M – обсяг грошової маси;
V – швидкість її обертання;
P – рівень цін;
Q – обсяг товарної продукції.
Застосуємо це співвідношення до нашого прикладу. Якщо всередину країни трапляються фінансові вливання, то M відповідним чином зростає. Це зростання повинно компенсуватися з іншого боку або зростанням обсягів продукції (Q), що виробляється всередині країни, або зростанням рівня цін (P).
Отже, можна зробити наступний висновок: якщо капітальні вкладення не відображаються відповідним чином на розвитку виробництва, його оновленні та реструктуризації – це неминуче призводить до негативних наслідків, які в першу чергу пов’язані із інфляційними процесами.
Така ситуація вимагає надзвичайної ефективності від органів, що здійснюють розподіл отриманих коштів. Якщо цього нема, то залишається єдиний можливий напрям розвитку – реалізація конкретних інвестиційних проектів. За умови, коли інвестиційний процес здійснюється на рівні окремих підприємств чи проектів, він регламентується суто економічними важелями, що забезпечує безумовний позитивний вплив на розвиток економіки.
Нажаль, інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він характеризується загальною економічно нестабільністю, нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та браком фінансових ресурсів всередині країни. Поки що не сформувалася стабільна практика кредитування підприємств, відсотки, за якими українські банки погоджуються надавати кошти під інвестиційні проекти, дуже часто перевищують закладені у проекті норми рентабельності. Це, зрозуміло, унеможливлює реалізацію економічно ефективних інвестиційних проектів.
У таких умовах, шляхи отримання грошей для реалізації певних задумів ведуть за кордон. За умови неможливості використання внутрішніх фінансових ресурсів, дуже привабливими стають кредитні кошти іноземних інвесторів. Не зважаючи на не досить привабливі умови, великі інституціональні західні інвестори, міжнародні фінансові установи та фонди починають звертати увагу на український ринок. Мотиви для цього можуть бути різними. Українське економічне середовище одночасно і приваблює і відштовхує. Для прикладу можна навести стислу характеристику, яку зробив Фонд підтримки підприємств у нових незалежних країнах (Western NIS Enterprise Fund) у своєму звіті за 1998 рік: “...хоча Україна й займає стратегічне географічне положення, має багаті природні ресурси та робочу силу з високим рівнем освіти, що робить її привабливим інвестиційним середовищем, вона ще не досягла свого очікувано потенціалу через те, що не змогла звести до мінімуму втручання держави у дію ринків, усунути адміністративні перепони, що заважають веденню бізнесу, виконати намічені показники приватизації та стати привабливою для іноземних та внутрішніх інвесторів.”[1]
Отже, маємо зробити дещо оптимістичний висновок, що українська економіка знаходиться на шляху до повної реалізація свого потенціалу, та однією з необхідних передумов стимулювання цього процесу є професійна організація планування та здійснення інвестиційних проектів.
1.2 Планування інвестиційного проекту та концепція “бізнес-плану”.
Від розгляду загальних тенденцій розвитку інвестиційних процесів перейдемо до аналізу процесу створення, планування та реалізації конкретного бізнес проекту.
Зрозуміло, будь-який інвестиційний проект не може розглядатися у відриві від конкретного підприємства. Кожне підприємство під час свого життєвого циклу проходить різні стадії розвитку, які й обумовлюються тими проектами, які здійснює підприємство, а оперативна діяльність вже є похідною від цього процесу. Для кращого розуміння цього пропоную побудувати умовну модель життєвого циклу підприємства. (Мал.1)
Мал. 1 Інвестиційний проект та розвиток підприємства
Таким чином, життєвий цикл підприємства складається з поступового проходження різних інвестиційних проектів, як певних стадій свого розвитку. Такі проекти не обов’язково повинні повністю базуватися на окремому підприємстві, вони можуть розроблятися спільно, фінансуватися з різних джерел та справляти вплив на стан не лише конкретного підприємства, а й у межах міста чи держави.
Отже, відповідно до поставленої мети дослідження, розглядатиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного проекту, як складової частини будь-якої економічної активності.
Будь-який інвестиційний проект проходить три головні фази свого розвитку, це передінвестиційна фаза, інвестиційна фаза та експлуатаційна або оперативна фаза. Планування проекту здійснюється у передінвестиційній фазі за наступною структурою:
- Аналіз інвестиційних можливостей (Identification)
- Аналіз альтернатив проекту та попереднє визначення (Feasibility Study)
- Попереднє ТЕО (Pre-Feasibility Study)
- Бізнес-план (BUSINESS PLANNIG) [2]
Як бачимо, вінцем процесу планування проекту є створення бізнес-плану.
Бізнес-план є поняттям набагато ширшим, ніж прийнято уявляти. Принаймні, в нашій країні, за відсутності практики бізнес планування, його дуже часто ототожнюють із штучними економічними розрахунками, або техніко-економічним обґрунтуванням. Насправді ж, складання бізнес-плану інвестиційного проекту вимагає роботи не одного спеціаліста, бо як буде розглянуто далі, кожен бізнес проект зачіпає велику купу питань пов’язаних із різними сферами знання. Це насамперед питання економічної ефективності, маркетингового аналізу, фінансового планування та, навіть, політичні аспекти.
Треба сказати, що навіть на Заході, де вже сформувалися чіткі історичні традиції планування будь-якої економічної діяльності, тим більше діяльності інвестиційної, не існує єдиного стандарту на розробку бізнес-плану. Це в першу чергу пов’язано із різницею в цілях бізнесу чи окремих проектів, та із безлічу варіантів середовища, в якому вони діятимуть.
Мал. 2 Схема процесу бізнес-планування [3]
Структурно-логічна схема процесу бізнес планування зображена на Мал.2. Вона пояснює місце процесу бізнес-планування у житті будь-якого інвестиційного проекту.
Хоча в цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, він безумовно виконує функції набагато глибші:
- виявлення цілей бізнесу
- сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу
- створення системи вимірювання результатів діяльності
- надання інструментів для управління бізнесом
- виявлення альтернативних напрямків розвитку.
Існують різні вимоги до бізнес-плану для вже існуючої компанії та для компанії, що починає створюватися, існування якої залежить від даного проекту.
У випадку вже існуючої компанії, бізнес-план повинен містити звіт про минулу роботу та базуватися саме на ній, у той час, як у випадку нової компанії, особлива увага повинна бути відведена самому проекту.[4]
Існує велика кількість розробок щодо складання бізнес-плану, проте всі вони частково відтворюють одна одну та можуть відрізнятися послідовністю розділів.
Так чи інакше, бізнес-план повинен містити наступні розділи:
Розділ II. Рекомендований зміст описової частини проекту
Нажаль, цей розділ дуже часто недооцінюється розробниками проекту. Хоча насправді, він є одним з найважливіших, бо може викликати (або ні) зацікавленість з боку того, хто його читає, тобто потенційного інвестора або банкіра.
Як вже зазначалося, залежно від того, чи базується інвестиційний проект на вже існуючій компанії, чи його планується організувати на базі новоствореного підприємства, акцент повинен бути зроблений відповідно на компанії та її стратегії або на самому проекті.
Так чи інакше, наведемо перелік головних питань, які повинні бути окреслені у цьому розділі.
Проект
- Назва проекту;
- Джерела фінансування;
- Розміщення проекту;
- Мета проекту;
- Обґрунтування проекту.
Бізнес
- Коротка історія бізнесу, що описує період його створення та розвитку;
- Короткий опис існуючої стадії розвитку бізнесу та середи, в якій він здійснюється;
- Опис того, як було прийнято рішення про просування бізнес-плану та здійснення інвестиційного проекту.
Продукція
- Стислий опис того, що робить продукцію унікальною та тих характерних особливостей, які ставлять її поза конкуренцією у ціновому, якісному або іншому відношенні.
Ринок
- Об’єм ринку, що існує, його прогнозоване зростання;
- Опис ринку внутрішнього та/чи міжнародного;
- Канали розподілу;
- Прогнозоване зростання;
- Визначення орієнтовної частини ринку.
Керівництво та персонал
- Наскільки укомплектований штат?
- Який освітній рівень?
- Який рівень безробіття в цій сфері бізнесу?
- Короткий опис вже набутого досвіду (треба підкреслити сильні сторони!)
Фінансування
- Опис точних цілей необхідного фінансування;
- Прогнозування доходів та чистого доходу після сплати податків на три роки;
- Проектування початку надходження прибутку.
Отже, саме цей розділ має особливе значення. Як правило, дуже важливо перше враження від запропонованого проекту, якщо він, звичайно, є інструментом для отримання додаткового фінансування. Потенційний інвестор скоріше не буде ретельно роздивлятися та досліджувати всі розділи запропонованого бізнес-плану, цим будуть займатися відповідні підрозділи банків або інвестиційних компаній. Ви ж повинні справити враження саме в цьому розділі для прийняття рішення про розгляд проекту.