Курсова робота
на тему
"Організаційні та економічні аспекти енергоменеджменту на машинобудівному підприємстві. Складання енергетичного балансу машинобудівного підприємства"
з дисципліни "Основи енергетичного менеджменту"
ЗМІСТ
1. Створення інформаційної системи енергоменеджера
2. Підготовка бізнес-плану
3. Складання технологічного енергобалансу
4. Розроблення техніко-економічного обґрунтування енергозберігаючих заходів
Cписок використаних джерел
1. Створення інформаційної системи енергоменеджера
Гарна інформація є обов'язковою умовою ефективного енергетичного менеджменту.
Розробка гарної інформаційної системи вимагає перегляду всього процесу в цілому - введення даних, відповідного аналізу і необхідної звітності.
Інформація - це дані, які обробляються таким чином, що мають значення для споживачів і допомагають їм приймати рішення. При розробці інформаційних систем метою є зниження обсягу даних, одержуваних приймаючими рішення людьми при зростанні якості інформації, що надходить у їх розпорядження. Замість подання потоків даних система повинна забезпечувати моніторинг, аналіз та видачу адаптованої для різних типів рішень інформації.
Інформація повинна бути точною, своєчасною і доречною. Інформація повинна відповідати рішенню, що приймається. Існує три рівні прийняття рішень в організації, які вимагають різних типів інформації:
оперативний контроль;
управлінський контроль;
стратегічне планування.
Своєчасність буде також змінюватися зі зміною типу прийняття рішень. Ефективний оперативний контроль вимагає негайного оповіщення, коли що-небудь відбувається неправильно. Управлінський контроль вимагає регулярних звітів, які відповідають місячному бюджетного циклу.
Для оперативного контролю потрібна точна інформація, щоб попередити, коли трапляється щось, що виходить за рамки. Для управлінського контролю необхідні періодичні звіти з функціонування. Для стратегічного планування необхідна прогнозована інформація.
Стратегічне планування вимагає двох видів інформації. Перший - це щорічна загальна інформація, яка пов'язана з річним оглядом. Другий тип - це інформація, яка потрібна нерегулярно, але часто терміново, щоб підтримувати теоретичні дослідження. За рідкісним винятком, інформаційні системи не можуть забезпечити інформацію, щоб сприяти цьому виду прийняття стратегічних рішень. Цей недолік викликаний сутністю прийняття стратегічних рішень, яке потребує відносно грубої інформації з боку непрогнозовано широкого кола джерел. Більшість баз даних не включають досить широкого кола інформації з усіх тих факторів, які необхідно приймати до уваги для прийняття стратегічних рішень, і вони не можуть збирати й аналізувати необхідні дані досить швидко, щоб їх реально використовувати.
Основними елементами, які потрібно виділити при розробці ефективної інформаційної системи енергоменеджмента:
вирішити, хто буде використовувати інформацію, і залучити їх до проведення реалістичної оцінки їхніх потреб;
здійснювати введення і аналіз даних як можна більш простим способом, що відповідає вашим цілям;
забезпечити, щоб результати мотивували людей використовувати енергію ефективно;
обгрунтувати витрати на експлуатацію системи старшому керівництву.
Можуть бути побудовані діаграми і графіки, що показують розходження між дійсним і спрогнозованим енергоспоживанням. Система висвічує проблему, якщо споживання піднялося вище прогнозованого допустимого рівня.
Цільові показники (наприклад, спрямовані на зниження енергоспоживання в наступаючому періоді на даний відсоток) потрібно встановлювати після консультацій з тими, хто управляє і працює на відповідних дільницях. Прогнозоване значення енергоспоживання розраховується на основі певної передісторії і з застосуванням оцінки витрат на паливо може бути складений бюджетний прогноз щодо якого потім контролюються витрати.
Надзвичайно важливим є включення інформації з енергоменеджменту в потік фінансової звітності, таким чином піднімаючи значення енергоменеджменту та визначаючи економію від енергозберігаючих заходів. Якщо ця інформація не чітко інтегрована в систему фінансового менеджменту підприємства, то недостатня обізнаність буде основною перешкодою у здійсненні успішної політики енергетичного менеджменту.
Інформаційну систему служби енергоменеджера можна поділити на зовнішню та внутрішню (аналітичні розрахунки).
Зовнішню інформацію умовно поділяють на повідомлюючу і директивну. Директивна інформація поступає від контролюючих органів і залежить від характеру підпорядкованості. Наприклад, вона може включати планові завдання, фінансові умови та ін. Повідомляюча інформація поступає від вищих органів а також від фірм, підприємств і організацій, пов’язаних з службою енергетичного менеджменту. Це постачальники, підрядники, транспортні організації, фінансові інститути (банки, фонди, страхові компанії), територіальні органи державної влади. Якщо директивні дані безпосередньо впливають на завдання функціонування служби енергетичного менеджменту, то повідомляючі визначають умови його роботи.
Невід’ємною частиною у інформаційній системі служби енергоменеджера є використання звітної документації про споживання енергоресурсів за поточний період або за певний проміжок часу, що надає головний енергетик керівництву підприємства.
Автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів призначена для забезпечення комерційного обліку електроенергії, газу, води великих промислових підприємств-споживачів, а також генеруючих і розподільних компаній. Використовуючи нові принципи збору й обробки, зберігання, відображення інформації, система дозволяє розумно розподілити межу відповідальності за зберігання комерційних даних з багатофункціональними лічильниками електричної енергії, коректорами, обчислювачами витрати газу та води. Гнучке адміністрування установчих даних, по кожному приєднанню окремо, додатково забезпечує достовірний облік активної та реактивної енергії в двох напрямках незалежно від місця установки і балансової належності багатофункціональних лічильників електричної енергії. Облік розподілу газу (води) виконується з дискретністю одна година. Багатовіконний графічний інтерфейс користувача інтуїтивно зрозумілий як фахівцю-енергетику, так і іншим фахівцям, відповідальним за енергозабезпечення підприємства і проведення комерційних розрахунків, також забезпечує сприйняття параметрів споживання "одним поглядом".
Основні цілі, закладені в проект автоматизованої системи, полягають в наступному:
забезпечити цілодобовий всеосяжний контроль процесів виробництва, транспортування, і споживання електричної та теплової енергії, холодної та гарячої води;
стимулювати споживачів ресурсів до раціонального їх використання;
виявити необгрунтовані втрати при виробництві, транспортуванні та споживанні ресурсів;
при мінімальних витратах забезпечити підключення до системи локальних мереж з контролю за іншими ресурсами (газ, стоки і т.д.);
забезпечити оптимальну систему взаєморозрахунків між виробниками, постачальниками і споживачами ресурсів, оперативну підготовку платіжних документів і контроль за їх виконанням;
забезпечити отримання об'єктивної інформації про технічний стан інженерних мереж, будівель і споруд регіональної, обласної та міської інфраструктури з метою встановлення обгрунтованих нормативів споживання ресурсів для кожного об'єкта;
забезпечити отримання вихідної інформації для моделей прогнозування стану інженерної інфраструктури і попередження розвитку надзвичайних і аварійних ситуацій;
забезпечити модульне нарощування системи без зміни її основної конфігурації, заміни базових технічних засобів і програм математичного забезпечення.
Автоматизована система будується за модульним принципом побудови вимірювальної та інформаційних частин. Модульний принцип дозволяє реалізувати поетапний введення системи з послідовним нарощуванням вимірювальних і обчислювальних засобів. Одночасно цей принцип дозволяє мінімізувати одномоментні вкладення фінансових коштів і задіяти механізм вкладених коштів, починаючи з першого етапу.
Використання модульного принципу припускає дуже високий ступінь уніфікації основних апаратних ланок (датчиків-перетворюючої апаратури, апаратури попередньої обробки та реєстрації, апаратури зв'язку, центральних обчислювальних засобів збору інформації) і використовуваного програмно-математичного забезпечення.
АСКОЕ дає змогу забезпечити даними службу енергетичного менеджменту з технічної сторони інформації.
Система є раціональним рішенням для:
підвищення точності обліку електроенергії;
зниження споживаної потужності на підприємстві в години пікових навантажень електросистеми;
переходу на розрахунок за електроенергію з енергосистемою по диференційованими тарифами;
контролю за якістю електроенергії;
інші функції.
АСКОЕ забезпечує доступ до даних для розрахунків споживача з постачальником. Однією з головних переваг системи АСКОЕ є можливість аналізу передачі енергії, потужності, що дозволяє виявити допущені прорахунки в організації роботи підприємства з точки зору споживання електроенергії.
Одним з складових частин АСКОЕ є багатофункціональні лічильники електричної енергії.
Лічильники призначені для використання в автоматизованих системах комерційного і технічного обліку електричної енергії (АСКОЕ), із застосуванням диференційованих в часі тарифів на електричну енергію, у тому числі по тарифах вихідних і святкових днів.
Так само невід'ємним учасником системи АСКОЕ є ПСПД (пристрій збору передач даних). Він призначений для самостійної обробки і передачі даних з лічильників на верхній рівень.