з дисципліни:
«Інноваційний менеджмент»
ЗМІСТ
1. Життєвий цикл організації
2. Розкрийте зміст конструкторської та технологічної підготовки виробництва.
3.В чому різниця понять «ліцензіатор» і «ліцензіат»
Список літератури
1. Життєвий цикл організації
Існує ще один надзвичайно важливий аспект організації як базової інституції бізнесу. Мова йде про життєвий цикл організації. Адже організація, як і людина, проходить усі стадії у своєму розвитку: від народження до припинення існування. Тривале існування притаманне небагатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища. Тому життєвий цикл організації, зображений в табл. 6.2, містить такі самі етапи, як і в людини: від народження до старіння. Ця таблиця наочно характеризує всі основні аспекти діяльності організації на різних етапах життєвого циклу.
Народження організації пов'язане з задоволенням потреб нового споживача, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні такі риси, як віра в успіх, готовність ризикувати, величезна працездатність, невелика кількість працівників.
Дитинство — надзвичайно загрозливий період. Головна загроза пов'язана з невідповідністю зростання організації порівняно зі зміною управлінського потенціалу, який значно відстає. Дуже образно цю загрозу висловив один із засновників і багаторічний керівник корпорації "Х'юлетт Пак-кард" Девід Паккард: "Смерть у бізнесі частіше трапляється не від голоду, а від неперетравлюван-ня". Внаслідок недосвідченості й некомпетентності менеджерів у дитинстві руйнується багато організацій. За даними авторитетного "Вапіс оЈ Атегіса", в цей період потерпають близько 90% малих фірм. Тому головна ціль на цьому етапі — поєднувати досягнення короткострокових успіхів та бурхливого зростання, з одного боку, з утриманням курсу на виживання, з іншого.
Юність — період переходу від комплексного менеджменту, що здійснювався невеликою компактною командою однодумців-засновників, до диференційованого менеджменту з використанням простих форм планування, прогнозування, маркетингу. Розрахунки та обґрунтовані пропозиції фахівців приходять на зміну інтуїтивним ризикованим рішенням. У команді керівників виникають суперечності через появу нових членів колективу з вузькоспеціалізованими знаннями. У цей період бажано здійснювати керівництво організацією засновником.
Зрілість організації вияв ллється у проникненні в нові сфери діяльності, розширенні й диференціації. Саме в цей період з'являється бюрократія, оскільки виникає потреба в систематизації інформації та формалізації прийняття рішень. Розвиток організації відбувається через збалансування зростання та досягнення стійкої структури і чіткого управління. Керівництво стає чимраз більше задоволеним логічністю й організованістю менеджменту. На стадії остаточної зрілості втрачається інтерес до адаптації, оновлення, децентралізації.
До влади поступово приходять досвідчені адміністратори. Талановитих спеціалістів заступають більш слухняні. Народжується самовдоволення.
Якщо на етапі ранньої зрілості організація стає помітною для конкурентів, а на проміжній зрілості з нею ведуть боротьбу, то за остаточної зрілості ця боротьба досягає найвищої гостроти. Якщо не вжити відповідних заходів, то організація починає втрачати свої позиції на ринку і відбувається перехід до етапу старіння.
Старіння пов'язане з пануванням бюрократії, наявністю громіздких структур, величезним апаратом управління, ігноруванням нових ідей. Організація стоїть на грані банкрутства.
Відродження — це стадія, коли до керівництва приходить нова команда менеджерів, погляди і можливості яких дають змогу здійснити програми внутрішньої перебудови компанії. Про складність цих процесів написано сьогодні багато книг, про які вже згадувалося. Цікавим у цьому плані виглядає напуття Девіда Кернса, який зумів відродити корпорацію "Ксерокс" у 80-ті роки, своєму наступнику Полу Аллеру. Передаючи справи, він написав коротку записку, в якій просив не забувати про дві речі: довіряти передчуттю, оскільки воно не підводить, і прагнути якомога швидше змінити корпорацію.
2. Розкрийте зміст конструкторської та технологічної підготовки виробництва
Завдання на проектування з даної теми затверджує головний інженер підприємства чи менеджер з виробництва.
Основними роботами при проектуванні є:
-одержання завдання на проектування;
-складання технічної частини попереднього проекту (передпроекту);
-підготовка економічної частини передпроекту;
-розробка пропозицій з координації при проектуванні;
-завершення попереднього проекту і внутрішнє його обговорення(розроблювачі);
-розмноження передпроекту і внутрішнє його обговорення (весь колектив);
-затвердження передпроекту.
Проект містить у собі всі результати передпроектних робіт з їхньою детальною розробкою, а також характеристику властивостей, якими буде володіти проектований виріб.
Проект повинен містити також інформацію, необхідщт для інших працівників підприємства, що пов'язані з виконанням завдань проекту. Якщо проект відрізняється від передпроекту, усі відхилення повинні бути показані й обґрунтовані.
Таблиця 1. Життєвий цикл організації
| Основні параметри | Стадії | |||||||
| Народження | Дитинство | Юність | Рання зрілість | Проміжна зрілість . | Остаточна зрілість | Старість | Відродження | |
| Головна ціль | Виживання | Короткочасний прибуток | Прискорене зростання | Систематичне зростання | Збалансоване зростання | Формуванняіміджу | Збереження | Оживання |
| Тип керівника | Новатор | Опортуніст | Консультант' | Співучасник | Об'єднувач загальних зусиль | Державнийдіяч | Адміністратор | Здатний надати імпульс, трусонути |
| Тип поведінки | БойовитістІ | Цілеспрямованість | Гнучкість | Розмаїття інтересів | Нівелювання систем | Зрілість, самовдоволення | Підтримування статус-кво | Терпимість д« змін |
| Тип орієнтації | Самозосе-редження | Місцева | Регіональна | Національна • | Мультинаціональна | Світова | Самовдоволення | Самокритика |
| Пріоритетна діяльність | Новизна | Конкурентоспроможність | Завоювання | Координація | Інтеграція | Збалансування | Продовження існування | Оновленая, розвиток |
| Основне завдання | Вихідна ринок | Зміцнення | Захоплення свого ринку | Зростання у різних напрямах | Централізації і автоматизація | Узгодження інтересів | Стабільність | Омолоджування |
| Тип планування | Ненаукове | "Хапай, що можеш" | Прості форми: постачання, бюджет. | Формалізація, регу-ляртс'ть, спеціалізація | Складні форми стратегії, програми, бюджети та ін | Соціальне- політична | Екстраполяція | Творче |
| Форма ' керівництва | Одноосібна | Група на громадських засадах | Спеціальна група | Децентралізація | Централізаціє | Колегіальна | Надто традиційна | Агресивна |
| Модель | Прагнення максимального прибутку | Оптиміза-ЧІЯ , | Планування прибутку | Патріотизм | Соціальна відповідальність | Державна установа | Бюрократія | Птах "Фенікс |
З конструкторською підготовкою тісно пов'язана проектна підготовка виробництва. На практиці ці види робіт часто не розрізняють, хоча вимоги до конструкторів і проектувальників різні.
Конструювання являє собою розробку концепції нового виробу — машини, приладу, устаткування і визначення його параметрів, виготовлення креслярської, розрахункової і текстової документації.
Під проектуванням мають на увазі процес розробки виробничих комплектів, агрегатів і комплексів, а також виготовлення необхідної документації на ці складні об'єкти.
Проектувальник вирішує більш комплексні завдання, ніж конструктор: він створює загальний план нового заводу чи виробництва, для яких конструктор готує тільки окремі вироби чи машини.
Проектний етап розробки нового виробу йде на зміну конструкторсько-технологічному, завданням якого є всебічна підготовка до початку виробництва як самого виробу, так і виробничого процесу.
Професор Брабець Ф. на прикладі виробництва електродвигунів стверджує, що прогресивною можна вважати таку конструкторську і технологічну підготовку, коли зростанню основного параметра споживчої вартості виробу на 100% відповідає збільшення маси виробу не більше, ніж на 68% і підвищення трудомісткості його виготовлення не більше, ніж на 41%.
Технологічна підготовка пов'язана з конструкторською і проектною. У її основний зміст входять: розробка технологічних процесів виробництва, схем і процесів зборки, техніко-економічних норм, підготовка інструментів, пристосувань, а також технологічних проектів виробництва.
Технологічна і проектно-конструкторська підготовка визначають порядок здійснення усього виробничого процесу, його організацію й економічний рівень. Значення технологічної підготовки будуть ще вищі, якщо будуть розроблені так звані комплексні технологічні процеси, що охоплюють, крім основних виробничих операцій, транспортні, контрольні й інші допоміжні процеси. Актуальність такого комплексного підходу визначається вже тим, що на багатьох підприємствах обсяг допоміжних робіт перевищує обсяг основних.
Важливим завданням є розробка такого комплексного рішення технологічної підготовки в декількох варіантах, щоб можна було ви брати оптимальний варіант ще до її початку. Технологічна підготовка виробництва визначає спосіб здійснення окремих операцій, їхню послідовність, використання інструмента, оснащення робочих місць і т.д. Варіанти технологічного процесу впливають на середній час виробництва, трудомісткість виробів, вантажопотоки на підприємстві, використання виробничих потужностей.