Мотив – активні рушійні сили, які визначають поведінку людей, що обумовлені їх прагненнями і добровільними бажаннями діяти певним чином.
Стимул – рушійні сили, які змушують людину діяти згідно певних обставин через реалізацію системи певних матеріальних чи моральних заохочень, або не застосуванні системи покарань.
Винагорода – усе те, що людина вважає цінним для себе від діяльності і життя. Винагороди бувають двох типів: внутрішні та зовнішні.
Внутрішню винагороду забезпечує сама робота у вигляді: відчуття досягнення результату діяльності, змістовності та значимості виконуваної роботи, визнання дружби і спілкування з колегами в процесі роботи, самоповаги, поваги з боку оточуючих.
Зовнішня винагорода – це все те, що забезпечується організацією за результатами праці. До неї належать: заробітна плата, просування по службі, надання окремого кабінету, визнання працівника вищим керівництвом, додаткові виплати та пільги.
Сучасні теорії мотивації поділяються на дві категорії: змістовні та процесуальні.
Змістовні теорії мотивації в основі яких лежать потреби людини. Найбільш відомі змістовні теорії мотивації авторів Маслоу, Герцберга, Мак-Клелланда, Альдерфера, Туган-Барановського.
Процесуальні теорії мотивації Згідно з процесійним підходом поведінка людини визначається не лише її потребами, а й сприйняттям ситуації, очікуваннями, пов'язаними з нею, оцінкою своїх можливостей та наслідків обраного типу поведінки, внаслідок чого людина приймає рішення про активні дії або бездіяльність. Найбільш відомими з них є теорія очікувань В. Врума, теорія справедливості та моделі Л. Портера і Е. Лоулера.
На товаристві більшою мірою використовують процесуальні теорії, а саме модель Л. Портера і Е. Лоулера [2].
Л. Портер і Е. Лоулер розробили комплексну теорію мотивації, що включає елементи теорії очікувань і теорії справедливості. У моделі відображено 5 змінних: витрачені зусилля, сприйняття, одержані результати, винагорода, міра задоволення (рис.2.).
Рис.2. Модель Портера-Лоулера
Ця теорія побудована на сполученні елементів теорії очікувань і теорії справедливості. Суть її в тому, що введені співвідношення між винагородою і досягнутими результатами.
Один із найбільш важливих висновків Л. Портера і Е. Лоулера полягає в тому, що результативна праця веде до задоволення. Вони вважають, що почуття виконаної роботи веде до задоволення і сприяє підвищенню результативності.
Мотивація не є простим елементом у ланцюзі причинно-наслідкових зв'язків. Ця теорія описує, наскільки важливо об'єднати такі поняття, як зусилля, здібності, результати, винагорода, задоволеність і сприйняття, в межах єдиної системи мотивації персоналу фірми [2].
Однією з найважливіших форм мотивації на підприємстві в організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до її закону розподілу за кількістю і якістю праці.
Система матеріальних стимулів праці складається з різноманітних спонукальних мотивів, які доповнюють один одного і пов'язані єдиним процесом створення матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності. На даному підприємстві в якості матеріального стимулювання праці застосовується ціла система, яка включає в себе різноманітні премії та доплати. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.
Задача менеджера, у випадку застосування економічної мотивації, полягає в розробці преміальної схеми виплат за продуктивність, системи відрядної оплати або трудових угод
У приведеному нижче переліку показані можливі способи економічного стимулювання різних груп персоналу на ТзОВ “Ніколь”:
Виробничі робітники:
1. Групова відрядна система оплати праці;
2. Премії за дострокове завершення роботи;
3. Премії за понаднормову роботу;
4. Загальна схема пайової участі в прибутку.
Секретар:
1. Винагорода за понаднормову роботу;
2. Загальна схема пайової участі в прибутку;
Керуючим виробництвом:
1. Винагорода за понаднормову роботу;
2. Частина групової виробничої премії;
3. Загальна схема пайової участі в прибутку;
4. Пропозиція про пайову участь у бізнесі.
Приведений список не є вичерпним. Однак, він демонструє принципову різницю підходу до розробки систем економічного стимулювання по групах персоналу на підприємстві.
Базовий розмір премії, який визначається за підсумками роботи Товариства з початку року та в звітному місяці при виконанні основних показників виробничо-господарської діяльності підрозділів, встановлюється на рівні 10% від суми заробітної плати, нарахованої за діючими розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами для працівників всіх структурних підрозділів ТзОВ “Ніколь”.
Загальний розмір премії, у відсотках для кожної категорії працівників відповідного підрозділу за звітний місяць, визначається сумуванням розмірів премії за виконання кожного з показників.
3. Використання методів менеджменту на ТзОВ «Ніколь»
В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту. У загальноприйнятому розумінні методи — це сукупність способів і засобів впливу суб'єкта управління на об'єкт з метою досягнення поставлених цілей. Методи менеджменту на підприємстві орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу, на злагоджену роботу підрозділів, на чітку організацію діяльності. Їх можна поділити на методи економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні (Таблиця5).
Застосування методів менеджменту на ТзОВ «Ніколь»
Таблиця 5
Групи методів | Види методів | Приклади застосування прикладів в організації | Характеристика вза-ємозв'язку і взаємодії методів менеджменту в організації |
Економічні методи | Економічністимули | Використовуються матеріальні стимули у вигляді доплат і надбавок. | Взаємозв'язок та взаємодія еконо-мічних методів із соціально-психоло-гічними відобра-жається у тому, що при заохоченні працівників різними видами нагороджень, премій, надбавок їх продуктивність праці значно зростає, що в свою чергу досить важливо для підприємства. |
Кредит | Застосовується як засіб тимчасової передачі грошових засобів, та інших цінностей, які належать Підприємству, на умовах повернення та платності | ||
Податки | Застосовуються, як певний регулятор взаємовідносин держави та ТзОВ “Ніколь” | ||
Бюджет | Застосовуються для оцінки результатів загалом та її підрозділів, що дає змогу прогнозувати майбутні потреби у ресурсах, розподіл прибутків, покриття збитків, тощо. | ||
Господарський розрахунок | Виступає механізмом, що регулює систему економічних взаємовідносин на рівні окремих підприємств, організацій і галузей | ||
Ціноутворення | Механізм формування ціни на товари і послуги, що є результат-том виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Ніколь” з урахуванням впливу ринкових факторів | ||
Соціально-психологічні методи | Моральні стимули | Соціально психологічні методи пов'язані із адміністративними тим, що працюючі у товаристві не можуть піти у відпустку, коли їм забажається. Все це повинно узгоджуватися з начальством шляхом написання заяв | |
Соціальні плани | На даному підприємстві кожному працівнику створюються належні умови праці, забезпечується відпочинок, організація побуту, медичного обслуговування, охорони праці. | ||
Способи формування колективів | Здійснюється при наборі та розташуванні кадрів на відповідних робочих місцях за особливостями характеру, стажем роботи і розташуванням їх на відповідних робочих місцях. | ||
Організаційно-розпорядчі методи | Організаційні | У даному товаристві застосовуються у вигляді певних правил, інструкцій, планів, які не суперечать чинному законодавству і допомагають як найефективніше здійснювати виробничу діяльність. | Взаємозв'язок організаційно-розпорядчих методів із економічними, наприклад, чітко виражений у тому, що премії, надбавки, доплати бухгалтер не може нарахувати без наказу начальника. |
Розпорядчі | Використання актів одноособового управління у відповідності з принципом єдиноначальства, вираження вимог до підлеглих з вирішенням питань короткострокового характеру, використання усних вказівок. | ||
Дисципліна-рні | Обов’язкова для кожного працівника ТзОВ “Ніколь” норма дотримання законодавчих актів, правил, регламенту, договірних відносин і зобов’язань. |
4.Проектування комунікацій на ТзОВ «Ніколь»
4.1 Характеристика видів комунікацій в організації
Управління вимагає ефективного обміну інформацією між менеджерами й працівниками для досягнення головної мети організації. Погоджений ефективний обмін інформацією між працівниками в процесі роботи й називається комунікацією.
Комунікації — це обмін інформацією, її змістом між двома і більше особами. При цьому ставиться мета забезпечити розуміння отримувачем інформації, яка є предметом обміну [3].
Характеристика всіх видів комунікацій, опис використання інформації та пропозиція системи роботи з документами приводяться в таблиці 6.