Основна мета виробничої стратегії, полягає в задоволенні запитів споживачів,а у підприємства - отримання прибутку. Нова стратегія виробництва булочок з часником виражається в досягненні хлібозаводом компетентності і конкурентоспроможності на ринку.
Варто зауважити, що в умовах сильної конкуренції підприємству необхідна висока якість виробів, пропонованих споживачу. Існує дві окремі категорії якості: якість продукції і якість процесу,вони тісно пов’язані між собою,тому що чим якісніше буде процес,тим якісніше буде продукція. Основна мета забезпечення якості виготовлення полягає у виробництві товарів без яких-небудь технологічних помилок чи недоробок. Вимоги до виготовлення тієї чи іншої продукції визначаються її технічними характеристиками, зазначеними в допусках і технічних умовах.Перевагою стратегії виробництва даної продукції є підвищення рівня конкурентоспроможності хлібозаводу,так як він являється на даний момент єдиним підприємством по виробництву булочок з часником, з доступними цінами.
3.2 Розробка заходів і напрямів зміцнення конкурентних переваг підприємства
На деяких сегментах ринку хлібозаводу основною умовою для досягнення конкурентної переваги є здатність компанії випускати свою продукцію чи забезпечувати послуги швидше від інших підприємств, тобто термін виконання замовлення. Візьмемо, наприклад, компанію, що пропонує послуги з ремонту комп'ютерного мережного устаткування. Фірма, здатна пропонувати й виконувати такі ремонтні роботи на території клієнта протягом одної-двох годин, має значні переваги в порівнянні з компанією-конкурентом, що гарантує провести такий ремонт тільки за 14 годин. Даний виробничий пріоритет, пов'язаний зі здатністю фірми поставляти товари чи послуги точно в обіцяний нею термін, або навіть раніше, тобто з надійністю постачань. Якщо хлібозавод опирається тільки на яку-небудь одну конкурентну перевагу, конкуренти постараються позбавити його цієї переваги або знайти спосіб обійти його, вигадавши на чому-небудь іншому.
Система якості є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам. Підвищення технічного рівня та якості продукції визначає темпи науково-технічного прогресу та ріст ефективності виробництва в цілому, суттєво впливає на інтенсифікацію економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів та життєвий рівень населення країни. Соціально-економічне значення підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємством полягає передусім у такому:
1. високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно-соціальні потреби в ній;
2. підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення й використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення такої пов'язане з додатковими витратами, істотно зменшується;
3.конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;
4.підвищення якості та конкурентоспроможності продукції впливає на зростання продуктивності суспільної праці, структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей, темпи й ефективність науково-технічного прогресу.
Планування підвищення якості продукції повинно базуватися передовсім на старанному вивченні поточного та перспективного попиту на його продукцію, аналізі відгуків споживачів. Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізованих на відповідних ринках товарів можна різними способами, які можна поділити на три групи: технічні:
1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;
2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;
3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;
4.Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов;
5. Поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості, адже саме стандарти й технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів до технічного рівня та ін.;
6. Збільшення випуску сертифікованої продукції;
7. Покращення окремих показників якості продукції, що випускається (надійність, економічність);
8.Удосконалювати показники транспортабельності продукції, куди відносяться допустимі температура, вологість, тиск, час транспортування;
9. Підприємство повинно вимагати від своїх постачальників відповідного покращення якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що постачається;
10. Досягнення й перевершення технічного рівня та якості найкращих вітчизняних та зарубіжних зразків;
Організаційні:
1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління;
2.Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;
3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами);
4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції;
5. Модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції;
6. Використання власного або іншого автопарку, автомашин для надійного та безпечного транспортування готової продукції та сировини.
Економічні та соціальні:
1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів;
2.Установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів;
3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства;
4.Всебічна активація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.
Покращення якості продукції відображається у збільшенні її сортності, додатковий прибуток створюється за рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту. При покращенні якості продукції зростає собівартість, як правило, збільшується строк служби нового виробу. Економічна ефективність цього полягає в додатковому прибутку підприємства, що отримується від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості. Товариство з обмеженою відповідальнісю «Колос» (ТОВ «Колос») прийняло рішення про створення замість старого цеху по виробництву булочок створити цех по виробництву булочок з часником. Підвищення вимог до якості продукції вимагає на сучасному рівні широкого впровадження засобів автоматизації технологічного виробництва.
Можливості сучасної автоматизації настільки виросли, що для найбільш ефективного їх використання потрібна організаційна перебудова виробництва з врахування економії сировинних і енергетичних ресурсів.
Процес виготовлення булочок з часником не є надзвичайно складним, однак прагнення до його урізноманітнення ставить перед виробниками вдосконалення технологічного процесу виготовлення та контролю за дозуванням складників.Будь-яка програма стимулювання, щоб досягти поставлених перед нею цілей, повинна попередньо обговорюватися з персоналом.Ще одна з конкурентних переваг, яку необхідно покращити хлібозаводу - стимулювання персоналу. Необхідно попрактикувати таку систему виплати премій, пов'язаних із довгостроковим результатом, що наступає через 3-5 років. Винагорода може здійснюватися через участь у прибутках товариства. Ця форма “преміювання” звичайно використовується для управлінського персоналу. Така форма, безумовно, вигідна насамперед для самого хлібозаводу, тому що змушує менеджерів працювати ефективніше на благо підприємства - їхній прибуток безпосереньо пов'язаний із прибутком підприємства. Також можна використати таку форму преміювання, як запас акцій, звичайно якийсь запас акцій, отриманих працівником, відкладається і зберігається аж до виходу у відставку. При виході у відставку працівник може одержати або свої акції, або гроші, еквівалентні котуванню акцій. Цінність таких заощаджень полягає в тому, що працівник не вкладає “живі ”гроші, а якщо акції знеціняться, то працівник не зазнає збитків.
3.3 Економічна оцінка запропонованих заходів щодо вдосконалення виробничої стратегії підприємства
Будь-яке вдосконалення вимагає затрат, а згодом і їх віддачі, тобто окупності.Розрахунок економічної ефективності від впровадження у виробництво елементів автоматизації, зокрема, часникогенератора, регулятора температури, щита управління. Це в свою чергу дозволить зекономити ручну працю, скоротивши кількість обслуговуючого персоналу з чотирьох чоловік до двох, дозволить досягнути економії по фонду заробітної плати, зменшити витрати електроенергії з 23584 кВт/год. до 18584 кВт/год. Вартість електроенергії взята з даного підприємства.Нашою метою є розрахунок і обгрунтування запропонованих впроваджень по автоматизації.Розрахувавши коефіцієнт економічної ефективності та термін окупності.
1.Розраховуємо вартість всіх витрат, пов'язаних з проведенням автоматизації виробництва: вартість засобів автоматизації і монтажних матеріалів, суму амортизації і витрат на поточний ремонт, вартість електроенергії, суму заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування, а також визначаємо економічний ефект.
Таблиця 3.2.Розрахунок вартості засобів автоматизації.
| № п/п | Назва обладнання | Один, вимір. | Кількість | Ціна, грн. | Вартість, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Термопара | шт. | 2 | 208 | 416 |
| 2 | Амперметр | шт. | 3 | 74,1 | 222,3 |
| 3 | Вольтметр | шт. | 1 | 94,9 | 94,9 |
| 4 | Блок.автом. | шт. | 1 | 2435 | 2435 |
| Разом | 3168,2 |
В даній таблиці ми розрахували вартість засобів автоматизації. Загальна вартість складає 3168,2 грн., для хлібозавода це невеликі витрати, які необхідні для визначення напруги та тиску у реставрованому цеху.Дослідження даного цеху провели спеціалісти і зробили висновок, що реставрація даного цеху буде мати не значні для хлібозаводу витрати.