;
* обгрунтування висновків на засадах порівняння результатів і стандартів.
3. Здійснення необхідних коректуючих дій, які базуються на виборі наступних рішень:
* не вживати заходів, тобто нічого не здійснювати;
* усувати відхилення;
* переглянути стандарти;
* поєднати кілька попередніх підходів.
При розробці системи контролю на МПП ТзОВ "Продекологія" необхідно врахувати, що вона створюється з метою здійснення єдиних, об'єктивних і дієвих методів підвищення ефективності виробництва. Вона бере участь в управлінні виробництвом і тому належить до апарату управління. Система контролю виробничих процесів є самостійним структурним підрозділом підприємства. Основним завданням системи в умовах розвитку ринкових відносин є забезпечення такого рівня якості продукції, який буде задовольняти споживача, вимагатиме мінімальних затрат і дозволить виконувати замовлення у встановлені строки.
Методи менеджменту відіграють важливу роль у діяльності любої організації, оскільки вони являють собою сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців. Від правильного вибору комплексу методів впливу залежить ефективність всієї системи менеджменту в організації.
Методи менеджменту – це сукупність способів і прийомів впливу на колектив і окремих виконавців із метою активізації ініціативи та творчого підходу всього персоналу в процесі практичної діяльності. Методи управління базуються на дії законів та закономірностей управління, які враховують науково-технічний рівень виробництва й рівень розвитку відносин в управлінні. Особлива роль методів менеджменту полягає в тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки та прогресивних технологій організації праці, забезпечити їх максимальну ефективність при досягненні поставлених задач та цілей відповідно до стратегії розвитку.
За своєю сутністю методи менеджменту мають мотиваційну характеристику, відповідно до якої здійснюється класифікація методів управління.
Рис. 4. Класифікація методів управління
Економічні методи – сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування й розвитку підприємства. Включає в себе: комерційний розрахунок (політика в галузі ціноутворення, витрат виробництва, фінансуванні та кредитуванні) внутрішньо-фірмовий розрахунок планування ціни та ціноутворення фінансова політика податки економічний аналіз (оцінка роботи).
Організаційно – розпорядчі (адміністративні) методи ґрунтуються на владі та підлеглості. Становлять систему прямого адміністративного впливу на підлеглих. Цей вплив використовується для виконання нормативних та індивідуальних актів управління. Нормативні акти (статут, інструкції), індивідуальні (накази, розпорядження, вказівки). Виявляються через:
· організаційне регламентування;
· нормування (встановлення технічних, технологічних, організаційно-економічних нормативів);
· інструктування;
· інформування (акти, протоколи, зая'ви, службові листи);
Методи розпорядчого впливу – реалізуються на МПП ТзОВ "Продекологія" у формі наказів, розпоряджень, вказівок.
Дисциплінарні дії на МПП ТзОВ "Продекологія" використовуються згідно з конкретними ситуаціями у вигляді зауважень, доган, звільнень.
Соціально-психологічні методи – методи активізації соціально-психологічних якостей трудового колективу для ефективної реалізації потенціалу кожного з виконавців. Це сукупність конкретних прийомів впливу на процеси формування та розвитку трудових колективів, соціальні процеси, що відбуваються в середині них, структуру зв'язків споживачів, інтереси, стимули, соціальне завдання.
Соціальний вплив - формування і розвиток виробничого колективу, трудової і творчої активності працівників, інтересів духовних та світогляду.
Психологічний вплив – регулювання взаємовідносин між членами колективу з метою створення сприятливого психологічного клімату. Включає інформованість про результати праці, моральні спонукання до творчості, ініціатива, активність якісної праці, врахування психологічних особливостей працівників, забезпечення перспективного, соціального й професійного росту, справедливість матеріального стимулювання, підбір працівників з врахуванням психологічних характеристик.
Однією з форм є естетизація виробничого середовища тобто реалізація працівників і методів прекрасного у діяльності.
При організації управління на підприємстві слід зосередити увагу на гармонійному поєднанні вище зазначених методів.
Важливою умовою є поінформованість працівників на всіх рівнях. Робітники МПП ТзОВ "Продекологія" мають чітко усвідомлювати покладені на них завдання та відповідальність. Будь – які зміни, нововведення доводяться до відома, підтверджуються документально.
Ефективне залучення економічних методів неодмінно веде до досягнення поставлених цілей та головної з них – максимізація прибутку та мінімізація витрат, пов'язаних з діяльністю підприємства.
Основи операційного менеджменту. Операційний менеджмент є центральною ланкою підприємства і створюється на основі раціонального (вертикального і горизонтального) розподілу праці та поєднання в часі і просторі предметів, засобів і самої праці. За допомогою операційної функції проводиться сукупність дій з переробки ресурсів і постачання результатів діяльності в зовнішнє середовище.
Операційна система складається з трьох підсистем:
· переробної – виконує продуктивну роботу безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних ресурсів у вихідні результати;
· забезпечення – непов'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної системи;
· планування і контроль – отримує інформацію із зовнішнього і внутрішнього середовища про стан переробної підсистеми та підсистеми забезпечення, опрацьовує цю інформацію й видає рішення про те, як має працювати переробна підсистема.
Структура управління операційною системою охоплює всі можливі дії, процеси, прийоми, пов'язані з безпосереднім наданням послуг ремонту та виготовлення нових меблів.
Основний зміст операційного менеджменту полягає у виконанні таких функцій:
- планування – конкретизація і забезпечення завдань, встановлених поточним планом (уточнення обсягу, переліку послуг, встановлення декадних графіків, виробничих програм);
- оперативний контроль зіставлення фактичних параметрів технології та послуг, даних про хід надання послуг та продаж з нормативними величинами;
- оперативний аналіз – своєчасна оцінка безперервного ходу виробництва, виявлення причин відхилень процесу виробництва від запланованих (надання послуг) .
Для забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємства необхідно комплексно розглянути всі підрозділи, які беруть участь у здійсненні логістичного циклу.
Оцінюючи ступінь координації діяльності підрозділів у процесі управління матеріальними і інформаційними потоками підприємства у межах логістичної концепції можна виділити два напрями її вдосконалення:
Перший – пов'язаний з посиленням міри взаємодії між різними функціональними дільницями завдяки поліпшенню планових і контрольних процедур, економічних механізмів.
Другий – полягає в досягненні необхідного рівня координації через організаційну перебудову в структурі управління або підприємства в цілому.
Функціональне наповнення кожного підрозділу підприємства може стати таким, щоб можна було повною мірою забезпечити його діяльність усіма необхідними для нього функціями.
Так на вході заготівельного цеху формуються вказівки вищого керівництва, планово-економічного відділу. Зокрема, до даного лінійного підрозділу може надходити:
1. рішення вищого керівництва щодо збільшення обсягів заготівлі сировини;
2. проведення планових заходів по техніці безпеки;
Виходом є кількість сировини заготовленої для виробництва меблів.
Для ефективного функціонування лінійного підрозділу – заготівельний цех на МПП ТзОВ "Продекологія" слід:
- визначити необхідну кількість робочих місць на основі загальної трудомісткості виконання робіт у межах підрозділу за фіксований проміжок часу;
- встановити ефективний фонд робочого часу одного працівника, з врахуванням нормованих перерв;
- розрахувати необхідну кількість працівників на кожній операції технологічного процесу.
Слід вибрати ефективний спосіб розподілу повноважень і відповідальності в межах однорідної функціональної діяльності. Зміст завдань, які доводиться вирішувати менеджеру, а отже, широта їх повноважень залежить від зовнішнього середовища.
Посадова інструкція – це організаційно-розподільчий документ, що регламентує роботу виконавця й визначає його компетенцію. Посадові інструкції розробляються по всіх управлінських посадах та спеціальностях. У розробці її використовують такі документи:
· положення про структурний підрозділ;
· кваліфікаційні характеристики;
· технологічні схеми виконання управлінських робіт;
· інформація, отримана під час аналізу змісту робіт.
Посадова інструкція має такі розділи: