♦ збірні дані — комбінування базових типів мультимедіа-даних, які можуть містити додаткову керівну інформацію, що описує особливості їх подання і відображення.
Проблеми, пов'язані з використанням мультимедіа-даних, можна вирішити, лише застосовуючи принципово нові підходи до організації управління ними. Визначити ці підходи на сучасному етапі досить важко, оскільки, крім власне даних, слід враховувати еволюцію операційних систем, програмно-апаратних комплексів і мережевих інформаційних технологій. Але, без сумніву, саме в такому напрямі розвиватиметься комп'ютерна індустрія у найближчій перспективі.
Як теоретичну основу використання систем обробки мультимедіа-інформації необхідно розглядати способи управління такою інформацією, доступу до неї та її отримання із сукупності даних різного формату і структури. Є два шляхи організації управління мультимедіа-інформацією:
♦ класичне індексування;
♦ семіологічне індексування.
Класична технологія індексування даних базується на формуванні певного тематичного класифікатора зі своєю ієрархією елементів накопиченої інформації.
Новітня мультимедіа-інформація містить, крім алфавітно-цифрових даних, також графічні зображення, анімацію, аудіо- і відеоряд, тому, користуючись діючими системами автоматизації, стає все важче управляти інформаційним простором підприємства або утворюють істотні труднощі. Причина в тому, що відповідність мультимедіа-компоненти об'єктам реального світу може мати безліч варіантів, кожен із яких необхідно аналізувати. Тому завдання пошуку потрібної інформації стає практично нездійсненним.
За теорією обробки мультимедіа-даних методологія індексування має грунтуватися на семіологічному підході, тобто спиратися на концептуальну структуру інформації, що індексується. Мети досягають шляхом розміщення елементів мультимедіа-інформації у певних семіологічних структурах, аби з'ясувати, як об'єднувати компоненти системи, щоб отримати змістовні об'єкти. Відтак мультимедіа-дані з початкового матеріалу видобуваються автоматично, і запам'ятовується їх розташування в ньому. Це дає змогу організувати дані в певну семіологічну структуру для подальшого орієнтування в інформації.
Отже, в недалекому майбутньому, організовуючи системи управління інформацією, необхідно відмовлятися від традиційних систем управління базами даних та інформаційними ресурсами.
Без сумніву, при формуванні інформаційного простору таких установ, як ДП «Новатор», частка традиційних документів із чітко вираженою алфавітно-цифровою структурою, як і раніше, домінуватиме. Але рівень їх складності зростатиме, вони поступово набуватимуть елементів мультимедіа-даних. Збільшиться й потік даних класичного мультимедійного характеру.
Тому вже нині, плануючи перехід до системи управління інформаційним простором ДП «Новатор» в цілому й управління документообігом зокрема, слід спиратися на нові підходи в організації подібних систем. Це не лише дасть змогу набути істотного технологічного досвіду на майбутнє, а й позбавить від необхідності спочатку створювати локальні системи управління інформацією різних форматів і структур, а потім проектувати системи організації їх інформаційної взаємодії (див. схему).
Сьогодні будь-яка система управління корпоративними інформаційними ресурсами повинна будуватися на використанні новітніх технологій уведення і збереження даних, а також на застосуванні сучасних програмно-технологічних систем доступу до них. З огляду на це найперспективнішим було б використання для уведення інформації новітніх цифрових пристроїв — цифрових фото- і відеокамер, універсальних копіювальних апаратів, які виконують функції власне копіювального апарата, сканера і друкуючого пристрою. Застосування такої апаратури і відповідних програмних засобів є досить вигідним при побудові систем управління інформаційним простором будь-якої складності.
Цифрова апаратура, здатна задовольнити потреби будь-якого підприємства або установи в надійних засобах поповнення інформаційної бази, існує — її можна успішно застосовувати вже сьогодні. Тому основна проблема при проектуванні та створенні подібних систем полягає не так у наявності сучасного високопродуктивного обладнання, як у ідеологічних принципах організації взаємодії кінцевого користувача з масивами інформації. На наш погляд, найперспективнішим щодо цього є застосу. Об'єднання в єдину інформаційну систему новітніх методів формування первинних інформаційних ресурсів, заснованих на використанні цифрової техніки, сучасних методів доступу до мультимедіа-даних, є нині найперспективнішим напрямом розвитку інформаційних технологій будування як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів установи Інтернет-технологій у вигляді корпоративних Інтернет-мереж.
Як відомо, інтернет-мережа — це приватна комп'ютерна мережа, в яку закладено технології глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Вона дає змогу максимально використати переваги та звести до мінімуму недоліки звичайних локальних і глобальних корпоративних мереж. З'являється реальна можливість поєднати сучасну мережеву архітектуру клієнт/сервер із популярними Інтернет-технологіями і на цій базі отримати просте в реалізації, підтримці, розширенні й використанні обчислювальне середовище, яке сприятиме підвищенню продуктивності праці співробітників установ. Крім того, створити й підтримувати інтрамережу набагато дешевше, ніж бази даних і мережеві служби, які сьогодні застосовуються.
Інтрамережі — це надзвичайно гнучкий та універсальний засіб, який дає змогу заощадити час, раціонально використовувати обчислювальні й інтелектуальні ресурси установи. Така система, спираючись на сучасні телекомунікаційні можливості і новітні засоби введення й збереження даних, здатна організувати в реальному часі одночасний багаторазовий доступ до даних, обмін і спільне користування інформацією. Користувачі мережі матимуть швидкий, зручний і стандартизований доступ до структурованої алфавітно-цифрової і мультимедіа-інформації, стануть реальністю оперативний обмін відео- й аудіоінформацією, проведення відеоконференцій тощо.
На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якої організації або установи є її інтелектуальна й інформаційна власність. Створення і використання систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дасть змогу не лише підтримувати інформаційний капітал на належному рівні, а й розвивати його на абсолютно нових засадах. З їх упровадженням удосконаляться засоби зв'язку, методи доступу до даних, стане можливим застосування мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, зросте продуктивність праці, набудуть поширення безпаперові технології. Нові системи здатні цілковито змінити структуру виробничих взаємовідносин такої установи, як Національний банк України.
Список використаної літератури
1. Асєєв Г. Управління сучасним документообігом: теорія, структура, методи Вісник Книжкової палати. - 2004. - № 4. - C. 26 – 29.
2. Беспянська Г. Організаційно-розпорядчі документи на підприємстві : Види документів. Порядок створення та затвердження. Загальний огляд реквізитів // Секретар-референт. - 2007. - № 1. - С. 9-16.
3. Беспянська Г. Раціоналізація документообігу на підприємстві // Секретар-референт. - 2007. - № 10. - С. 21-25.
4. Бірюкова О.Л., Швабська Ю.Г., Красніцька Г.М. Раціоналізація документообігу на підприємстві // http://intkonf.org/biryukova-ol-shvabska-yug-krasnitska-gm-ratsionalizatsiya-dokumentoobigu-na-pidpriemstvi
5. Валентинова Т. Документообіг на підприємстві: основа основ // Все про бухгалтерський облік. - 2007. - 22 травня. - "47. - С. 3-4.
6. Виноградова О. Б. Науково методичні засади навчальної дисципліни Діловодство"’Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.–2005.– №1.– С. 65-67.
7. Візування документів на підприємстві //Дебет-Кредит. - Школа бухгалтера. - 2007. - №24.
8. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник / Під ред. М.В. Кужельного. - 5-те видання, доповнене і перероблене. - К.: А.С.К., 2001. - 223 с.
9. Гуйда Л. Як правильно налагодити документообіг на підприємстві // Дебет-Кредит. - 2000. - №41.
10. Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посіб. Київ "Знання-Прес", 2003.
11. Документалістика Кунченко-Харченко В.І. Документалістика. - Черкаси: ЧДТУ, 2006.-147 с.
12. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа : Терміни та визначення понять. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 111 с.
13. Котдієва Я. І. Документообіг: організація та ведення . – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: Фактді, 2002. – 163 с.
14. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 334 с.
15. Кузнєцова С. Організація облікової служби на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №9. - С. 16-20.
16. Кушнаренко Н. Н., Документоведение / Н. Н. Кушнаренко. - 7-е изд., стереотип. - К. : Знання, 2006. - 459 с
17. Левицька Н. Як ефективно "оптимізувати" документообіг // Податкове планування. - 2006. - № 3. - С. 24-29.
18. Менеджмент Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. — К.: Знання, 2004. —687 с.
19. Навчально-методичне забезпечення курсу "Менеджмент" для бакалаврів економіки укладачі: Соболь С. М., канд. ек. наук, доцент Шершньова З. Є., канд. ек. наук, доцент Київ КНЕУ 2000
20. Олександра Федак, консультант з питань оподаткування, Київський центр підтримки та розвитку бізнесу "Головбух" № 29 (580), травень 2008, стор. 20
21. Сельченкова С. Документооборот: принципы организации и анализ // Секретарь-референт. - 2004. - № 2. - С. 9-11.
22. Сельченкова С. Организация документооборота // Секретарь-референт. - 2003. - № 6. - С. 10-17.
23. Храмцовская. Н.А. Актуальные проблемы современного делопроизводства и документооборота // Секретарь-референт. - 2008. - №5
24. Шеремета А. Первинні документи та документообіг на підприємстві / // Секретар-референт. - 2004. - № 10. - С. 20-23.
25. Якіменко А.В. Основи документообігу та документознавства: Виробниче видання.- М.: Экзамен, 2003.- 192 c.
26. Янковая В.Ф. Документооборот организации Секретарь-референт. - 2005. №7.