Можна виділити 4 фази розвитку маркетингу на підприємстві:
Маркетинг як функція розподілу;
Організаційна концентрація завдань маркетингу як функція продажу;
Виділення маркетингу в самостійну службу;
Маркетинг як головна функція підприємства;
Маркетинг як функція розподілу. Збут товарів на цьому етапі був відносно непроблематичним. Маркетинг, обмежується завданнями розподілу. Відносно важливу роль відіграє відділ продаж. Аналіз ринку, планування збуту і реклами не мають великого значення. Розробка продуктів є завданням інших відділів.
Маркетинг як функція продажу. Виникнення проблем зі збутом і краще розуміння ролі маркетингу привели до суттєвих організаційних змін. Діяльність по збуту переходить під егіду одного керівника, який, однак майже завжди зберігає титул «керівник відділу збуту». Крім того під його керівництво переходять зв‘язані зі збутом функції інших відділів (навчання продавців, обслуговування клієнтів, планування збуту).
Маркетинг як самостійна служба. Третя стадія еволюційного процесу характеризується появою спеціалізованої служби маркетингу, рівноправної з іншими функціям підприємства. Служба маркетингу відповідає за планування і розвиток продукту, а також за ціноутворення. Визначена діяльність в рамках маркетингу виходить за межі підприємства. Керівник маркетингу (а не керівник виробництва) приймає рішення про зовнішній вигляд, упаковку, назву продукту). Однак кожен відділ переслідує свої інтереси, які можуть значно відрізнятись.
Маркетинг як головна функція підприємства. Наступний крок полягає в орієнтації всіх областей підприємства на вимог маркетингу. Маркетинг розглядається як головна функція підприємства. Конкретно це може виразитись в тому, що інші служби будуть підпорядковані службі маркетингу або служба отримає право давати поради іншим службам.
Ця концепція інколи реалізується, якщо до керівництва підприємства приходить «людина маркетингу». По суті більшість підприємств знаходяться на третьому ступені розвитку.
Отже, маркетинг може бути інтегрований в діяльність підприємства частково або повністю. Часткова інтеграція означає, що маркетинг представляє собою рівноправну функцію підприємства. Повна інтеграція-маркетинг являється головною функцією. На практиці часткова інтеграцію спостерігається на невеликих підприємствах і в сфері інвестиційних товарів, повна інтеграція – переважно на великих підприємствах в сфері товарів масового попиту.
На ЗАТ «Рівненський ливарний завод» відділ маркетингу не виокремлено в окремий самостійний структурний підрозділ. Існує відділ маркетингу та збуту. Фактично маркетинговими питаннями на підприємстві займається заступник фінансового директора та спеціалісти відділу збуту. У зв’язку з відсутність відокремленого відділу маркетингу на підприємстві фактино не проводяться маркетингові дослідження, не розробляються плани просуваня продукції, не використовуються засоби стимулювання збуту.
2.4. Діагностика управління економічною підсистемою
Фінансовий стан підприємства – це показник його конкурентоспроможності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання інших зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.
Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.
Основними завданнями фінансового аналізу стану підприємства є:
- з’ясування забезпеченості фінансовими ресурсами та перевірка цільового використання;
- пошук резервів і можливості найекономнішого та найраціональнішого використання фінансових ресурсів, обмеження й ліквідації позапланового перерозподілу оборотних коштів і прискорення їх оборотності;
-розробка заходів для мобілізації фінансових ресурсів і усунення причин недоліків у роботі.
В результаті господарської діяльності за 2007 рік на ЗАТ «РЛЗ » був отриманий прибуток у розмірі 2630.80 тис.грн.
Проаналізуємо показники ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності підприємства за 2005-2007 рік за даними фінансової звітності (додатки).
Ліквідність характеризується здатністю підприємства швидко перетворювати активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства аналізують достатність поточних активів для погашення поточних зобов’язань – короткострокової кредиторської заборгованості.
Таблиця 2.11
Аналіз коефіцієнтів ліквідності ЗАТ «РЛЗ» за 2005 – 2007 роки.
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення абсол. (2005-2007) | Нормативні значення |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,79 | 2,64 | 2,59 | -0,05 | >1 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,0 | 1,09 | 0,97 | -0,12 | 0,7 – 0,8 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,01 | 0,02 | 0,05 | 0,03 | 0,2 – 0,35 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності має нормативне значення 0,2-0,35. Для аналізованого підприємства даний показник не має стійкої тенденції і є значно нижчим за норму.
Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість передбачає, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватиме самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Таблиця. 2.12
Аналіз показників фінансової стійкості ЗАТ «РЛЗ» за 2005 – 2007роки
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення абсол. (2007-2006) | Нормативне значення |
| Коефіцієнт фінансової незалежності(автономії) | 0,67 | 0,75 | 0,751 | 0,001 | >0,5 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 1,49 | 1,34 | 1,33 | -0,01 | =2 |
| Коефіцієнт фінансування | 2,02 | 2,98 | 3,01 | 0,03 | 0,85 – 0,9, або >1 |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,79 | 0,88 | 0,87 | -0,01 | Збільшення |
| Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | 0,33 | 0,25 | 0,25 | 0,00 | <0,5 |
Показники рентабельності характеризують досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі від вкладених коштів.
Таблиця2.13
Аналіз показників рентабельності ЗАТ «РЛЗ» за 2005 – 2007 роки.
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення абсол. (2006-2007) | Напрямок позитивних змін |
| Рентабельність активів | 0,1 | 0,05 | 0,06 | 0,01 | Збільшення |
| Рентабельність власного капіталу | 0,15 | 0,08 | 0,09 | 0,01 | Збільшення |
| Рентабельність виробничих фондів | 0,28 | 0,13 | 0,14 | 0,01 | Збільшення |
| Рентабельність реалізації за чистим прибутком | 0,07 | 0,03 | 0,03 | 0,00 | Збільшення |
| Період окупності капіталу | 10 | 19 | 16 | -3 | Зменшення |
| Період окупності власного капіталу | 7 | 13 | 11 | -2 | Зменшення |
Показники ділової активності характеризують ступінь ефективності використання наявних активів з погляду виробництва та реалізації готової продукції. Вони дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів і виражаються в оцінці оборотності активів.
Таблиця 2.14
Аналіз показників ділової активності ЗАТ «РЛЗ» за 2005 – 2007 роки.
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення абсол. (2006-2007) | Оптимальна тенденція |
| Оборотність активів (обороти) | 1,55 | 2,02 | 2,43 | 0,41 | Збільшення |
| Фондовіддача | 4,96 | 6,33 | 7,3 | 0,97 | Збільшення |
| Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) | 4,18 | 6,19 | 7,12 | 0,93 | Збільшення |
| Період одного обороту (днів) | 86 | 58 | 51 | -7 | Зменшення |
| Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) | 8,1 | 9,49 | 10,4 | 0,91 | Збільшення |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) | 6929 | 16 | 138 | 122 | Збільшення |
| Період погашення дебіторської заборгованості (днів) | 1 | 22 | 3 | -19 | Зменшення |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу, (оборотів) | 2,31 | 2,69 | 3,24 | 0,55 | Збільшення |
Заключним етапом аналізу фінансового стану підприємства є визначення рівня його економічної безпеки.
Банкрутство – природний процес конкурентної боротьби, у ході якої слабші підприємства, що виготовляють продукцію, яка не має попиту, припиняють свою діяльність.
Банкрутство – неплатоспроможність підприємства, боргова нездатність і неможливість продовження виробничої і фінансово – господарської діяльності через відсутність коштів.
Ознаками можливого банкрутства підприємства є:
- падіння ринкової ціни цінних паперів підприємства;
- зниження потоку грошових надходжень від виробничої і фінансової діяльності та зниження доходів;
- робота підприємства у галузі, де велика ймовірність банкрутства;
- зменшення сум дивідендів.
Банкрутство може бути спричинене різними факторами як зовнішнього так і внутрішнього характеру.
Зовнішні фактори:
1. Економічні: кризовий стан економіки країни, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання цін на ресурси, зміна кон’юнктури ринку, неплатоспроможність чи банкрутство партнерів, непродумана фіскальна політика держави тощо.
2. Політичні: політична нестабільність суспільства, невиважена зовнішньоекономічна політика держави (розрив економічних зв’язків, утрата ринків збуту, зміна умов експорту та імпорту).