Управління доходами від фінансово – інвестиційної діяльності підприємства.
ПЛАН
Розділ 1. Теоретичні засади фінансово-інвестиційної діяльності підприємства 5
1.1 Поняття фінансово-інвестиційної діяльності підприємства. 5
1.2 Особливості здійснення фінансово-інвестиційної діяльності в транзитивній економіці 10
Розділ 2. Аналіз фінансово-інвестиційної діяльності ЗАТ "АМТ-Компані". 13
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства. 13
2.2 Аналіз інвестиційної діяльності підприємства на ринку цінних паперів. 21
Розділ 3. Напрямки вдосконалення фінансово-інвестиційної діяльності ЗАТ „АМТ-Компані”. 26
3.1 Перспективні напрямки фінансово-інвестиційної діяльності підприємства 26
3.2 Рангування конкуруючих інвестиційних проектів. 29
Список використаної літератури. 37
Вирішення комплексу соціально-економічних проблем, підвищення життєвого рівня населення можливе тільки на основі формування науково-технологічної моделі економічного зростання національного виробництва та істотного підвищення його ефективності. Розв’язання цих задач, з одного боку, безпосередньо залежить від удосконалення інвестиційної діяльності економічних суб’єктів, здійснення ефективного нагромадження і споживання як на підприємствах, у регіонах, так і в цілому в народному господарстві, а з іншого, - істотно утруднене через хронічну нестачу інвестиційних ресурсів на всіх рівнях економіки, несприятливе бізнес-середовище, через протиріччя між існуючою моделлю державного регулювання мікроекономічної сфери та необхідністю формування підприємницьких мотивацій виробничого інвестування. Все це зумовлює необхідність теоретичного обґрунтування і практичного уведення в дію чинників, які сприяють підвищенню ефективності використання інвестицій, оптимізації співвідношення фондів нагромадження і споживання та активізації фінансово-інвестиційної діяльності підприємств.
Проблеми фінансово-інвестиційної діяльності підприємств, оптимізації співвідношення розподілу доходів, які спрямовуються у фонди нагромадження і споживання, завжди привертали увагу дослідників. Стан аналізу проблеми, різноманітні аспекти нагромадження та фінансово-інвестиційної діяльності в процесі відтворення розглядалися у роботах таких українських учених, як О. Васюренко, О. Гальчинський, В. Геєць, В. Гриньова, Ю. Іванов, О. Кваснюк, В.Лановий, І. Лукінов, Г. Одінцова, П .Орлов, В. Пономаренко, Л. Українська, М. Хохлов, В. Черненко, М. Чумаченко, А. Яковлєв та ін.
Основна мета курсової роботи – дослідити особливості фінансово-інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:
· розглянути теоретичні засади фінансово-інвестиційної діяльності підприємства;
· проаналізувати фінансово-інвестиційну діяльність діючого вітчизняного підприємства;
· напрацювати шляхи покращення фінансово-інвестиційної діяльності об’єкта дослідження.
Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають в процесі фінансово-інвестиційної діяльності підприємства.
Об’єктом дослідження є фінансово-інвестиційна діяльність ЗАТ „АМТ-Компані”.
Курсова робота складається трьох розділів, в яких послідовно досліджується поставлена проблема.
З переходом на ринкові основи господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємств. Пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами та інші питання фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансових служб підприємств. Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності:
· придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;
· продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;
· цільові грошові вклади;
· валютні операції;
· пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;
· надання позик;
· лізингові операцій.
Важливий напрямок фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки - це раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.
Купуючи акції, облігації інших підприємств, необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому в підприємства мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин. Ця готівка може бути у формі грошового залишку на банківських рахунках або у високоліквідних цінних паперах (державних облігаціях, казначейських зобов'язаннях).
Перш ніж придбати акції (облігації) будь-якого підприємства, необхідно всебічно вивчити його діяльність, проаналізувати її фінансові результати. Цінність акцій визначається тими доходами, котрі очікуються підприємством у майбутньому, а не рівнем дивідендів, обіцяних у рекламних проспектах. Не рекомендується давати згоду, маючи лише неперевірену інформацію про стан справ того підприємства, цінні папери котрого планується придбати. Не можна купувати акції фірм, які не публікують звітів про свої доходи.
Стан справ підприємства, до акцій якого виник інтерес, необхідно порівнювати із загальною ситуацією у відповідній галузі економіки.
Підприємствам не рекомендується відмовлятися від придбання акцій (облігацій) тільки через невисокі дивіденди. Іноді ліпше погодитись на порівняно невисокі дивіденди, якщо при цьому забезпечується стабільність і тривалість їх отримання.
Фінансові інвестиції — це вкладення засобів у фінансові інструменти, серед яких переважають цінні папери, з метою отримання доходу (прибутку) в майбутньому.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30 листопаду 2001 року № 559 про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшенню) фінансового активу у одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу у іншого.
Фінансові інструменти ділять на:
· фінансові активи, які включають: грошові кошти, необмежені для використовування і їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, які містяться до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;
· фінансові зобов'язання — включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу і інші фінансові зобов'язання;
· інструменти власного капіталу — це прості акції і інші види власного капіталу;
· похідні фінансові інструменти — ф'ючерсні контракти, форвардні контракти і інші похідні цінні папери.
Основою фінансових інструментів є цінні папери. Це документ, що є правом власності або позики по відношенню до емітента, який може самостійно звертатися на ринку і бути об'єктом купівлі – продажу. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери не підлягають передачі, або передаються шляхом повного індосаменту. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
Згідно Закону України «Про національну депозитарну систему і особливості електронного обороту цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року основними формами цінних паперів є:
· Бездокументна форма цінних паперів — це обліковий запис, який підтверджує право власності на цінний папір.
· Документарна форма цінних паперів – паперова форма цінного паперу, який містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими паперами.
Випуск в документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією по цінних паперах і фондовому ринку.
У разі емісії цінних паперів в бездокументній формі, емітент оформляє глобальний сертифікат, який відповідає загальному об'єму зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання у вибраний їм депозитарій.
Відповідно чинному законодавству в Україні можуть випускатися і обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:
1. Основні (боргові і права власності):
· акції;
· облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;
· облігації місцевих позик;
· облігації підприємств;
· казначейські зобов'язання республіки;
· ощадні сертифікати;
· інвестиційні сертифікати;
· векселі.
2. Похідні цінні папери:
· форвардні (ф'ючерсні) контракти;
· опціони (варранти);
· депозитарні розписки (свідоцтва).
Акція — це цінний папір, що свідчить про внесення певної частки в капітал акціонерного товариства і яка дає право на отримання частини прибутку – дивіденду і управління акціонерним товариством. Акції можуть бути іменними і на пред'явника, привілейованими і простими. Громадяни мають право бути власниками, як правило, іменних акцій.
Привілейовані акції дають власнику право отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь в розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом.