Бюджетне планування в Україні (стр. 3 из 6)
На рисунках 2 і 3 зображено питому вагу надходжень податків у Зведеному бюджеті України за 2001 та 2002 рр.
Рис. 2 Питома вага надходжень податків у Зведеному бюджеті України у 2001р.
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Рис. 2 Питома вага надходжень податків у Зведеному бюджеті України у 2002р.Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
В таблиці 1 наведено порівняльну характеристику доходів зведеного бюджету України за період 2003-2005 рр.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика доходів зведеного бюджету України у 2003-2005 рр.
| 2003, факт до факту 2002 року | 2004, план зі змінами до факту 2003 року | 2005, план до плану(з урахув. змін) 2004 року | ||||
| млрд. грн. | % | млрд. грн. | % | млрд. грн. | % | |
| Доходи зведеного бюджету (без трансфертів) | 13,3 | 21,5 | 7,3 | 27,8 | 27,9 | 33,8 |
| Доходи загального фонду | 10,2 | 21,2 | 7,4 | 12,7 | 18,2 | 27,7 |
| Доходи спеціального фонду | 3,1 | 22,3 | -0,1 | -0,6 | 9,7 | 57,4 |
| Доходи державного бюджету (без трансфертів) | 10,2 | 24,0 | 10,9 | 20,7 | 22,7 | 35,7 |
| Доходи загального фонду | 8,2 | 25,9 | 9,9 | 24,8 | 14,0 | 28,1 |
| Доходи спеціального фонду | 2,0 | 18,5 | 1,0 | 7,8 | 8,7 | 63,0 |
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Як видно з наведених даних, планується, що у 2005 році показники бюджетних надходжень з суттєво перевищуватимуть відповідні показники, закладені у бюджеті поточного року.
Проте для коректного співставлення темпів зростання показників доходної частини у 2004 та 2005 роках, їх слід попередньо відкоригувати на 1) суму очікуваних (а не запланованих) у 2004 році надходжень до державного та зведеного бюджетів; 2) на суму заниження податкових надходжень у 2004 році через врахування суми реструктурованого бюджетного відшкодування з ПДВ із від'ємним знаком у доходах Державного бюджету на 2004 рік; та 3) на суму взаємозаліку податкової заборгованості підприємств ЖКХ і ПЕК та комунальної заборгованості населення в рахунок погашення знецінених заощаджень, передбаченого у проекті Державного бюджету на 2005 рік.
Таким чином у даному параграфі ми розглянули особливості формування і планування доходів бюджету. Наступним логічним кроком буде розгляд основних засад планування видатків бюджету.
2.2 Засади планування видатків бюджету
Державні видатки - це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізовних доходів держави.
Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ. Отже, видатки державного бюджету це лише частина державних видатків.
Категорія видатків бюджету проявляється через конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дозволяє установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.
Витратна частина бюджету відрізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури і ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства і ін. Бюджет відіграє також важливу роль в соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління і ін.
Бюджетні видатки класифікують за такими ознаками:
- за роллю в суспільному виробництві,
- відповідно до суспільного призначення,
- по галузях виробництва і видах діяльності,
- за формами фінансування,
- згідно цільового призначення.
За роллю у суспільному виробництві розрізняють поточні витрати і витрати на розвиток. В окремих випадках це закріплюється в офіційному поділі бюджету на дві частини: поточний і капітальний бюджети. Поточні витрати пов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним особам на їх утримання і покриття поточних потреб. Це витрати на утримання економічної і соціальної інфраструктури, поточні витрати державних установ, поточні субсидії нищестоящим органам влади, державним і приватним підприємствам, виплата відсотків по державному боргу і ін. [6, c.117]
Витрати на розвиток включають капіталовкладення за рахунок бюджету у різні галузі народного господарства, інвестиційні субсидії і довгострокові бюджетні кредити державним і приватним підприємствам і місцевим органам влади.
Групування витрат відповідно до суспільного призначення відображає використання коштів для забезпечення виконання державою ії функцій.
Управління суспільством → на управління;
оборона країни → на оборону;
економічна → на економічну діяльність;
соціальна → на соціальний захист та соціальну сферу.
Основу галузевої класифікації, видатків державного бюджету складає загальноприйнятий поділ економіки на галузі і види діяльності. Виходячи з цього видатки у виробничій сфері поділяються по галузях народного господарства:
- на розвиток промисловості,
- сільського господарства,
- транспорту, зв'язку і ін.;
у невиробничій сфері - по галузях і видах суспільної діяльності:
- на освіту,
- культуру,
- охорону здоров'я,
- соціальне забезпечення,
- державне управління і ін.
За формами фінансування розрізняють такі державні видатки:
- інвестиції,
- бюджетні кредити,
- державні дотації,
- субсидії і виплати,
- кошторисне фінансування.
Згідно цільового призначення видатки класифікують за статтями витрат, наприклад, капітальні вкладення, капітальний ремонт, заробітна плата, господарські витрати та ін.
Одночасно з економічною класифікацією видатків державного бюджету використовується і організаційне їх групування, в основі якого лежить розподіл асигнувань по цільових програмах і рівнях управління [6, c.118].
Видатки Державного бюджету України затверджуються на кожен рік Законом України „Про державний бюджет” на відповідний рік, так на 2004 рік розмір видатків становив 59.916.042,4 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України –46.273.026,7 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України –13.643.015,7 тис. гривень [1].
На рис. 3-5 наведено порівняльну характеристику видатків зведеного бюджету за період 2003-2005 рр.
Рис. 3 Склад видатків зведеного бюджету України за 2003 р.
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Рис. 4 Склад видатків зведеного бюджету України за 2004 р.
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Рис. 4 Склад видатків зведеного бюджету України за 2005 р.
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Рис. 5 Порівняння обсягу планових видатків Державного бюджету України соціального спрямування та їх частки у ВВП за 2003-2005 роки
Джерело: Міністерство фінансів України http://www.minfin.gov.ua
Показовим є аналіз зміни питомої ваги видатків державного бюджету соціального спрямування по відношенню до номінального ВВП. Прогнозується, що темп росту номінального ВВП у 2005 році складатиме 8,6%. При цьому, як видно з діаграми, номінальний обсяг видатків державного бюджету соціального спрямування зростає, в основному за рахунок видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. Співвідношення до ВВП обсягу видатків на охорону здоров’я зменшується на 0,1 відсоткового пункту (з 1 до 0,9 %), видатків на духовний та фізичний розвиток залишається без змін, частка видатків на освіту збільшується на 0,4% а видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення збільшуються набагато швидше - на 1,9 відсоткового пункту (з 2,6 до 4,5 %).
Що стосується інших видатків та надання кредитів з Державного бюджету України (без врахування міжбюджетних трансфертів) на 2005 рік, хоча у номінальному вираженні вони збільшуються (див. діаграму 7), але їх частка у структурі всіх видатків державного бюджету знизилась.
Таким чином, на шляху подальшого вдосконалення бюджетного процесу, і процесу бюджетного планування зокрема, потрібно передусім чіткіше визначитися і суворіше дотримуватися всебічно виважених пріоритетів щодо витрачання вкрай обмежених коштів. Принциповим питанням є запровадження моніторингу проходження видатків до їх кінцевих отримувачів і забезпечення прозорості бюджету.
2.3 Програмно-цільове планування показників бюджету
Діяльність будь-якої держави у сучасному світі – це конкуренція з іншими державами, в якій перемагає та країна, яка має кращу систему управління. Існує економічна та політична конкуренція. Деколи ці форми конкуренції переростають у силові конфронтації – найгіршу форму конкуренції, для якої неможливо встановити правила. Але зрештою виграє той, хто зумів найкраще розробити свою стратегію, визначити цілі і завдання з її реалізації та точно розрахувати необхідні для цього ресурси. Країни та уряди, які це не розуміли або неспроможні були робити, програвали у конкурентній боротьбі. Однією з таких країн був Радянський Союз.