| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.
Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну відсоткової ставки.
Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.
Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.
Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.
Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного
Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.
Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену заїсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похилої лінії.
пинец1нов1 чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік
/Автономне споживання та заощадження — споживання та заощадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.
Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки.
^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.
Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту.
Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.
Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.
Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяподаткового доходу.
Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання.
Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.
Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.
Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очікується від вкладання інвестицій.
Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції.
Середня схильність до споживанння або заощадження — коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень до післяподаткового доходу.
Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.
Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.
Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.
Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.
Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.
Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.
Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.
Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.
Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.
Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.
Метод «вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в економічному кругообігу.
Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства змушені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.
Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.
Державні заощадження — це чисті податки мінус державні закупівлі.
Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит.
Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.
Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.
Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.
Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.
Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.