Насос може бути приєднаний до вала електродвигуна за допомогою металевого хомута або додатково через адаптор за допомогою еластичного муфтового з'єднання (рис.4.1).
Рисунок 4.1 - Роторно-пластинчасті насоси малої продуктивності
Також ЧАТЗ виготовляє високопродуктивні роторно-пластинчасті насоси (500-1000 л / год). Випускаються в 6 модифікаціях для полегшення підбора необхідних напору й тиску. Під замовлення можуть поставлятися моделі з наступними опціями: стандартним запобіжним клапаном, що обмежує максимально робочий тиск, з різними матеріалами механічних ущільнень (рис 4.2).
Рисунок 4.2 - Високопродуктивні роторно-пластинчасті насоси
Є також роторно-пластинчасті насоси серії 4000 (1100-2400 л / год). Вони є високотехнологічними насосами. Випускаються в 7 модифікаціях для полегшення підбора необхідних напору й тиску (рис.4.3).
Рисунок 4.3 - Роторно-пластинчасті насоси серії 4000
Обмеження по застосуванню [16]:
· Чисті, помірковано агресивні рідини (припустимий розмір механічних домішок у рідині - 20 мкм);
· Для усталеної роботи необхідно мінімальний тиск на вході (0,5 бар).
· Максимальна частота обертів електродвигуна - 1725 об/хв.
· Робоча температура - 70°С (90°С максимально для насосів у спеціальному виконанні).
Розглянемо процедури технологічного контролю важливої деталі цих насосів на прикладі ротору (рис.4.4).
Ротор пластинчастого насосу представляє циліндричну деталь, діаметром 57-0.1
та висотою 24 мм. В ній виконано 12 отварів з радіусом 1.5 мм. Ці пази відшліфовані до шорсткості поверхні 0.2 мкм. Ротор насаджується за допомогою шліцевого з’єднання на відомий вал. Він має покриття за допомогою цементування на глибину 0.7… - 0.9 мм. Це покриття має твердість від 59 до 63 HRC, крім шліцевого отвору, твердість контролюється твердоміром динамічним типу ТН-130 або ТН-132. Він виготовлений із сталі 12ХН3А згідно технічним умовам ГОСТ 4543-71 [17].
Розглянемо її класифікацію:
Залежно від хімічного складу й властивостей конструкційну сталь ділять на категорії [17]:
- якісну;
- високоякісну - А;
- особо високоякісну - НI.
Залежно від основних легуючих елементів сталь ділять на групи: хромисту, марганцовисту, хромо-марганцевисту, хромо-кремнисту, хромо-молібденову й хромо-молібдено-ванадієву, хромо-ванадіеву, нікель-молібденову, хромо-нікелеву й хромо-нікелеву з бором, хромо-кремнемарганцову й хромо-кремнемарганцовонікелеву, хромо-марганцовонікелеву й хромо-марганцовонікелеву з титаном і бором, хромо-никельмолібденову, хромо-нікельмолибдено-ванадієву й хромо-нікельванадіеву, хромо-алюминіеву й хромо-алюмініеву з молібденом, хромо-марганцовонікелеву з молібденом і титаном.
По видам обробки прокат ділять на [17]:
горячекатаний і кутий (у тому числі з обточеною або обдертою поверхнею):
- калібрований;
- зі спеціальною обробкою поверхні.
Залежно від якості поверхні горячекатану і кутий прокат виготовляють груп: 1,2,3.
По стану матеріалу прокат виготовляють [17]:
- без термічної обробки:
- термічно оброблений - ТЕ;
- нагартований - Н (для каліброваного й зі спеціальною обробкою поверхні прокату).
Якщо в загальнодержавному масштабі єдність мір забезпечується Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), то на підприємствах така єдність забезпечується діяльністю центральної вимірювальної лабораторії (ЦВЛ) та контрольно-перевірних пунктів, підпорядкованих їй. Контрольно-перевірні пункти на ЧАТЗ організовують при цеховим інструментальних кладових та при центральному інструментальному складі. ЦВЛ керується в своїй діяльності правилами Держспоживстандарту України по організації перевірки і нагляду за правильним застосуванням мір та вимірювальних приладів. Успішна робота ЦВЛ забезпечується наявністю необхідних мір вимірювальних приладів, кваліфікованих кадрів, необхідних документів (ДСТУ, інструкцій, правил тощо) і відповідного приміщення
Начальник ЦВЛ складає схему руху вимірювальних засобів, загальнозаводську перевірну схему, перевірні схеми контрольно-перевірних пунктів і графіки періодичної перевірки та атестації вимірювальних засобів, які включають не тільки заводські, а й державні перевірки, що виконуються органами Держспоживстандарту України. У графіки перевірки включають усі засоби вимірювань, які експлуатуються на ЧАТЗ, крім калібрів і шаблонів.
Загальнозаводська повірочна схема є основним документом, який іабезпечує передачу розміру від державних еталонів до ЗВТ, а від ЗВТ до виробів або деталей. Такі схеми складають для послідовної перевірки довжин, кутів, різьб, зубчастих і черв'ячних передач, площинності, прямолінійності та шорсткості поверхні. При цьому вважають, що основний набір плоско-паралельних кінцевих мір має бути на один розряд точніший від розряду мір, які використовують при перевірці калібрів та універсальних вимірювальних приладів на ЧАТЗ [16].
Інструкціями Держспоживстандарту України передбачено зовнішній огляд і перевірку мір та ЗВТ. При огляді перевіряють технічний стан приладу, його комплектність й зовнішній вигляд. При перевірці індикатором часового типу марки ІЧ, шарним штативом та вимірювальною стійкою на ЧАТЗ контролюють [16]:
- границі переміщення вимірювального стержня;
- перпендикулярність площини вимірювального стола до лінії переміщення вимірювального стержня;
- радіальний та осьовий зазори вимірювального стержня;
- вимірювальне зусилля;
- відліковний пристрій;
- вимірювальні наконечники;
- основні показники точності.
Якщо під час повірки виявляють дефекти, то прилад віддають на юстирування або ремонт. Результати повірки вносять у паспорт або атестат.
Паспорт на інструмент або міру діє постійно, у ньому записують результати всіх періодичних повірок. Зберігають паспорт у контрольно-перевірних пунктах, які розташовані нс ЧАТЗ [16].
Атестат, на відміну від паспорта, є разовим документом, який підтверджує справність приладу (або міри) і дозволяє експлуатувати його тільки протягом певного відрізка часу. Після кожної перевірки складають новий атестат. Його звичайно зберігають у футлярі вимірювального приладу і видають на робоче місце. Це необхідно для того, щоб при вимірюваннях можна було враховувати помилки приладу або міри, зазначені в атестаті. Атестати складають на всі види мір і вимірювальних приладів, крім штангенінструментів з відліком по ноніусу 0,1 мм.
Для нормальної роботи ЗВТ, крім повірок та перевірок, треба дотримуватися певних правил їх зберігання: не допускати їх псування, оберігати від забоїн тощо. Температура приміщень де зберігаються ЗВТ, не повинна різко змінюватись, а саме приміщення має опалюватись і бути сухим. Вони мають бути змащені антикорозійним мастилом або парафіновані. При довгочасному зберіганні їх обгортають пергаментом. Забороняється зберігати разом ЗВТ і абразивні інструменти. Універсальні ЗВТ (штангенциркулі, мікрометри, нутроміри, зубоміри, індикатори й ін.) треба зберігати і видавати тільки в футлярах. Калібри слід видавати на робочі місця тільки в дерев'яних планшетах [16].
ЗВТ, які експлуатуються в цехах ЧАТЗ, підлягають, змінним і періодичним перевіркам. ЗВТ підлягають змінним перевіркам в інструментально-роздавальних кладових (ІРК) перед видачею їх у цех і після повернення робітником [16].
Спеціалізована та комплексна структура метрологічної служби ЧАТЗ представлені на рис.5.1 та рис.5.2.
Необхідність вибору ЗВТ виникає найчастіше при розробці технологічних процесів механічної обробки деталей та технологічних процесів складання і контролю вузлів і механізмів, а і в індивідуальному та малосерійному виробництві це питання іноді вирішує і сам робітник чи майстер, маючи лише креслення деталі та ТУ У на збирання [16].
Для вибору ЗВТ необхідно знати номінальний розмір деталі, допуск на її виготовлення, кількість деталей, що виготовлюються і вимірюються, матеріал деталі і її жорсткість тощо. Іноді необхідно знати і можливе коливання дійсних розмірів деталі.
Вирішальним фактором є точність виготовлення деталей і від неї, в основному, повинні залежать похибки ЗВТ. При вимірюваннях визначають дійсний розмір деталі, який за визначенням наведеним вище, є розміром одержаним з допустимою похибкою. Для індивідуального і ремонтного виробництва, коли іноді відсутні технологічні карти, користуються неписаним правилом: ціна поділки не повинна перевищувати останній знак у величині допуску [3].
Необхідно враховувати важливість деталі (ротору) для функціонування вузла чи механізму (пластинчастого типу). Так всі деталі, що підлягають селективному складанню, повинні вимірюватись і сортуватись на групи або контролюватись на контрольно-сортувальному автоматі також з визначенням їх певної групи. До таких деталей належать кільця і тіла кочення підшипників, які повністю контролюють. Це стосується і таких відповідальних деталей як поршні і циліндри двигунів і компресорів, а також шийок колінчастих валів і отворів шатунів, також ротору.