Форд ніколи не вмів читати креслення: інженери просто робили для його дерев’яний макет і віддавали йому на розгляд. Дуже цікава історія створення першого універсального автомобілю моделі «Т», яка буде масово випускатись та завоює всесвітню популярність. Якось на його заводі помітили, що Форд став вести себе якось дивно: він купив величезну ділянку на околиці Детройту та годинами засиджувався з групою наближених у своєму кабінеті. А перед тим, як піти з контори, віддавав наказ перезняти всі папери на фотоплівку. Після чого прибирав їх у сейф, замикав його, а ключ насолив с собою. Одного разу він приніс до контори шматок сталевої обшивки і наказав терміново з’ясувати, з чого він був зроблений. Було з’ясовано, що шматок цей був із ванадієвої сталі. Як наслідок надійшов наказ – терміново розшукати в США завод, де виробляють таку сталь. Якщо такого заводу немає в США, то шукати технологію виробництва в Європі. Цей уламок відлетів від французької гоночної машини, що розбилася на недавніх гонках в Палм – Біч. Форду припав до вподоби цей автомобіль – він був легким та міцним. Побачивши на землі недалеко від місця аварії цей шматок, він поспішив підняти його.
Нарешті в 1908 році 1 жовтня була зібрана перша модель «Т», якій судилося стати на довгий час справжнім символом Америки. В народі машину охрестили як «Бляшана Лізі». Справи у Форда підуть таким чином, що вдень його завод буде виробляти тисячі моделей «Т», а потім – він знизить ціни. Ця машина буде коштувати спочатку вісімсот доларів, а потім шість сотень і, врешті решт, чотири сотні. Але це ще не було кінцем. Один з його конкурентів казав: «Якщо він зробить це, через півроку йому кінець». Та цей прогноз не виправдався. Форд не дозволяв своїм інженерам змінювати щось в улюбленій моделі «Т». Як вважав Форд: краще – ворог хорошого.
Одного разу коли Форд на деякий час відлучився до Європи, його наближені вирішили зробити йому подарунок. І трохи змінили форму кузова моделі «Т». Але Форд не міг стерпіти, як він вважав наруги над його автомобілем та не схвалив такої зміни. Тоді інженери засвоїли – Форду не подобаються будь-які зміни в виробництві цієї моделі. Але він сам зробив такий подарунок, що він послужив справжній революції в світовій економіці. Це було впровадження конвеєрного методу збирання(детальніше в Підрозділі 1.2. Впровадження революційного методу виробництвата та основи «фордизму»). У квітні1913 року на заводі в Детройті він пустив першу потокову лінію, яка дозволила всього за один рік підняти продуктивність праці на різних ділянка збирання від 4% до 60%.
Підрозділ 1.2. Впровадження революційного методу виробництва та основи «фордизму»
Більшість людей вважає що конвеєр винайшов сам Генрі Форд. Але це не так. За 6 років до Форда деякий Ренсом Олдс у виробництві використовував рухомі візки, а стрічкові транспортери вже застосовувалися і на зернових елеваторах, і на м'ясокомбінатах в Чикаго. Заслуга Форда в тому, що він створив потокове виробництво. Він придумав автомобільний бізнес.
Під цим «революційним» методом виробництва йдеться мова про впровадження так званого потокового виробництва, тобто конвеєру. Конвеєр це машина безперервної дії у вигляді замкнутої стрічки. Вона призначається для організації виконання операції над об’єктами виробництва, за якої весь процес впливу поділяється на послідовність стадій х метою підвищення продуктивності виробництва шляхом одночасного незалежного виконання операцій над декількома об’єктами, що проходять різні стадії.
Гадаю, що Форд і не думав, що через майже століття його спосіб виробництва (конвеєр) уде основою технології виробництва майже всього. Дійсно, впровадження такого методу виробництва може істотно підвищити ефективність виробництва. Наприклад, в 1908 році, виробництво автомобілів Форда досягало 18 тис. в рік, а вже через 15 років досягло до 1.5 млн. автомобілів за рік. Чим же зумовлена така благодать Форда?
Висока продуктивність, простота конструкції і порівняно невисока вартість, можливість виконання на конвеєрі різних технологічних операцій, невисока трудомісткість робіт, забезпечення безпеки праці, поліпшення її умов - все це зумовило широке застосування конвеєра. Його застосовували у всіх галузях господарства: в чорної і кольорової металургії, гірничої, хімічної, харчової та інших галузях промисловості. Так само, як ми вже впевнились з вище сказаного, в машинобудуванні. У промисловому виробництві конвеєри є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу. Конвеєри дозволяють встановлювати та регулювати темп виробництва, забезпечують його ритмічність, будучи основним засобом комплексної механізації транспортних і вантажно-розвантажувальних процесів і поточних технологічних операцій; конвеєри разом з тим звільняють робочих від тяжких трудомістких транспортних і вантажно - розвантажувальних робіт, роблять їхню працю більш продуктивною. Широка конвеєризація становить одну з характерних рис розвинутого промислового виробництва.
Складання виробів з безперервним або періодичним їх рухом, які здійснюються примусово на конвеєрі, називається конвеєрним складанням. Вона здійснюється в поточному виробництві і має на меті зниження трудомісткості процесу складання, полегшення умов праці та забезпечення ритмічного виробництва. Конвеєрне складання вимагає суворого розчленування складального процесу на окремі елементи. Кожна операція виконується одним робітником або автоматично. В останньому випадків функції робочого входять тільки контроль і управління складальним автоматом. Найбільш широко конвеєрна збірка поширена в крупно серійному та масовому виробництві.
Як було вже згадано Генрі Форд створив автомобільну державу (у чому йому, поза сумнівом, помогло винайдення конвеєра). З його ім'ям пов'язаний термін "фордизму". Основою фордизму й обумовлених їм нові методи організації виробництва став складальний конвеєр. Кожен з робітників, розміщений уздовж конвеєра, здійснював одну операцію, що складається з декількох (ото і одного) трудових рухів, для виконання яких не було потрібно практично ні ніякої кваліфікації. За свідченням Форда, для 43% робочих була потрібна підготовка до одного дня, для 36% - від одного дня до одного тижня, а для 6% - 1-2 тижні, для14% - від 1 місяця до року.
Введення конвеєрного складання, разом з деякими іншими технічними нововведеннями призвело до різкого зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції, поклало початок масового виробництва. Разом з тим фордизм призвів до небувалого посилення інтенсивності праці, його беззмістовності, автоматизму. Фордизм розрахований на перетворення робітників на роботів і вимагає крайнього нервового і фізичного напруження. Примусовий ритм праці, що задається конвеєром, викликав необхідність заміни форми оплати праці робітників. Погодинною Форда, як і до нього тейлоризм, став синонімом методам експлуатації робітників, притаманних монополістичної стадії капіталізму, покликаних забезпечити підвищення прибутку капіталістичним монополіям.
З іншої сторони, фордизм є система, принципи якої давно відомі і складають закон поділу праці. Модель виготовлення тільки тоді вигідна для виробництва, коли вона може бути легко розщеплена на операції, число яких не повинно бути ні велика, ні мало. Процес, поставлений правильно, знаменується ритмічною дією виготовлення, де швидка робота може бути також не вигідна, як і повільна. Не помітна сила інерції або виробничий гуркіт, що розвивається в процесі, становить елемент фордизму. Створені Фордом на цій підставі конвеєри для прогресивної зборки, заготівля речей в масовій кількості, цикл обертання матеріалів та отримання оброблених фабрикатів в цілому становлять також фордизм, який забезпечується внутрішньою системою, яка нищить усю кваліфікацію та спеціалізацію і тому вимагає рівняння заробітної плати.
Відмовляючись бачити в хороших машинах те значення, яке їм невірно приписується, як і у всякій техніці, Форд вгадує досконалу організацію виробництва, складається з багатьох компонентів фордизму, але не з одного якого-небудь. Досконала організація складається не з хороших машин і гарних людей, а полягає в тому, що ми взагалі називаємо системою.
Така система припускає наявність наступних принципів:
· Господарський принцип - це праця. Праця - це людська стихія, яка звертає собі на користь врожайні пори року. Людська праця створив з сезону жнив те, чим він став нині. Економічний принцип такий: кожен з нас працює над матеріалом, який не нами створений і якого створити ми не можемо, над матеріалом, який нам дано природою.
· Етичний принцип - це право людини на працю. Це право знаходить різні форми вираження. Людина, що заробив свій хліб запрацював і право на нього. Якщо інша людина краде у нього цей хліб, він краде у нього більше ніж хліб, краде священне людське право.
Форд завжди казав: «Моя мета - простота. Загалом, тому люди мають так мало, і задоволення основних життєвих потреб (не кажучи вже про розкіш, на яку кожен, на мою думку, має відоме право) обходиться так дорого, що майже все, вироблене нами, набагато складніше, ніж потрібно. Наш одяг, житло, квартирна обстановка - все могло б бути набагато простіше і разом з тим красивіше. Це відбувається тому, що всі предмети в минулому виготовлялися певним чином, і нинішні фабриканти йдуть пройденим шляхом. Цим я не хочу сказати, що ми повинні ударитися в іншу крайність. У цьому немає абсолютно ніякої необхідності. Зовсім не потрібно, щоб наше плаття складалося з мішка з діркою для просовування голови. Правда, в цьому випадку його легко було б виготовити, але воно було б надзвичайно не практично.»[1]
Квінтесенція ідей Форда в тому, що марнотратство і жадібність гальмують справжню продуктивність. Але марнотратство і жадібність зовсім не неминуче зло. Марнотратство випливає здебільшого з недостатньо свідомого ставлення до наших дій або з недбалого їхнього виконання. Жадібність є рід короткозорості. Мета полягала в тому, щоб виробляти з мінімальною витратою матеріалу і людської сили і продавати з мінімальним прибутком, тим самим захопити якомога більшу частину ринку продажів. Так само, мета Генрі Форда в процесі такого виробництва - приділяти максимум заробітної плати, інакше кажучи, повідомляти максимальну купівельну спроможність. А так як і цей прийом веде до мінімальних витратах, і тому що продаж продукції йде з мінімумом прибутку, то є можливість привести продукт у відповідність з купівельною спроможністю.