Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства (стр. 2 из 21)

До витрат не включаються витрати, що перерозподіляються в середині суспільства (податки, штрафи, пеня, неустойки, збитки, від безнадійних боргів), витрати від стихійного лиха, витрати на господарське утримання дитячих і культурно-освітніх установ.

Витрати пов’язані з просуванням товарів від виробника до споживача. До них відносяться витрати, пов’язані з придбанням, зберіганням, доробленням, реалізацією товарів та ін., а також витрати на утримання будівель та інвентаря, оренду основних засобів, сплату відсотків за користування кредитом, страхування майна (комерційного ризику), на торгову рекламу та ін.

У відповідності до Типового положення про склад витрат та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності, економічна сутність витрат трактується так: доскладу витрат включаються витрати підприємств торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а також витрати підприємств громадського харчування, пов'язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.

Ці витрати формуються на трьох етапах діяльності:

- витрати на придбання товарів для реалізації;

- витрати на організацію торговельної діяльності;

- витрати на реалізацію товарів.

Необхідно розрізняти витрати підприємства, пов'язані з придбанням товарів, капітальні вкладення у розширене відтворення основних фондів і поточні витрати, пов'язані з організацією торговельного процесу.

Торговельне підприємство, що працює на засадах ринкової економіки, повинне мати чітке уявлення про ефективність кожного виду витрат і їх вплив на величину витрат в цілому.

На сьогоднішній день основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат, а також вимоги до розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим МФУ від 31.12.99р. №318.

Саме визначення витрат надається у П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, так витрати - це зменшення економічних вигід на протязі звітнього періоду у вигляді вибуття або амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за виключенням зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам або вилученням капіталу власником.

Наприклад, до витрат, виникаючих у зв’язку зі зменшенням активів, відносяться:

- нарахування зносу

- списання матеріалів

- нестачі товарів

- благодійні внески

- та інше

В свою чергу, витратами, які збільшують зобов’язання, є:

- заробітня плата

- податки та збори

- відрахування на страхування

- транспортні витрати

- оренда,комунальні послуги та інші.

Для більш повного розуміння питання та для ефективного управління витрати розроблена відповідна класифікація. Ця класифікація використовується для проведення аналізу та аудиту витрат ( рис. 1.1.1. ).

За своєю економічною природою витрати бувають:

1.Додаткові - витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері.

2.Чисті - витрати, пов'язані із зміною форми вартості.

За ступенем залежності від обсягу товарообороту:

1.Умовно-змінні - витрати, що залежать від обсягу товарообороту.

2.Умовно-постійні - витрати, що не залежать від обсягу товарообороту.

Залежно від напрямку використання витрати підприємств торгівлі поділяються:

1.Прямі - витрати, що відносяться безпосередньо на той структурний підрозділ, в якому вони здійсненні.

2.Непрямі - витрати, що розподіляються пропорційно до обсягу товарообороту, торговельної потужності або чисельності працівників кожного підрозділу.

За ступенем доцільності здійснення витрат:

1.Корисні - види витрат, які сприяють результативному здійсненню торговельно-виробничого процесу підприємства.

2.Некорисні - види витрат,які пов'язані з обслуговуванням частини трудових, матеріальних і фінансових ресурсів торговельного підприємства, що невикористані (наприклад, виплата заробітньої платні робітникам, які виконують суспільні обов'язки ).

У зв’язку з необхідністю роздільного бухгалтерського обліку фінансових і внутрішньогосподарських показників необхідно розрізняти облік на цих двох рівнях. Фінансова бухгалтерія повинна вести узагальнений облік витрат. А інформація, отримана внутрішньогосподарським обліком, дає змогу приймати правельні і вивірені управлінські рішення та відповідати на запитання щодо вигідності придбання і продажу того чи іншого виду товарів, які необхідні витрати, щоб одержати відповідну суму прибутку.

Витрати

торговельного підприємства

За економічною природою

Додаткові Чисті

За ступенем залежності від обсягу товарообороту

Умовно-змінні Умовно-постійні

За напрямками використання

Прямі Непрямі

За ступенем доцільності здійснених витрат

Корисні Некорисні

Рис.1.1.1. Класифікація витрат торговельного підприємства

1.2. Групування витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу.

Для побудови обліку витрат необхідно їх згрупувати. Групування витрат за їх економічним змістом визначалося “Типовим положенням про склад витрат та порядком їх планування і розподілу у торговельній діяльності”, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Витрати на групуються за такими ознаками: елементи витрат,статті витрат та види діяльності(підприємства громадського харчування,роздрібна торгівля,оптова торгівля тощо).

Групування витрат по елементах стандартизоване, єдине і обов'язкове для всіх підприємств, оскільки рекомендується даним Типовим положенням.

Витрати за їх економічним змістом групуються за наступними елементами (рис. 1.2.1.):

Витрати

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування насоціальні заходи

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів

Інші витрати

Рис.1.2.1. Класифікація витрат за економічними елементами.

- матеріальні витрати. До цього елементу відносять вартість товарів, які використані у рекламних цілях і що повністю втратили свою якість; знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; вартість запасних частин і матеріалів для проведення поточногоремонту основних фондів і деякі інші аналогічні витрати поточного характеру;

- витрати на оплату праці. До цього елементу відносять всі види виплат основної і додаткової заробітної платні штатних і позаштатних працівників торговельного підприємства;

- відрахування на соціальні заходи. До цього елементу відносять відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), до Фонду сприяння зайнятості населення та відрахування на обов’язкове медичне страхування;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів. До цього елементу відносять амортизаційні відрахування на повне відновлення та капітальний ремонт основних виробничих фондів відповідно до встановлених норм і витрати, пов’язані із зносом нематеріальних активів;

- інші витрати. До цього елементу відносять всі інші види витрат торговельного підприємства (наприклад, витрати, пов'язані з набором робочої сили; витрати на оприлюднення річного звіту; витрати на оцінку вартості майнових цінностей та інші).

Об’єктами внутрішньогосподарського обліку є статті витрат, місця виникнення витрат (окремі види товарів, їх групи),центри відповідальності.

Облік витрат в розрізі товарних груп використовують для визначення рентабельності окремих груп товарів.

Розподіл обліку витрат за сферами відповідальності є бажаним, коли організаційним планом визначена відповідальність за придбання , зберігання товарів та збут товарів.

У деяких західних країнах у бухгалтерському обліку застосовується такий підхід до класифікації витрат комерційної діяльності, де в центрі уваги пербуває споживач інформації та його потреби. Вважається, витрати потрібно класифікувати залежно від призначення інформації: