Від компонентного складу системи цінностей та принципів їх організації залежить також ефективність управління якістю освітнього процесу.
Інакше кажучи, освітнє середовище є тим зовнішнім фактором, від якого залежить культура управління загальною середньою освітою і ефективність процесу формування творчого (креативного) мислення керівника на всіх етапах і рівнях.
У контексті діяльності керівника мотиваційний компонент має надзвичайно велике значення, оскільки він спонукає його і навколишніх до активної діяльності задля досягнення цілей (власних або цілей організації). Наявність високих ціннісних орієнтацій у директора дозволяє забезпечити ефективну реалізацію намічених цілей і завдань, бо такий директор володіє здібностями впливати на інтереси людей, викликати у них потребу активно включатися у трудову діяльність.
Таким чином шляхи реалізації ціннісних орієнтацій в управлінській діяльності ВНЗ можуть бути різні. Ми виокремили такі:
- для усвідомлення значущості своєї праці керівнику необхідно зрозуміти, що керівництво процесом виховання школярів є одним з головних його пріоритетів, адже як виховають молоде покоління, таким і буде його майбутнє;
- для задоволення від праці потрібна повна самовіддача як керівника, так і колективу;
- не слід нехтувати досягненнями керівника та керованого навчального закладу;
- давати можливість кар’єрного зростання керівника навчального закладу, за такої можливості з’являється бажання творчо працювати;
- гідно винагороджувати досягнення керівника та колективу, саме керівника та колективу, оскільи без колективу досягнення керівника не будуть ні високими, ні значущими.
Реалізуючи ці шляхи ціннісної орієнтації в управлінської діяльності, можна вплинути на ефективність діяльності сучасних керівників освіти та досягти високих результатів їх діяльності.
Висновки до розділу ІІ
Розглянувши проблему ціннісної орієнтації в структурі управлінської діяльності сучасного менеджера освіти, можна зробити такі висновки.
По перше, ціннісна орієнтація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до конкретного виду діяльності, задають її межі і форми, надають їй сенс і спрямованість, орієнтовану на досягнення певної мети. Ціннісна орієнтація вплив на поведінку людини і залежить від безлічі чинників, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини, в основі якої лежить мотив. Мотив як спонукання волі, розуміння і потреби до діяльності, дії, а мотивація як сила мотиву, тобто стимулу.
Отже, ціннісна орієнтація в змісті керівництва – це стимули, що організують одного або групу працівників повністю віддатися роботі, причому добровільно, для блага організації або для реалізації наявних програм.
По друге, у контексті діяльності керівника ціннісний компонент має надзвичайно велике значення, оскільки він спонукає себе і навколишніх до активної діяльності задля досягнення цілей (власних або цілей організації). Наявність високих ціннісних орієнтацій у керівника ВНЗ дозволяє забезпечити ефективну реалізацію намічених цілей і завдань, оскільки такий директор здатний впливати на інтереси людей, викликати у них потребу активно включатися у трудову діяльність.
По третє, виокремлені принципи на яких базується управління ЗНЗ, які передбачають, що розробка і впровадження програм розвитку ЗНЗ, моделювання бажаного стану навчально-виховної системи будуть успішними, якщо грунтуватимуться на наукових підходах до планування діяльності, оцінювання результатів аналітичних досліджень і налагодженій системі зворотного зв'язку як інструменту перевірки правильності поставлених завдань.
По четверте, представлена модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти, де показано механізм взаємодії головних цінностей, та їх вплив на діяльність і результат діяльності керівника. Запропоновано шляхи реалізації ціннісних орієнтацій управлінської діяльності сучасного керівника освіти.
По п’яте, ціннісна орієнтація в структурі діяльності керівника ЗНЗ, є факторами процесу управління, здійснюють безпосередній вплив на систему цінностей керівника, його соціальний статус, систему мотивації, забезпечуючи зацікавленість у досягненні позитивних результатів, а також визначають особистісну та пізнавальну компетентності керівника.
ВИСНОВКИ
Кожий керівник має потенціал ще невикористаних ціннісних орієнтацій, які можуть почати діяти відповідно до нових умов і більш високого рівня розвитку управлінської культури. Керівником з високим рівнем педагогічної культури можна вважати таку особистість, в якої ціннісні орієнтації на раціональну діяльність, що сприяє розвитку ЗНЗ є домінуючими.
Викладено сутність та структуру, функції управлінської діяльності керівника освіти.
До основних (стрижневих або просто основних функцій) ми відносимо такі функції: інформаційного забезпечення; встановлення комунікативних зв'язків; перетворення інформації; керівництва. До локалізованих, або циклічно–локалізованих, ми відносимо функції: цілевстановлення і прогнозування; планування і програмування; організації і мотивації; контролю і регулювання [59, 79].
Таким чином, узагальнені функції забезпечують загальну основу управління, його предметну та діяльнісну сторони й віддзеркалюють внутрішню сутність діяльнісного процесу. Загальні функції розкривають зміст управлінського процесу і відбивають логіку, складові компоненти діяльності.
На основі аналізу особливостей та структури управлінської діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі можна визначити такий алгоритм.
- визначення конкретної управлінської мети;
- визначення методів;
- врахування ролі людського фактора;
- організація роботи шкільного колективу;
- формулювання вимог;
- планування власної управлінської діяльності.
Таким чином важливою умовоюформування особистості сучасного керівниканавчального закладу є формування його педагогічної культури. Базисними поняттями цього визначення є загальна культура керівника закладу, управлінська культура, методична культура, комунікативна культура та корпоративна культура, яка має грунтуватися на мотивації праці, діяльності керівника ЗНЗ, баченні перспектив розвитку.
Ціннісна орієнтація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до конкретного виду діяльності залежить від безлічі чинників, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини, в основі якої лежить цінність як така.
У контексті діяльності керівника ціннісний компонент має надзвичайно велике значення, оскільки він спонукає себе і навколишніх до активної діяльності задля досягнення цілей (власних або цілей організації). Наявність позитивної ціннісної орієнтації у керівника дозволяє забезпечити ефективну реалізацію намічених цілей і завдань, оскільки такий керівник ЗНЗ здатний впливати на інтереси людей, викликати у них потребу активно включатися у трудову діяльність.
Представлена модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти, де показано механізм взаємодії головних цінностей, та їх вплив на діяльність та результат діяльності керівника. Запропоновано шляхи реалізації ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти. З’ясовано, що ціннісні орієнтації і мотивація в структурі діяльності керівника ЗНЗ, є факторами процесу управління, здійснюють безпосередній вплив на систему цінностей керівника, його соціальний статус, систему мотивації, забезпечуючи зацікавленість у досягненні позитивних результатів, а також визначають особистісну та пізнавальну компетентності керівника.
Вважажмо, що запропонована модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти може бути поглиблена і уточнена в розширенні мотивів і їх зв’язків та взаємодії.
1. Анастази А. Психологическое тестирование: в 2 т. – М.: Педагогика, 1982.- т. 2.- с 228.
2. Бернс Р. Развитие Я концепции в воспитании – М.: Педагогика, 1986. 186 с.
3. Биков І. Умови успіху // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – № 3. – С. 70–72.
4. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактические аспекты. – К.: Рад. Школа, 1987. – 156 с.
5. Бутан Ю.В., Ромашок А.И., Козловська О.В. Сучасний керівник навчального закладу. – менеджер освіти. – Тернопіль: Астон, 2003. – 344 с.
6. Вейлл П. Искусство менеджмента. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 224 с.
7. Виговська О. Місія директора: до портрета директора на якого чекають усі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. – № 1. – С. 78–79
8. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.: МГУ, 1995. – 415.с.
9. Внутришкольное управление. Вопросы теории и практики / Под ред. Т.И. Шамовой. – М.: Педагогика, 1995. – 165 с.
10. Внутришкольное управление: Вопросы теории и практики. – М.: Педагогика, 1991. – 219 с.
11. Волкова Н.П. Управління загальноосвітнім навчальним закладом Педагогіка: Посібник / Під ред. Н.П. Волкова – К.: Логос, 2001. – С. 377–387.
12. Волобуєва Т.Б. Управлінський супровід моніторингу якості освіти. – Х.: Основа, 2004. – 24 с.
13. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1996. – 204 с.
14. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. Навч. посібник. – К.: МАУП, 1997. – 300 с.
15. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Логос, 1995. – С. 221–230.
16. Гамаюнов В. Менеджер навчально-виховного процесу // Освіта і управління. – 2000. – № 1–2. – С. 89–94.
17. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософські основи менеджменту і бізнесу. – К.: УФІМБ, 1999. – 111 с.