Фінансове планування діяльності підприємств (стр. 5 из 9)

Для підрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти і засоби групують за нормами амортизації. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду .

Група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.Кварт.н.ам.1,25%.

Група 2 це автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти. Кварт.6,25%.

Група 3 будь-які інші основні фонди, що не включені до 1 і 2 груп. Кварт.3,75%

Підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Таблиця 6

Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань і її розподіл

№	Показник	Величина показника
1	Планова середньорічна вартість основних фондів з амортизаційними відрахуваннями, тис. грн.
2	Загальна сума амортизаційних відрахувань, в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт
3	Норматив амортизаційних відрахувань на повне відновлення до Фонду розвитку виробництва, %
4	Амортизаційні відрахування, тис. грн., в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт
5	Розподіл амортизаційних відрахувань за напрямами використання: у Фонд розвитку виробництва; на капремонт

Для нематеріальних активів сума амортизації визначається на основі лінійного методу, за яким кожен окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами відповідно до його первісної вартості з врахуванням індексації протягом року, який визначається підприємством самостійно, враховуючи строк корисного використання таких нематеріальних активів або строк діяльності підприємства, але не більше 10 років.[18.65]

Собівартість продукції визначається розрахунково-аналітичним методом. Розрахунковим шляхом встановлюються витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, сума амортизаційних відрахувань і величина ремонтного фонду.(див. додаток Б)

Таблиця 7

Кошторис витрат на виробництво (з основної діяльності)

№	Витрати	Всього за рік, тис. грн.
1	Сировина та основні матеріали
2	Допоміжні матеріали
3	Паливо
4	Електроенергія
5	Амортизація
6	Заробітна плата з нарахуваннями
7	Інші грошові витрати
8	Витрати на виробництво
9	Списано на поза виробничі рахунки
10	Витрати на валову продукцію
11	Зміна залишків незавершеного виробництва
12	Виробнича собівартість товарної продукції
13	Позавиробничі витрати
14	Повна собівартість товарної продукції
15	Товарна продукція в оптових пінах підприємства

3. Бізнес-план основний документ фінансового планування.

3.1Бізнес-план

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом.

Сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (маються на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:

1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;

2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (наприклад зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

3) маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація реклама, покупці, конкуренти тощо);

4) сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення та інші сторони ресурсного забезпечення проекту;

5) економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану розробляється прогноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і прибутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.[2.250]

Цілком особливі умови для розрахунків окупності інвестиційних проектів створює інфляційне середовище, зокрема якщо мова йде про річну інфляцію на рівні більш ніж 20— 25 %.

У ринковій економіці вкладення грошей в інвестиційні проекти має сенс лише за умови досягнення середньо-ринкових ставок дохідності. В умовах інфляції ставка дохідності, природно, має враховувати надбавку до нормальної (реальної) ставки, яка компенсує інфляційне знецінення грошей.

Щоб формалізувати зв'язок номінальної ставки дохідності, яка включає в себе проти інфляційну надбавку (позначимо цю ставку літерою Іс), з реальною (нормальною) ставкою дохідності для без інфляційної ситуації г, темпом інфляції Ь, запишемо спочатку очевидну рівність:

де Q — грошовий потік за термін здійснення проекту

Мається на увазі, що сума інвестиції дорівнює 1, а величини k, r, b виражені в коефіцієнтах.

Це означає, що грошовий потік за період інвестування повинен бути більшим, ніж інвестована сума, в k разів. Якби не інфляція, то справедливим був би запис (1 + k) =(1 + r), тобто він виражав би рівність номінальної і реальної ставок дохідності, але в умовах інфляції права частина цієї рівності має бути збільшена у (1 + b) разів, отже 1 + k = (1 + r) (1 + b), звідки:

k = r + b +r b

Ця формула, відома як формула І. Фішера,

За невеликих темпів інфляції в межах до 10 % річних величиною rb звичайно нехтують.

При розрахунках окупності інвестицій обов'язково визначається так звана теперішня вартість (PV—Present Value) майбутніх доходів (витрат) шляхом дисконтування їх номінальних величин ( FV—Future Value ) за формулою

де t — число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід.

де PV — дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;

P ,P ,… P— виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;

C ,C ,…C — поточні витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;

A ,A ,…A — суми амортизаційних відрахувань за відповідні роки;

b ,b ,…b— базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;

b ,b,…b — базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;

m — ставка оподаткування прибутку;

k ,k,…k — ставки дохідності інвестування, прийнятні для інвестора, за відповідні роки.

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звертатися до спів інвесторів або в комерційний банк за позичкою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неабиякий вплив на вирішення питання про джерела фінансування.

3.2 Приклад бізнес-плану створення інтернет-провайдера „ІнфоКом”

Розглянемо приклад бізнес-плану інтернет-провайдера „ІнфоКом”. Він поданий не в повному обсязі, тому що він дуже детальний і має великий об`єм. Тому розглянемо окремі його розділи (які наведені в додатку В):

1. Резюме

2. Коротка характеристика підприємства

3. Опис інвестиційного проекту

4. Виробничий план

5. Фінансовий план

6. Оцінка ризику та необхідність страхування

Головною метою даного підприємства є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія по наданню послуг більш високої якості і більш низьким цінам, а також розширення асортименту послуг. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання обсягу продажів, цінової політики і нецінових факторів конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу фірми. Головними конкурентними перевагами даного проекту є: використання нового високопродуктивного обладнання, що дозволить підвищити якість і знизити вартість наданих послуг; устаткування великого залу для роботи з клієнтами, що буде обслуговувати абонентів та консультувати нових потенційних клієнтів; введення системи накопичувальних знижок і індивідуального підходу до потреб кожного клієнта.