Таблиця 2.5 Вихідні дані для факторного аналізу
Показник | Значення показника | Зміни | ||
План | Факт | Абс. | Відн., % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Виробництво продукції в планових цінах, тис. грн. | 96000 | 10800 | +4800 | +5,0 |
Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу | 200 | 202 | +2 | +1,5 |
У тому числі робітників | 160 | 165 | +5 | +3,1 |
Частка робітників у загальній чисельності працівників | 80 | 81,68 | +1,68 | +2,1 |
Дні, які відпрацював один робітник за рік | 220 | 210 | -10 | -4,5 |
Години, які відпрацювали всі робітники | 279840 | 270270 | -9570 | -3,42 |
Середня тривалість робочого дня, год | 7,95 | 7,8 | -0,15 | -1,9 |
Середньорічний виробіток одного працівника, тис. грн. | 480 | 499,01 | +19,01 | +4,0 |
Виробіток робітника, тис. грн.: | ||||
Середньорічний | 600 | 610,91 | +10,91 | +1,8 |
Середньоденний | 2,73 | 2,91 | +0,18 | +6,6 |
Середньогодинний, грн. | 343,05 | 372,96 | +29,91 | +8,7 |
Непродуктивні витрати часу (ФРЧН), людино-год | - | 1367 | - | - |
Надпланова економія часу за рахунок впровадження інноваційних заходів (ФРЧе), людино-год | - | 8500 | - | - |
Зміна вартості випущеної продукції унаслідок структурних зрушень, тис. грн. | - | +2300 | - | - |
Аналогічно аналізують зміни середньорічного виробітку робітника, що залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку:
РВР = Д*Т*ГВ, (2.4)
де Д – середньооблікова чисельність робочих днів;
Т – трудомісткість праці;
ГВ – середньогодинний виробіток.
Обчислимо вплив цих факторів за способом абсолютних різниць:
Таблиця 2.6 Розрахунок впливу факторів за способом абсолютних різниць
Формула | Розрахунок |
-10*7,95*343,05 = -27270 грн | |
210*(-0,15)*343,05 = -10810 грн | |
210*7,8*29,91 = 48990 грн | |
Разом | +10910 грн |
Таблиця 2.7 Розрахунок впливу факторів на рівень середньорічного виробітку працівників підприємства за способом абсолютних різниць
Фактор | ∆РВП, тис. грн. |
Зміни: | |
Частки робітників у загальній чисельності виробничого персоналу | |
Кількості днів, які відпрацював один робітник за рік | |
Тривалості робочого дня | |
Середньогодинного виробітку | |
Усього | +19,01 |
Трудомісткість — це витрати робочого часу на одиницю або на увесь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (Тм) обчислюють за відношенням фонду робочого часу на виготовлення продукції і-го виду до обсягу його виробництва в натуральному або умовно-натуральному вимірі. Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції (загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції треба поділити на вартість випущеної продукції). Одержаний показник — обернений середньогодинному виробітку продукції.
Зниження трудомісткості продукції — найважливіший фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається передовсім за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтех-заходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення частки покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо.
У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її змін і вплив на рівень продуктивності праці. Значний інтерес становить порівняння питомої трудомісткості продукції на різних підприємствах, що дає можливість виявити передовий досвід і розробити заходи для його впровадження на аналізованому підприємстві.
Із табл. 2.8видно, що планове завдання зниження трудомісткості продукції загалом по підприємству значно перевиконано. Планове завдання зниження трудомісткості продукції до минулого року:
ЗЗпл = 2,915/2,94*100 – 100 = -0,85%
Фактичне зниження трудомісткості до рівня минулого року:
ЗЗф = 2,681/2,94*100 – 100 = -8,8%
Таблиця 2.8 Аналіз динаміки і виконання плану за рівнем трудомісткості продукції
Показник | Минулий рік | Звітний рік | Зростання рівня показника, % | |||
план | факт | План до минулого року | Факт до минулого року | Факт до плану | ||
Випуск продукції, тис. грн. | 94100 | 96000 | 100800 | 102,0 | 107,4 | 105,0 |
Відпрацьовано всіма робітниками людино-годин | 276320 | 279840 | 270270 | 101,3 | 97,8 | 96,6 |
Питома трудомісткість, людино-год на 1 тис. грн. | 2,94 | 2,915 | 2,681 | 99,15 | 91,2 | 92,0 |
Середньогодинний виробіток, грн. | 340,5 | 343,05 | 372,96 | 100,7 | 109,5 | 108,7 |
Між змінами загальної трудомісткості і середньогодинного виробітку є обернено пропорційна залежність. Тому, знаючи, як змінилася трудомісткість продукції, можна визначити темпи приросту середньогодинного виробітку:
(2.5)де ∆ГВ% – зміна середньогодинного виробітку у відсотках;ї
∆Тм% - зміна загальної трудомісткості у відсотках.
Фактична трудомісткість нижча від планового рівня на 8%. знайдемо темпи зростання продуктивності праці:
(2.15)І навпаки, знаючи темпи зростання продуктивності праці, можна визначити процент зниження трудомісткості продукції:
(2.6)Оскільки між трудомісткістю продукції і рівнем продуктивності праці є обернено пропорційна залежність, то загальна питома трудомісткість продукції залежить від тих самих факторів, що й середньогодинний виробіток робітників.
Питому фактичну трудомісткість у зіставних з базою порівняння умовах можна подати як алгоритм:
, (2.7)де ВП1 – фактичний обсяг валової продукції звітного періоду;
∆ВПстр, ∆ВПКП – заміна обсягу валової продукції за рахунок структури відповідно виробництва і кооперованих поставок;
ФРЧ1 – фактичні витрати робочого часу на випуск продукції у звітному періоді;
ФРЧн – непродуктивні витрати часу;
ФРЧе – економія часу у зв’язку з упровадженням інноваційних заходів.
У процесі подальшого аналізу необхідно вивчити показники питомої трудомісткості за видами продукції (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 Аналіз питомої трудомісткості за видами продукції
Вид продукції | Обсяг виробництва, т.у.о. | Питома трудомісткість, год | Витрати праці на випуск продукції, год | ||||
t0 | t1 | t0 | t1 | t0 | За базовим рівнем на фактичний випуск | t1 | |
A | 5760 | 5040 | 14,5 | 14,0 | 83520 | 73080 | 70560 |
B | 5600 | 5544 | 16,0 | 15,0 | 89600 | 88704 | 83160 |
C | 2743 | 3168 | 20,0 | 18,0 | 54860 | 63360 | 57024 |
D | 1920 | 2688 | 27,0 | 22,2 | 51860 | 72576 | 59526 |
Усього | 16023 | 16440 | 17,46 | 16,44 | 279840 | 297720 | 270270 |
Як видно із табл. 2.9, витрати праці на виробництво продукції знизилися на 9570 людино-годин. У зв’язку зі збільшенням обсягу виробництва продукції і зміною її структури витрати часу зросли на 17880 людино-годин (297270 – 279840), а за рахунок зниження питомої трудомісткості продукції вони скоротилися на 27450 людино-годин (297720 – –270270).
Значено знизилася і питома трудомісткість: виробу А – на 3,5%, виробу В – на 6,25%, виробу С – на 10,0%, виробу D – на 17,0%, а в цілому по підприємству її середній рівень знизився на 5,85%.
Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції (Тм) і структури виробництва (Чі). Зі збільшенням частки більш трудомістких виробів середній її рівень зростає, і навпаки:
, або (2.8)Вплив цих факторів на середній рівень трудомісткості можна визначити за методом ланцюгової підстановки через середньозважені величини:
(2.9) людино-год