Рис. 2.1 Функціональні підсистеми управління персоналом на підприємстві (в організації) [7, 85]
Недоліком такого підходу є фактичне обмеження припливу нових людей з можливими нестандартними поглядами на процес управління певною сферою діяльності, які могли б бути дуже корисними.
Співвідношення окремих форм набору залежить передовсім від специфіки конкретної категорії персоналу, а також від взаємодії держави та підприємств у галузі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Важливість такої взаємодії випливає з того, що вона забезпечує ефективне вирішення не тільки суто практичного завдання – забезпечення сучасного виробництва кваліфікованою робочою силою, а й сприяє більшій зайнятості працездатного населення, пом'якшує зумовлене безробіттям соціальне напруження в суспільстві.
Під оцінкою персоналу звичайно розуміють цілеспрямоване порівняння певних характеристик (професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці) працівників з відповідними параметрами, вимогами, еталонами.
У практиці господарювання застосовуються зовнішня оцінка та самооцінка. Зовнішньою вважають оцінку діяльності працівника керівником (керівниками) фірми, трудовим колективом безпосередніми споживачами продуктів праці. Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному уявленні про цілі життя та трудової діяльності, допустимих і заборонених способах їхнього досягнення, про необхідні моральні якості (сумлінність, чесність, відданість ділу тощо).
Зазвичай оцінка персоналу виконує орієнтуючу й стимулюючу функції. Орієнтуюча функція полягає в тім, що кожний працівник за допомогою громадської оцінки та самооцінки усвідомлює свою поведінку, одержує можливість визначати напрями і способи дальшої діяльності. Стимулююча функція виявляється в тім, що вона, породжуючи в працівника переживання успіху чи невдачі і підтверджуючи правильність або помилковість поведінки, спонукає його до діяльності в позитивному напрямку.
Оцінка персоналу має базуватися на загальновизнаних принципах, а саме: об'єктивності; усебічності; обов'язковості; систематичності (постійності). Дотримання цих принципів дає змогу використати оцінку персоналу для:
а) підбору й розстановки нових працівників;
б) прогнозування просування працівників по службі;
в) раціоналізації прийомів і методів роботи (управлінських процедур);
г) побудови ефективної системи мотивації праці;
д) оцінки ефективності діяльності окремих працівників і трудових колективів.
Конкретний зміст, застосовувані методи й типову процедуру оцінювання персоналу показано на рис. 3.1.
Рис. 3.1 Складові процесу оцінки персоналу [15, 87-95]
Оцінка ділових якостей робітників здійснюється за найбільш універсальними ознаками, які істотно впливають на морально-психологічний клімат у колективі та індивідуальну продуктивність праці. Перелік можливих ознак для оцінки ділових якостей робітників наведено в табл. 3. Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні вияву та оцінюється в балах: низький – 0,5; середній – 1,0; вищий за середній – 2,0; високий – 3,0. Оцінка від 0,5 до 3 балів дається робітникові за кожну ознаку з урахуванням її питомої значущості. Оцінка всієї сукупності ділових якостей проводиться додаванням оцінок рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості.
Важливою є оцінка складності виконуваних робітником функцій. Вона здійснюється за ознаками, урахованими в тарифно-кваліфікаційному довіднику та відображеними в тарифному розряді. Окрім цього, беруться до уваги й ознаки, що їх не включено до згаданого довідника, але які впливають на складність праці робітників (різноманітність робіт, керівництво ланкою чи бригадою, додаткова відповідальність у технологічному процесі, робота із самоконтролем).
Пропонований перелік ознак для оцінки складності виконуваних робітником функцій, питому їхню значущість і оцінку рівнів ознак у балах наведено у табл. 3. Коефіцієнт складності виконуваних функцій визначається діленням суми оцінок за кожною ознакою з урахуванням питомої значущості на постійну величину 8,3 (максимальну оцінку в балах за всіма ознаками складності функцій робітників).
Таблиця 3.1. Оцінка ознак, що характеризують ділові якості робітників [15, 87-95]
Ознака | Питома значущість у частках одиниці | Оцінка рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості, балів | |||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
(0,5) | (1,0) | (2,0) | (3,0) | ||
Професійна компетентність | 0,17 | 0,08 | 0,17 | 0,34 | 0,51 |
Винахідливість та ініціативність у роботі | 0,15 | 0,08 | 0,15 | 0,30 | 0,45 |
Добра організація роботи (без нагадувань і примусу) | 0,14 | 0,07 | 0,14 | 0,28 | 0,42 |
Розвинуте почуття відповідальності | 0,13 | 0,06 | 0,13 | 0,26 | 0,39 |
Добра контактність та вміння ефективно працювати | 0,15 | 0,08 | 0,15 | 0,30 | 0,45 |
Схильність до нових ідей і неординарних рішень | 0,15 | 0,08 | 0,15 | 0,30 | 0,45 |
Емоційна витримка | 0,11 | 0,05 | 0,11 | 0,22 | 0,33 |
Таблиця 3.2. Оцінка ознак, що визначають складність виконуваних робітниками функцій [15, 87-95]
Ознака | Питома значущість | Оцінка рівня ознак, балів | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
Характер робіт, що їх відображено в тарифно-кваліфікаційному довіднику | 0,50 | 0,50 | 10 | 15 | 27 | 75 | 30 |
Різноманітність робіт | 0,15 | 0,15 | 0,30 | 0,45 | - | - | - |
Керівництво ланкою (бригадою) | 0,20 | 0,20 | 0,40 | 0,60 | 0,80 | - | - |
Додаткова відповідальність у технологічному процесі й робота із самоконтролем | 0,15 | 0,15 | 0,30 | - | - | - | - |
Оцінка результатів праці робітників має враховувати кількісні та якісні параметри виконаних робіт, а також їхню ритмічність. Ознаки, що характеризують результати праці робітників, та оцінки їхніх рівнів з урахуванням питомої значущості визначені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3. Оцінки ознак, що характеризують результати праці робітників [15, 87-95]
Ознака | Питома значущість ознаки, частка одиниці | Оцінка рівнів ознак з урахуванням їхньої питомої значущості, балів | ||
1 | 9 | 3 | ||
Обсяг виконуваних робіт | 0,4 | 0,4 | 0,8 | 1,2 |
Якість виконуваних робіт | 0,4 | 0,4 | 0,8 | 1,2 |
Ритмічність | 0,2 | 0,2 | 0,4 | 0,6 |
Комплексна оцінка керівників і спеціалістів І фірми (підприємства, організації) має охоплювати оцінку їхніх ділових якостей, складності виконуваних функцій та результатів праці.
Для оцінки ділових якостей керівників і спеціалістів попередньо визначається певна сукупність ознак. Зокрема для спеціалістів можна користуватись такими ознаками: 1) компетентність; 2) здатність чітко планувати та організовувати свою роботу; 3) відповідальність за доручену справу; 4) самостійність та ініціативність; 5) спроможність оволодіти новими напрямками та методами й використовувати їх у роботі; 6) працездатність; 7) комунікабельність. Набір ознак для оцінки ділових якостей керівників має бути дещо іншим, оскільки повинен враховувати їхню спроможність як організаторів і вихователів.
Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні (ступені) прояву та оцінюється в балах: низький – 1, середній – 2, вище за середній – 3, високий – 4. Оцінка всієї сукупності ділових якостей здійснюється підсумовуванням оцінок ознак з урахуванням їхньої питомої значущості. Оцінки в балах ознак, що характеризують ділові якості спеціалістів і керівників, наведено в табл. 3.4 і 3.5.
Таблиця 3.4. Оцінки ознак, що характеризують ділові якості спеціалістів функціональних служб
Ознака | Питома значущість і частка одиниці | Оцінка рівнів ознак, балів | |||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
Компетентність | 0,26 | 0,26 | 0,52 | 0,78 | 1,04 |
Здатність чітко планувати та організовувати свою роботу | 0,13 | 0,13 | 0,26 | 0,39 | 0,52 |
Відповідальність за доручену справу | 0,14 | 0,14 | 0,28 | 0,42 | 0,56 |
Самостійність та ініціативність | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,36 | 0,48 |
Спроможність оволодіти новими напрямками та методами й використовувати їх у роботі | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,36 | 0,48 |
Працездатність | 0,13 | 0,13 | 0,26 | 0,39 | 0,52 |
Комунікабельність | 0,10 | 0,10 | 0,20 | 0,30 | 0,40 |
Таблиця 3.5. Оцінки ознак, що характеризують ділові якості керівників функціональних служб [15, 87-95]
Ознака | Питома значущість, частка одиниці | Оцінка рівнів ознак, балів | |||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
Компетентність | 0,18 | 0,18 | 0,36 | 0,54 | 0,72 |
Спроможність організувати працю підлеглих | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,36 | 0,48 |
Творча ініціатива стосовно впровадження інновацій | 0,13 | 0,13 | 0,26 | 0,39 | 0,52 |
Здатність виховувати ділові якості у підлеглих | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,36 | 0,48 |
Спроможність швидко й самостійно приймати обґрунтовані рішення | 0,14 | 0,14 | 0,28 | 0,42 | 0,56 |
Уміле поєднання в роботі інтересів колективу й підприємства в цілому | 0,13 | 0,13 | 0,26 | 0,39 | 0,52 |
Зібраність і пунктуальність | 0,06 | 0,06 | 0,12 | 0,18 | 0,24 |
Комунікабельність | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,36 | 0,48 |
Для оцінки складності функцій керівників і спеціалістів треба використати ті загальні ознаки, які дають змогу найповніше охопити всі аспекти змісту робіт з урахуванням характеру та особливостей того чи того виду діяльності.