ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Поняття, принципи та методи планування
1.2 Цілі планування в організації
1.3 Фактори, що впливають на результативність процесу визначення цілей. Вимоги до визначення цілей
РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ НА ПРИКЛАДІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
2.1 Характеристика та основні напрямки діяльності
2.2 Аналіз результатів діяльності Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
2.3 Кількісні та якісні показники планування в державних установах
РОЗДІЛ 3.ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ НА ПРИКЛАДІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
3.1 Концептуальні підходи до методики планування та оцінки ефективності діяльності працівників державних установ
3.2 Використання сучасних поглядів щодо моделювання і оперативного календарного планування ресурсів
3.3 Сучасні методи оцінки і планування ресурсів та їх використання у розробці заходів по вдосконаленню системи планування Головного управління праці та соціального захисту
РОЗДІЛ 4.ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
4.1 Концептуальні засади пожежної безпеки
4.2 Принципи, методи навчання з питань цивільної оборони
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність обраної теми полягає в тому, що останнім часом в умовах становлення ринкових відносин в незалежній Україні загальне планування інвестиційної діяльності та фінансування, як в приватних, так і державних організацій значно погіршилися. Тому проблема формування фінансових ресурсів, удосконалення управління фінансовою діяльністю набуває зараз особливого значення. Для забезпечення ефективного функціонування організацій необхідним є планування та формування такої структури джерел фінансових ресурсів, яка б сприяла досягненню фінансової стійкості організації при мінімізації фінансових ризиків, що неминуче виникають у процесі його господарчої діяльності. У сфері державного управління, за рахунок фінансування органів державної влади з бюджетів відповідних рівнів, функція планування має деякі специфічні ознаки, наприклад, вона більш широко виявляється в забезпеченні установ персоналом або при плануванні заходів з реалізації повноважень відповідних органів. Про актуальність теми дипломної роботи свідчить і те, що забезпечення діяльності організацій всіх типів в Україні потребує сучасного теоретичного, методологічного та методичного забезпечення планування господарської діяльності, наукових рекомендацій щодо процесів формування та використання фінансових ресурсів підприємств.
Теоретичні та практичні аспекти вирішення задач щодо планування діяльності розглядалися в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Бланк І.А., Гринькова В.М, Василика О.Д., Пономаренко В.С., Белолипецький В.Г., Суторміна В.М., Зятковський І.В., Оболенського Д.С., Аверьянова А.Б., Битяка Ю.П. та ін. Незважаючи на значну кількість публікацій, що освітлюють окремі аспекти проблем управління діяльністю, дослідження цього процесу, його сутності, особливостей, факторів, що впливають на здійснення управління вимагають подальшої розробки.
Метою дослідження дипломної роботи є аналіз діяльності та розробка методичних рекомендацій щодо прийняття зважених управлінських рішень у сфері планування діяльності органів державної влади.
Відповідно до поставленої мети були поставлені та вирішені такі завдання:
– дослідити сутність процесу планування діяльності організації, визначення його складових;
– аналіз основних етапів планування діяльності та їх змісту;
– аналіз діяльності органу державної влади з метою виявлення впливу функції планування на його діяльність;
– розробка методичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-методичного забезпечення планування діяльності органів державної влади.
Об’єктом дослідження є система планування діяльності в організації.
Предметом дослідження у дипломній роботі є процес організації планування та виконання планів на прикладі Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Основою проведеного дослідження є сучасні теорії менеджменту, Закони України, постанова та рішення Кабінету Міністрів, Укази Президента України. У процесі постановки мети роботи та вивчення існуючих підходів щодо її вирішення, були використані методичні матеріали, економічна та довідкова література, наукові праці ведучих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів.
Практичне значення роботи полягає в тому, що було проаналізовано систему планування в організації та запропоновані конкретні заходи щодо її вдосконалення, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності діяльності організації.
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішувати різноманітні завдання управління.
Перехід національної економіки України на ринкові принципи функціонування та розвитку обумовлює необхідність кардинальних змін в системі управління, в тому числі, в плануванні діяльності підприємства. В умовах колишньої командно-адміністративної системи одним із її наріжних каменів було жорстке директивне планування. Підприємство одержувало від органів державного планування і управління завдання щодо майже всієї сукупності показників діяльності, господарських зв'язків (від кого отримувати матеріально-технічні ресурси, що і в яких обсягах виробляти, кому і за якими цінами реалізовувати продукцію тощо). Це не давало йому змоги розробляти оптимальні плани, приймати найкращі рішення виходячи із реальних локальних умов [1].
У нових умовах господарювання та переходу до ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання самостійності підприємству означає не тільки відмову від повної регламентації зверху всієї його діяльності та надання підприємству широких прав у визначенні та реалізації виробничої програми, шляхів розвитку виробництв», мотивації праці та відповідальності за кінцеві результати господарювання, але й усвідомлення важливості безперервного вивчення ринку та готовності до ринкових коливань. Все це повинно знайти відображення в планах діяльності підприємства. Відкрита система підприємства як його нова якість в ринкових умовах та пряма залежність від взаємодії попиту та пропонування обумовлюють необхідність створення системи планування і управління підприємством, здатної швидко і ефективно реагувати на ринкові потреби.
Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об'єкту планування та середовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою планування е система об'єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту та пропонування. В планах підприємства повинні бути реалізовані вимоги цих законів та враховані об'єктивні результати макро- та мікроекономічного аналізу стану та тенденції розвитку умов господарювання [4].
Поряд з загальними принципами управління і планування (позаяк друге є функцією першого) існують і специфічні принципи планування, до яких відносять цільову направленість (цілепокладання), системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкту та предмету планування.
Найважливішим принципом планування є: вибір та обґрунтування цілей (цілепокладання), кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Чітко та зважено визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування. В загальному випадку виокремлюють п'ять основних цілей (або їх групи) підприємства:
— господарсько-економічну, обумовлену вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільне необхідної конкретної продукції;
— виробничо-технологічну, що відображає основне функціональне призначення підприємства — випуск певної продукції належної якості;
— науково-технічну, тобто постійне прискорення науково-технічного прогресу, що матеріалізується в постійному поліпшенні продукції і оновленні технічної бази виробництва;
— соціальну — якомога повніше забезпечення потреб працівників підприємства в матеріальній та духовній сферах;
— екологічну — забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної (чистої) продукції.
Пріоритетність тієї чи іншої мети може мінятись в залежності від економічної політики держави, історичного періоду, екологічного становища в регіоні та світі тощо. В умовах командно-адміністративної системи з її директивним плануванням мали зверхність виробничо-технологічні цілі. При переході до ринкової економіки, з появою підприємств різних форм власності, ліквідацією системи жорсткого централізованого планування цілепокладання на підприємстві стає завданням його керівництва. Ефективність та реальність планів значною мірою залежить від ступеню реалізації Принципу Системності. Цей принцип вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. Системний підхід повинен мати місце щодо обґрунтування та вирішення планових завдань на будь-якому рівні управління. За допомогою системного аналізу можна відповісти на такі важливі питання, як: визначення цілей та їх субординація, порівняння альтернативних шляхів та способів досягнення л визначених цілей, що відрізняються одна від одної складністю, термінами реалізації, соціальними наслідками тощо.