Аксіологічні проблеми управлінської діяльності робітника освіти в умовах модернізації освітньої галузі в Україні (стр. 15 из 18)

2. Структурні принципи, які впорядковують структуру управлінської діяльності поділяються на чотири види. У кожному виді принципів ми виокремлюємо ті, які, на наш погляд, важливі в контексті побудови механізму управління ЗНЗ:

а) структурно-цільові, що відображають закономірності, відношення і взаємозв'язки раціональної побудови "дерева цілей" управління ЗНЗ. До них належать принципи: єдності цілей, системності, взаємодоповнюваності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей в їхній ієрархії;

б) структурно-функціональні, які характеризують закономірності побудови функціональної структури управління ЗНЗ, відношення й взаємозв'язки між його елементами. Це принципи: науковості; випереджаючого розвитку теорії щодо практики; забезпечення фінансово-економічної стабільності; відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об'єктів державного управління, тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО в цілому;

в) структурно-організаційні, що пов'язані із закономірностями побудови організаційної будови управління ЗНЗ, відношеннями і взаємозв'язками між його складовими. Серед них принципи: цілісності системи управління; розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, ефективності організаційної структури;

г) структурно-процесуальні, що дають уявлення про основні (визначальні) закономірності, відношення й взаємозв'язки раціонального та ефективного здійснення управлінської діяльності. Насамперед ми виокремлюємо принципи: адаптованості, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв'язку.

3. Спеціальні принципи, що відображають сутність управління ЗНЗ як об'єкта управлінського впливу. До них належать принципи багатоаспектності та перспективності планування.

Варто зазначити, що зазначені принципи управління тісно пов'язані між собою, а зміст і прояв одного з них іноді визначає й формулювання іншого. Розкриємо сутність окремих принципів, які відображають сутність та специфіку механізму управління ЗНЗ.

Принцип об'єктивності управління є одним із загальних принципів, який містить будь-яка система або перелік принципів, незалежно від виду діяльності. Він обумовлює необхідність слідування в усіх управлінських процесах вимогам об'єктивних закономірностей, причому як природничих, так і суспільно-історичних, а також реальним можливостям суспільних сил. Реалізація даного принципу державного управління якістю ЗСО залежить від таких умов:

- рівня розвитку суспільства;

- цілей;

- ступеня реалістичності, об'єктивності оцінки всіх наявних ресурсів;

- закономірностей і особливостей розвитку та функціонування державного управління системою;

Принцип законності управління ЗНЗ визначає рівень демократичності суспільства та створює правові умови для можливості реалізації на практиці цілей і завдань освітньої політики щодо забезпечення якості й доступності освіти.

Включення до даного переліку принципу детермінованості управління ЗНЗ обумовлений приналежністю освіти до сфери соціального управління, що викликає необхідність врахування закономірностей та потреб соціального розвитку, суспільних вимог, інтересів держави, характеристик досягнутого системою освіти стану, цілей і завдань модернізації освітньої галузі.

Принципи професійної компетентності, інформаційної достатності та відкритості доступу до інформації про діяльність ЗНЗ відбивають особливості сучасних реформ та вимог часу.

Принцип відкритості доступу до інформації про результати діяльності ЗНЗ передбачає насамперед вільний обмін інформацією між управлінськими структурами, освітнім середовищем та суспільством з метою коригування цілей і завдань розвитку, виявлення та усунення недоліків, а отже й, поліпшення результату, освітнього процесу.

Принцип системності управління пов'язаний з складністю системи ЗНЗ як об'єкта управління.

Принцип цілеспрямованості й критеріальності управління ЗНЗ передбачає встановлення цілей розвитку освітньої системи: віддалених (перспективних), загальних, найближчих, першочергових і другорядних, через чітко окреслені бажані (заплановані) результати, які можна виміряти й оцінити. Отже, цей принцип пов'язаний з принципом підпорядкованості цілей в їхній ієрархії. Для спрямування діяльності всіх суб'єктів державного управління, освітніх установ і ЗНЗ будується модель запланованого результату, виражена у певних параметрах.

Принципи науковості та випереджаючого розвитку теорії відносно практики ґрунтуються на розумінні державного управління як науки.

Принцип відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об'єктів державного управління, тобто учасників освітнього процесу.

Принцип адаптивності управління ЗНЗ обумовлений необхідністю узгодження й адаптації загальних цілей і функцій управління.

Принцип розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій в управління.

Принципи систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв'язку

Принцип багатоаспектності управління ЗНЗ.

Зазначені принципи управління ЗНЗ передбачають, що розробка і впровадження програм розвитку ЗНЗ, моделювання бажаного стану системи освіти будуть успішними, якщо базуватимуться на наукових підходах до планування діяльності, оцінювання результатів аналітичних досліджень і налагодженій системі зворотного зв'язку як інструменту перевірки правильності поставлених завдань.

Але за всім цим стоїть організація роботи загальноосвітнього навчального закладу, яка спирається на особистість керівника, на поведінку і мотивацію діяльості як колективу в цілому так і кожного педагога індивідуально. Об’днуючим началом виступає керівник і настільки вмотивовані його дії мають вплив і вагу для підлеглих і колективу в цілому, настільки це дає змогу втілити їх у життя закладу.

Одним із важливих компонентів є створення умов на основі мотивів для успішного розвитку особистості, колективу і досягнення мети навчального закладу – внести людяність, якість освіти, культуру навчального закладу і колективу, знання.

На основі аналізу літератури нами розроблена модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності керівника освіти та представлені шляхи її реалізації на практиці.У моделі представлено основні цінності, які впливають на управлінську діяльність керівника освіти. У цієї моделі ціннісні орієнтації поділяються на дві групи: пізнавальні,які стосуються особистості керівника ЗНЗ, та соціальні, які пов’язані з діяльністю колективу.

До пізнавальних цінностей ми відносимо:

- задоволення від роботи (під час своєї діяльності керівник має змогу проявити свої управлінські здібності, які, в свою чергу, допомагають йому розширити свої знання, уміння й навички, знайти різноманітні підходи у спілкувані з педагогічним колективом, упішно розв’язувати будь-які конфлікти та знаходити вихід з нестандартних ситуацій, використовуючи здобуті знання на практиці керівник школи може впроваджувати нові підходи до підвищення педагогічноі майстерності колективу шляхом впровадження нових методів викладання предметів);

- перспектива росту (використання у своїй діяльності нових методів і форм управління дає змогу перевести школу на новий більш якісий рівень, а також підвищити свій кваліфікаційний рівеь);

- бажання працювати творчо (у своїй діяльності керівник не повинен мислити стандартно, а творчо підходити до вирішння розв’язання поставлених завдань, адже стандартне мислення не дозволить проявити себе як професійного менеджера освіти).

До соціальних цінностей ми відносимо:

- усвідомлення значення своєї праці (керівник у своїй діяльності повинен усвідомлювати, що від обраного ним стилю керівництва, а також методів і засобів управління залежить як робота всього педагогічного колективу, так і рівень освіти школи в цілому, впроваджуючи нові форми та методи управління керівник повинен враховувати можливості всіх учасників педагогічного процесу, передбачати можливі прешкоди та прогнозувати очікуваний результат);

- повага з боку вищого керівництва (повага проявляється в можливості самостійно вирішувати важливі для школи питання, та допомога у реалізації інноваційних підходів);

- доброзичливе ставлення колективу (професійне та доброзичливе ставлення керівника до колективу, допомога при ускладненнях має зворотній зв’язов, що виявляється у сумлінному виконанні своїх обов’язків);

- отримання матеріальної винагороди (за сумлінно виконану роботу керівник має отримувати гідну винагороду).

Модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти

Ці компоненти пов’язані між собою й опосередковано впливають один на одного. Від усвідомлення значущості своєї роботи виникає задоволення від роботи – повага вищого керівництва – з’являється перспектива росту – доброзичливе ставлення колективу – бажання творчо працювати. Цінності впливають на керівника та відображаються у його діяльності. З впливу цінностей отримуємо результат діяльності, який прямо залежний від сили ціннісної орієнтації.

Зауважимо, що цінності мають велике значення в цій структурі. Ми розглядаємо їх як необхідний зовнішній та внутрішній фактор, без якого сам процес управління просто неможливий. Вони здійснюють безпосередній вплив на систему цінностей керівника, його соціальний статус, систему мотивації, забезпечуючи зацікавленість у досягненні позитивних результатів. Ці цінності виступають також тими факторами, що визначають особистісну та пізнавальну компетентності керівника.