Смекни!
smekni.com

Математичні методи та моделі в управлінні аграрним виробництвом (стр. 2 из 9)

де

вк - конструктивна ширина захвату однієї машини (корпуса плуга), м.

Фактичну кількість машин (корпусів плуга) приймають рівною цілому числу, виконуючи умову:

пф £ п р.

Якщо в агрегаті більше однієї машини, підбирають зчіпку, виконуючи умову

Фзч розр = (пф - 1) в £ Фзч, м;

де

Фзч - фронт зчіпки, м.

Загальний опір машинв агрегаті дорівнює

Ra = Kзаг вк пф, кН

Коефіцієнтвикористання тягового зусилля

де

Ргак - тягове зусилля трактора на даній передачі.

Необхідна ефективна потужність двигуна та ступінь її використання

Для тягових агрегатів:

кВт

де

Gа - вага агрегату, кН;
hТР - коефіцієнт корисної дії трансмісії трактора.

hТР = haц · hbк,

де

hц, hк - відповідно ККД циліндричних (0,98…0,99) і конічних (0,97…0,98) пар;
a, b - відповідно кількість циліндричних і конічних пар.

Для тягово-приводних агрегатів:

кВт

Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими малозалежать від урожайності:

кВт

де

hк - ККД трансмісії комбайна (0,80…0,85).

Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими істотно залежать від урожаю:

кВт

Для тягово-приводного збирального агрегату:

кВт

Ступінь використання ефективної потужності двигуна

(11.1)

де

NEH - номінальна ефективна потужність двигуна, кВт.

Кінематичні характеристики агрегату та загінки і продуктивність агрегату. Для тягових агрегатів:

Робоча ширину захвату агрегату дорівнює:

Вр = вк·пф·b, м;

де

b - коефіцієнт використання ширини захвату (табл.1.5).

Робоча довжина загінки рівна

Lp = L - E,м;

де

L - довжина загінки, м;
Е - ширина поворотної смуги, м.

Ширина поворотної смуги дорівнює: для петльових поворотів

Е = Rп + е, м;

для безпетльових поворотів

Е = 1,5·Rп + е, м;

де

Rn - радіус повороту агрегату, м;
е - довжина виїзду, м.

Довжина виїзду агрегату рівна: для причіпних агрегатів -

е = (0,5…0,75) ·lК, м;

для начіпних агрегатів із задньою начіпкою –

е = 0,1·lК, м;

для начіпних агрегатів з передньою начіпкою -

е =·- lК, м;

де

lК - кінематична довжина агрегату, м.

Кінематична довжина агрегату рівна

lК = lТР+ lзч+ lм,м;

де

lТР, lзч, lм - кінематична довжина відповідно трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, м.

Після визначення розрахункового значення ширини поворотної смуги Е фактичне її значення приймається із умови

Еф = п Вр³ Е, м;

де

п - коефіцієнт кратності (п =1, 2, 3, …, і).

Середня довжина повороту агрегату Lx, що приходиться на один робочий хід, та оптимальна ширина загінкиC для різних способів руху агрегатів приведена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Середня довжина повороту та оптимальна ширина загінки

Спосіб руху Довжина повороту Оптимальна ширина загінки
Всклад, врозгін 0,5С + 2,5R + 2е
Човниковий 6R + 2е
Перекриттям 0,5С + 1,5R +2е 10 R
Круговий (1…2) R L / 5…8
Комбінований безпетльовий 0,5С + 2R + 2е
Діагональний човниковий 6R + 2е (0,75...1,0) L
Діагональний перехресний 4R + 2е (0,75...1,0) L

Продуктивність агрегату

Продуктивність агрегату за годину зміни дорівнює

Wг = 0,1·Вр·Vр·t, га/год;

t - коефіцієнт використання часу зміни.

Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює

де

TР - час чистої роботи;
Tзм - тривалість зміни.

Час чистої роботи за зміну

визначимо знайшовши час чистої роботи за один цикл. Кількість циклів за зміну дорівнює –

де

- сума позациклових простоїв агрегату за зміну, що включає:підготовчо-заключний час;час на виконання технічного і технологічного обслуговування агрегату;час переїздів до місця роботи;час на власні потреби;
tц - тривалість циклу, год.;

Тривалість циклу дорівнює:

для агрегатів, що не мають технологічних місткостей

год.;

де

tp - час чистої роботи за один цикл, год.;
tx - час виконання повороту, год.;
Lp - робоча довжина загінки, км;
Vp - робоча швидкість агрегату, км/год.;
Lx - довжина повороту, км;
Vx - швидкість агрегату при виконанні повороту, км/год.;

для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінці

год.;

де

tтехн - час завантаження (вивантаження) технологічної місткості, год.;
Vδ - об’єм технологічної місткості, м3;
γ - об’ємна вага с. /г. продукції, т/м3;
K - коефіцієнт заповнення або спорожнення;
Bp - робоча ширина захвату, м;
U - урожайність або норма висіву (внесення), т/га;

для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують їх за межами загінки

де

tor - час очікування завантаження, год.;
tзав - час завантаження, год.;
tПВ - час руху з вантажем до загінки, год.;
tПХ - час руху до місця заправки, год.;
Q - маса вантажу, що перевозиться агрегатом, т;
П - продуктивність завантажувача, т/год.;
S’ - відстань від загінки до місця завантаження, км;
VB - транспортна швидкість руху з вантажем, км/год.;
VBx - транспортна швидкість руху без вантажу, км/год.

Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює

Tр = tр·nц, год. (11.2)

Час поворотів за зміну рівний

Tх = tх·nц, год. (11.3)

Час завантаження (розвантаження) технологічних місткостей за зміну дорівнює

Tтехн = tтехн·nц, год.

Витрати палива і робочого часу на одиницю роботи та прямі експлуатаційні витрати

Витрату палива на одиницю роботи для агрегатів, що не мають технологічних місткостей та для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінцівизначають за формулою:

кг/га;

де

QP, Qx, Qпм, Qз - годинна витрата палива, відповідно, при виконанні технологічного процесу, на поворотах, на переїздах до місця роботи, на зупинках з працюючим двигуном, кг;
ТР, Тx, Тпм, Тз - тривалість, відповідно, чистого часу зміни, поворотів, переїздів до місця роботи, зупинок з працюючим двигуном на протязі зміни, год.;
Wзм - виробіток за зміну, га.

Тр, Тx визначають відповідно за формулами (11.2), (11.3). Тпм задається нормативно - 0,14 год.