Аналіз використання персоналу на промисловому підприємстві (стр. 7 из 11)
(2.10) 
людино-год 
(2.11) 
людино-годде VВП – обсяг випуску продукції;
Тм – відповідна трудомісткість.
Зміна середнього рівня питомої трудомісткості відбулася за рахунок:
- зниження індивідуальної трудомісткості окремих виробів:
(2.12) 
людино-годде Тм1 і Тмум – відповідно трудомісткість фактична і умовна.
- збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції (вироби C і D) у загальному випуску:
(2.13) 
людино-годВелике значення для оцінювання ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).
(2.14)Зв’язок цього показника з рівнем продуктивності праці можна подати так:
, (2.15)де РП – рентабельність персоналу;
П – прибуток від реалізації продукції;
ЧВП – середньооблікова чисельність виробничого персоналу;
ВП – вартість випуску продукції в діючих цінах;
Роб – рентабельність обороту;
ЧРП – частка реалізованої продукції у загальному обсязі випуску продукції;
РВ – середньорічний виробіток продукції на одного працівника у поточних цінах.
Схематично цей зв’язок можна подати, як на рис.2.2.
Рис. 2.2. Структурно-логічна факторна модель рентабельності персоналу
Таблиця 2.10 Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу
| Показник | Значення показника | Зміни | |
| t0 | t1 | ||
| Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. | 17900 | 19596 | +1396 |
| Серенднььоблікова чисельність працівників, чол. | 200 | 202 | +2 |
| Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 95250 | 99935 | +4685 |
| Випуск продукції в поточних цінах, тис. грн. | 96000 | 104300 | +8300 |
| Частка виручки у вартості випущеної продукції, % | 99,22 | 95,81 | -3,41 |
| Прибуток на одного працівника, тис. грн. | 89,5 | 95,5 | +6,0 |
| Рентабельність обороту, % | 18,79 | 19,30 | +0,51 |
| Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (в поточних цінах), тис. грн. | 480 | 516,33 | +36,33 |
| Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (в цінах базового періоду), тис. грн. | 480 | 499,01 | +19,01 |
За даними моделі і даними табл. 2.10 можна визначити, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок:
1) продуктивності праці (середньорічного виробітку):
(2.16) 
тис. грн.2) частки реалізованої продукції в загальному її випуску:
(2.17) 
тис. грн.3) рентабельності продажів:
(2.18) 
тис. грнде ∆Рп – зміна прибутку;
РВ - Середньорічний виробіток продукції на одного працівника;
Чрп – чиста виручка від реалізації продукції;
Роб – рентабельність обороту.
Разом: +6,00 тис. грн.
Ця модель зручна ще й тим, що дає змогу пов’язати фактори зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу. Для цього зміну середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора потрібно помножити на базову частку реалізованої продукції в загальному її випуску і на базовий рівень рентабельності обороту.
Із табл. 2.11 видно, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок факторів, що формують рівень середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу. Від’ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.
Таблиця 2.11 Розрахунок впливу факторів зміни річного виробітку на рівень рентабельності персоналу
| Фактори зміни середньорічного виробітку | Розрахунок впливу | Зміна прибутку на одного працівника, тис. грн. | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| 1. Частка робітників у загальній чисельності персоналу | +10,08*0,9922*18,79/100 | +1,88 | ||
| 2. Кількість днів, які відпрацював один робітник за рік | -22,27*0,9922*18,79/100 | -4,15 | ||
| 3. Середня тривалість робочого дня | -8,83*0,9922*18,79/100 | -1,65 | ||
| 4. Середньогодинний виробіток | +40,03*0,9922*18,79/100 | +7,46 | ||
| 5. Зміна рівня відпускних цін | (516 - 499,01)*0,9922*18,79/100 | +3,23 | ||
| Усього | 36,33*0,9922*18,79/100 | +6,77 | ||
| 5.1. Організація виробництва (інтенсивність праці) | +16,09*0,9922*18,79/100 | +3,0 | ||
| 5.2. Підвищення технічного рівня виробництва | +15,01*0,9922*18,79/100 | +2,8 | ||
| 5.3. Непродуктивні витрати робочого часу | -2,46*0,9922*18,79/100 | -0,46 | ||
| 5.4. Структура виробництва | +11,39*0,9922*18,79/100 | +2,12 | ||
| Усього | +7,46 | |||
2.3 Аналіз соціальної захищеності робітників
Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити у тісному зв'язку з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства за такими групами показників:
- підвищення кваліфікації працівників;
- поліпшення умов праці та зміцнення здоров'я працівників;
- поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов;
- соціальна захищеність членів трудового колективу.
Для аналізу використовують такі форми плану економічного і соціального розвитку, як "Підвищення рівня кваліфікації й освіченості кадрів", "Основні показники з поліпшення умов і охорони праці, зміцнення здоров'я працівників", "План поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов персоналу і членів їхніх сімей", колективний договір у частині соціального захисту працівників підприємства і пенсіонерів, а також звітні дані про виконання намічених заходів для соціального розвитку підприємства і підвищення рівня соціальної захищеності членів трудового колективу.
Аналізуючи динаміку і виконання плану з підвищення кваліфікації працівників підприємства, вивчають такі показники, як відсоток працівників, що навчаються у вищих, середніх, середніх спеціальних навчальних закладах, у системі підготовки робочих кадрів на підприємстві; чисельність і відсоток працівників, що підвищують свою кваліфікацію; відсоток працівників, зайнятих некваліфікованою працею, тощо. Показники соціально-кваліфікаційної структури мають також відображати організацію перекваліфікації і працевлаштування вивільнених працівників.
Виконання і перевиконання плану з підвищення кваліфікації працівників сприяє зростанню продуктивності їхньої праці і позитивно характеризує роботу підприємства.
Для оцінювання заходів з поліпшення умов праці і зміцнення здоров'я працівників використовують такі показники:
- забезпеченість робітників санітарно-побутовими приміщеннями;
- рівень санітарно-гігієнічних умов праці;
- рівень частоти травматизму з розрахунку на 100 осіб;
- відсоток працівників з професійними захворюваннями;
- відсоток загальної захворюваності працівників;
- кількість днів тимчасової непрацездатності на 100 осіб;
- відсоток працівників, що зміцнили своє здоров'я в санаторіях, профілакторіях, будинках відпочинку, за туристичними путівками і т. д.
Аналізують також виконання заходів з охорони праці і техніки безпеки.
Соціально-культурні і житлово-побутові умови працівників та членів їхніх сімей характеризуються такими показниками, як забезпеченість працівників житлом, виконання плану з будівництва нового житла, наявність і будівництво об'єктів соцкультпобуту, дитячих ясел і садків, профілакторіїв, санаторіїв, будинків відпочинку, упорядкування населених пунктів, обладнання житлового фонду комунальними зручностями (водогін, опалення, каналізація, газ) і т. д.
Велику увагу приділяють питанням соціальної захищеності членів трудового колективу, розв'язання яких із розвитком ринкових відносин все більше покладають на підприємства. Найтиповішими напрямами соціального захисту, які визначають у колективних договорах, є надання матеріальної допомоги, і передовсім багатодітним сім'ям, забезпечення працівників підприємства садово-городніми ділянками, надання безпроцентних позик на будівництво житла, відпуск будівельних матеріалів за зниженими цінами, реалізація продукції підсобного сільського господарства за зниженими цінами, надання допомоги на лікування, придбання путівок, одноразової допомоги при виході на пенсію, до ювілейних дат, до весілля, відпустки, часткова оплата харчування, проїзду тощо.