Такі процедури виконують у ході попереднього планування аудиторської перевірки щодо проведення аудиту від клієнта.
Таблиця 3.3
Аудиторські носії при організації процесу аудиту грошових коштів
| Аудиторські носії | Документи бухгалтерського обліку |
| Первинні документи з обліку грошових коштів | ПКО, ВКО, чек, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, тощо. |
| Облікові регістри | Журнал 1, відомість 1.1, 1.2, 1.3. |
| Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати аудиту | |
| Головна книга | |
| Звітність | Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт провласний капітал, Примітки до фінансової звітності. |
Здійснення аудиторських процедур на цьому етапі передбачає вирішення наступних питань:
- Визначення цільової задачі за конкретними елементами робіт і умов, які можуть вплинути на результати аудиту;
- Вибір системи показників і відомостей які включаються в процес перевірки згідно відповідної цільової задачі;
- Визначення джерел інформаційного забезпечення аудиту;
- Перевірка якості показників і даних.
Правильна організація підготовчого етапу аудиту залежить від складу змісту і використання інформаційного забезпечення.
Основними джерелами інформації на даному етапі статутні документи, засновницькі документи, облікові дані.
Основний етап проведення аудиторської перевірки процесу аудиту представляє собою виконання аудиторських процедур в результаті якого проводиться збір аудиторських доказів і їх документування.
Цей етап включає фізичну перевірку активів клієнта і перевірку фінансової звітності. Фізична перевірка активів передбачає спостереження, або участь аудитора в інвентаризації. Етап перевірка фінансової звітності включає проведення аудиторської процедури з перевірки різноманітних документів і спостереження за виконанням господарських і бухгалтерських операцій.
Основними джерелами інформації на даному етапі є первинні документи з обліку грошових коштів; облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів; акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю; Головна книга; звітність.
Заключний етап процесу аудиту передбачає:
- Систематизацію результатів перевірки;
- Аналіз результатів перевірки;
- Складання аудиторського висновку чи звіту.
Систематизація результатів перевірки полягають в приведенні у визначену послідовність всіх отриманих результатів перевірки грошових коштів підприємства. При цьому виділяють найбільш істотні помилки і зауваження.
Аналіз результатів перевірки проводиться на основі отриманих даних і має декілька цілей:
- Загальний аналіз облікової політики клієнта;
- Правильність ведення обліку грошових коштів підприємства і рахунків зо, 31;
- Дотримання податкового законодавства.
3.2 Сутність грошового потоку та необхідність його аналізу
Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе лише за умов здійснення безперервного руху коштів - їх надходження (приплив) та витрачання (відтік), забезпечення наявності певного вільного залишку на рахунках банку.
Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами (сплатами), що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування.
Необхідність аналізу грошового потоку полягає в тому, що він дає відповідь на такі питання:
- чи створює підприємство наявні кошти, необхідні для придбання додаткових засобів з метою подальшого розвитку?
- чи має підприємство наявні кошти для погашення боргів?
- чи достатньо у підприємства власних коштів для фінансування своєї діяльності?
Але в сучасних умовах формування інформації про фінансові результати
за методом нарахувань не дає повної картини реального стану підприємства. Інформація про потік грошових коштів будується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках банку. Наслідком використання методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку. Тому використання у фінансовому аналізі даних про прибуток дещо умовне і може призвести до фінансового ризику [19].
У країнах з розвинутою економікою суб'єкти господарювання складають звіт про рух грошових коштів. Він використовується як інструмент аналізу фінансового стану.
Звіт про рух грошових коштів - це документ фінансової звітності, в якому відображаються находження і витрачання грошових коштів у ході поточної господарської, інвестиційної та фінансової діяльності. Ці зміни відображаються таким чином, що дають змогу встановити взаємозв'язок між залишками грошових коштів на початок і кінець звітного періоду.
Можна також сказати, що звіт про рух грошових коштів - це звіт пре зміни фінансового стану підприємства, що складається на основі методу руху грошових коштів. Він дає можливість оцінити майбутні надходження грошових коштів, проаналізувати здатність підприємства погасити свою короткострокову заборгованість і сплатити дивіденди, оцінити необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів. Використання такого звіту дає змогу точніше оцінювати перспективну платоспроможність і тим самим знижувати фінансовий ризик.
Розвиток ринкових відносин в Україні потребує вдосконалення фінансової звітності підприємства і передбачає необхідність складання звіту про рух грошових коштів, який регламентується П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".
Для того, щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити стабільність їх надходження і витрачання, а також зв'язати величину отриманого фінансового результату із станом грошових коштів, до прийняття
П(С)БО 4 №3віт про рух грошових коштів" аналізувати чотири напрями надходження (припливу) і вибуття (відтоку) грошових коштів, які розглядалися у розрізі основної (поточної), інвестиційної, фінансової діяльності та інші операції.
Основна діяльність. Приплив грошових коштів у рамках поточної діяльності пов'язаний, в першу чергу, з отриманням виручки від реалізації продукції, виконання робіт та надходження послуг; авансів від покупців і замовників, отримання кредитів банків, процентів за надання позик, тощо. Відтік пов'язаний з оплатою рахунків постачальників, інших контрагентів, виплатою заробітної плати, виробничими відрахуваннями на соціальні заходи, розрахунками з бюджетом, сплатою короткострокових кредитів по них та інше.
Інвестиційна діяльність. Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов'язаний з:
- реалізацією майна підприємства (основні засоби та нематеріальні активи), отриманням довгострокових позик, реалізацією довгострокових цінних паперів інших суб'єктів господарювання - припливом;
купівлею основних засобів і нематеріальних активів, надходження і погашення довгострокових позик, довгостроковими фінансовими вкладеннями (купівля цінних паперів інших суб'єктів господарювання) - відтоком.
Фінансова діяльність. Приплив грошових коштів відбувається в основному внаслідок отримання виручки від реалізації (продаж) короткострокових цінних паперів; відтік - в результаті придбання короткострокових цінних паперів, сплати дивідендів.
Інші операції - це цільове фінансування надходження, безповоротне отримання цінностей тощо (рис.3.2).
Рух коштів у "Звіті про рух грошових коштів" відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової .
Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою.
Інвестиційна діяльність - це сукупність з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів [11].
Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які приводять до зміни величини і складу власного позикового капіталу.
Аналіз проведений за такою схемою руху, допоможе об'єктивно оцінити надходження та вибуття грошових коштів підприємства, можливості його внутрішнього самофінансування, перспективну платоспроможність та ступінь ризику укладання договорів, контрактів та угод. Здійснюється зовнішній та внутрішній аналіз грошових потоків.
3.3 Аналіз руху грошових коштів за непрямим методом
Будь-який бізнес, як відомо, починається з наявності грошей, які перетворюються в ресурси для виробництва. Потім із виробничої форми оборотний капітал перетворюється на товарну, а на стадії реалізації — на грошову. Рух оборотного капіталу пов'язаний з такими основними господарськими операціями:
- закупки, унаслідок яких збільшуються запаси сировини, матеріалів, кредиторської заборгованості;
- виробництво, яке веде до зростання дебіторської заборгованості і кількості грошей у касі та на поточному рахунку.
Усі ці операції багато разів повторюються, постійно супроводжуючись грошовими надходженнями і грошовими виплатами. Однією з умов фінансового розвитку підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмір коштів на підприємстві свідчить про те, що реально підприємство ризикує зазнати збитків, зв'язаних з інфляцією та знеціненням грошей, а також із втраченою можливістю вигідного їх розміщення.
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми 3 «Звіт про рух грошових коштів», яка розроблена на основі П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів».
Рух коштів відображається у звіті за трьома видами діяльності: