Управління знаннями як інструмент створення і використання нових знань в організації.
ПЛАН
ВСТУП................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.............................................................. 5
1.1. Поняття управління знаннями................................................................. 5
1.2. Технології управління знаннями........................................................... 10
1.3. Розробка систем управління знаннями.................................................. 13
1.4. Поняття „навчальної організації”.......................................................... 16
1.5. Процес управління знаннями на підприємстві...................................... 19
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.............................................................. 23
2.1 Характеристика досліджуваного підприємства..................................... 23
2.2 Практична організація процесу управління знаннями на підприємстві 25
ВИСНОВОК...................................................................................................... 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................... 35
Як це ні дивно, але дотепер існує думка, що управління знаннями в Україні неперспективно й успішні проекти в даній області в нашій країні відсутні. Однак дійсність постійно спростовує такі твердження.
В міру розвитку вітчизняного бізнесу мінялися як задачі, так і набір інструментів управління знаннями. Наприклад, у середині 90-х років мова йшла, насамперед, про подолання інформаційної перевантаженості. Кілька років після, коли були накопичені визначений досвід і знання, задачі менеджерів по управлінню знаннями змінилися. Поряд з виконанням функцій, пов'язаних з подоланням інформаційної перевантаженості, перед ними постали задачі збереження вже отриманого досвіду і більш глибокої кастомізації (від англ. customіze - "виготовлення на замовлення") зовнішніх і внутрішніх ресурсів:
· розробка так званих профілів знань - спеціальних інформаційних продуктів, що містять тільки необхідні для цільової групи користувачів інформацію і знання;
· структуризація наявних знань і накопиченого досвіду;
· інформаційна підтримка бізнесу - робота з запитами внутрішніх клієнтів.
І тільки біля п'яти років тому цей напрямок уперше був названий терміном, що уже не один десяток років використовується за кордоном, - „управління знаннями” (knowledge management). Саме тоді з'явилися центри знань - підрозділи, співробітники яких виконують функції, пов'язані з управлінням знаннями: структурування і кастомізацію джерел знань, розробку „карт знань”, формування умов для виявлення експертів, створення нових знань і т.д. Іноді вони ж здійснюють інформаційну підтримку бізнесу (дослідження з запитів внутрішніх клієнтів, пошуки оптимальних ресурсів інформації і знань, моніторинг використання наявних джерел, навчання співробітників користуванню ресурсами).
Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні системи управління знаннями як інструменту підвищення ефективності діяльності організації.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
· розкрити сутність поняття „управління знаннями”;
· вивчити теоретичні основи побудови систем управління знаннями;
· дослідити можливості побудови систем управління знаннями на підприємстві;
· розглянути особливості функціонування системи управління знаннями на прикладі діючого вітчизняного підприємства.
Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі створення та функціонування систем управління знаннями на підприємстві.
В якості об’єкта курсової роботи виступає система управління знаннями як наука та як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства.
Курсова робота складається зі вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсової роботи.
Сьогодні, в обстановці гострої конкурентної боротьби, щоб приймати адекватні рішення, важливо чітко знати, якою сумою знань розташовує організація. Зараз це необхідна умова виживання. На щастя, майже всі компанії володіють величезним вихідним багажем даних і практичного досвіду. Поки ця інформація розосереджена в базах даних, сховищах документів, повідомленнях електронної пошти, звітах про продажі і, зрозуміло, у головах співробітників. Проблема в тім, щоб організувати доступ до цих даних, додавши ним зручну для використання форму. Це не завжди просто, а коли потрібно до того ж вирішити ці задачі швидко, так, щоб прийняти на основі аналізу інформації невідкладне рішення, задача може виявитися практично нездійсненною - якщо ви не маєте у своєму розпорядженні систему управління цією інформацією [6, c.72].
Концепція управління знаннями відноситься до числа тих розпливчастих понять, що можуть одночасно здаватися як усеосяжними, так і не означаючими нічого конкретного. За останні роки цю концепцію ототожнювали то з управлінням документами, то з інформаційними системами для бізнесу, то з засобами колективної роботи, то з корпоративними порталами і багатьма іншими модними новинками. Але система управління знаннями - це не просто окремо узятий продукт. Мова скоріше йде про всеохоплюючу стратегію підприємства, ціль якої - виявити і звернути на користь фірмі всю наявну в неї інформацію, досвід і кваліфікацію співробітників, для того щоб підвищити якість обслуговування клієнтів і скоротити час реакції на мінливі ринкові умови.
Поняття "управління знаннями" (Knowledge Management, КМ) народилося в середині 90-х років у великих корпораціях, де проблеми обробки інформації придбали особливу гостроту, ставши критичними. З'ясувалося, що основне вузьке місце - це обробка знань, накопичених фахівцями компанії (саме такі знання забезпечують їй перевагу перед конкурентами). Знання, що не використовується і не зростає, і, у кінцевому рахунку, застаріває і стає марним, точно так само, як гроші, що зберігаються, не перетворюючись в оборотний капітал, у кінцевому рахунку, знецінюються. Знання ж, що поширюється, здобувається й обмінюється, навпаки, генерує нове знання. Існують десятки визначень знання, але в системах KM знання - це фундаментальний ресурс, що базується на практичному досвіді фахівців і на даних, використовуваних на конкретному підприємстві[9, c.25].
У таблиці 1.1 наведено аналіз основних джерел з проблеми управління знаннями, на яких базується дана курсова робота.
Таблиця 1.1
Аналіз використаних джерел при підготовці курсової роботи
| № п/п | Джерело | Про що йдеться |
| 1 | Андрианов В. Интеллектуальная модель управления в бизнесе // Проблемы теории и практики управления, №7, 2005г. - с.11-14 | Автор розглядає проблему побудови інтелектуальних моделей управління в бізнесі. До одного з різновидів інтелектуальних моделей він також відносить модель управління знаннями в організації. |
| 2 | Бейдер А. Системи управління знаннями для банків. // Банківські технології. - 2004. - № 11. – с.17-19 | Досліджуються особливості побудови системи управління знаннями в комерційних банках. Автор, на прикладі декількох вітчизняних банків, аналізує доцільність впровадження такої системи. Показує її переваги та розглядає труднощі впровадження. |
| 3 | Букович А., Руфь У. Управление знаниями. Руководство к действию. - М.: ИНФРА-М, 2002. – 357с. | Розглядається управління знаннями як нова дисципліна. Наведено теоретичне підґрунтя розвитку системи управління знаннями як науки та досліджено практичні аспекти щодо побудови систем управління знаннями на невеликих та середніх підприємствах. |
| 4 | Веснин В.Р. Основы менеджмента. - М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999. – 428с. | Джерело являє собою класичний підручник з менеджменту. Автор також торкається проблеми управління знаннями в організації та наводить деякі теоретичні узагальнення з цієї проблеми. |
| 5 | Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1996. – 658с. | Автор докладно аналізує практичні сторони побудови системи управління на фірмі та в її структурних підрозділах. |
| 6 | Гаврилюк Т.А., Хорошевський В.Ф. Бази знань інтелектуальних систем. - К: Либідь, 2000. – 422с. | Автори розглядають систему управління знаннями як одну із складових загальної інтелектуальної системи організації. Також досліджується роль бази знань у побудові загальної інтелектуальної системи підприємства. |
| 7 | Дев’ятко В.В. Системи штучного інтелекту. - К.: Либідь, 2005. – 311с. | Досліджується проблема побудови штучного інтелекту. Автор показує, що вирішення цієї проблеми неможливе без створення відповідних баз знань та системи щодо їх структурування. |
| 8 | Криштафович А.Н. Управління знаннями - перспективний напрямок менеджменту // Управління та маркетинг. - 2003. - № 1. – с.22-25 | Автор досліджує поняття управління знаннями як одного із напрямків у менеджменті. Досліджено різні погляди на цю проблему та наведено власні рекомендації автора щодо управління знаннями на підприємстві. |
| 9 | Мильнер Б.З. Управление знаниями. М.: ИНФРА-М, 2003г. - 465с. | Джерело являє собою докладний аналіз та дослідження становлення такої науки як управління знаннями. Автор наводить як теоретичне так і практичне підґрунтя становлення даної науки. |
| 10 | Прохоров А. Технології управління знаннями і документообіг. // Компьютерпрес. - 2002 - № 1. – с.5-9 | З практичної точки зору розглянуто можливість використання технологій управління знаннями на підприємстві для покращення процесу документообігу. |
Ресурси знань розрізняються в залежності від галузей індустрії і додатків, але, як правило, у них входять методики, технології, процедури обробки інформації, що нагромадилися в процесі функціонування підприємства; керівництва, листи, новини, дані про замовників і конкурентів, схеми, креслення й інші дані. Традиційно проектувальники систем управління знаннями орієнтуються в основному на менеджерів, хоча є і тенденція взяти до уваги більш широке коло працівників організації.