Стратегічне управління підприємством на основі цеху товарів широкого споживання ВАТ "Запоріжсталь" (стр. 15 из 17)
- послідовність здійснення різних заходів на тому самому ділянці виробництва (у зв'язку із чим вплив економії чисельності працюючих у результаті впровадження кожного попереднього заходу повинне враховуватися при розрахунках впливу кожного наступного заходу).
Зміна чисельності за рахунок зміни асортиментів випускає продукції, що, розраховується по наступній формулі:
DЧ а.пл = (Уср.пл – Ут. пл)/Чи.пл * dрб1 , (3.10)
Де Уср.пл – середня питома трудомісткість, що доводиться на 1 млн. ден. ед. валової продукції й обчислена виходячи із планової трудомісткості, фактичного й планового обсягів випуску продукції, нормо-годинники;
Ут. пл – питома трудомісткість на 1 тис. грошових одиниць валової продукції за планом, нормо-годинники;
dрб1 – питома вага робітників у чисельності промислово-виробничого персоналу у звітному періоді;
dрб1 = Чр1/Ч1, де (3.11)
Чр1 – чисельність робітників у звітному періоді, чіл.;
Чи.пл = (V1/Wvпл)*103 (3.12)
Підставивши значення одержимо:
DЧ а.пл = V1Чр1(Уср.пл – Ут. пл)*103/ (Wvпл Ч1 Ут. пл) (3.13)
Зміна чисельності за рахунок зміни частки покупних напівфабрикатів і кооперованих поставок визначається добутком умовної (вихідної) чисельності питомої ваги покупних напівфабрикатів і кооперованих поставок (останні обчислюються в порівнянні (незмінних) цінах):
DЧ к. пл = Чи.пл* (У к.пл - У к.1) / (100 - У к.пл ) (3.14)
Розрахунок можливої економії чисельності працюючих у зв'язку з механізацією й автоматизацією виробничих процесів і впровадженням прогресивної технології. (Эч. м) може бути зроблений по формулі:
(3.15)де Тр1 іТр2 — трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до й після впровадження заходу (у нормо-годинниках або по чисельності працівників);
Вп — кількість одиниць продукції або обсяг виробництва (у грн.)
на плановий період;
Тм — частина планового періоду, протягом якого діє дане вдосконалення.
В випадках, коли трудомісткість виготовлення продукції вказується в нормо-годинниках, можлива економія чисельності працюючих визначається шляхом розподілу суми нормо-годинника на баланс робочого часу одного робітника з урахуванням виправлення на перевиконання норм виробітку.
Розрахунок можливої економії чисельності працюючих (в %) від впровадження нового або модернізації діючого встаткування в цеху або на участь (Эч. н.)може бути зроблений по формулі:
(3.16)де М — кількість одиниць устаткування;
М1— кількість одиниць устаткування, що не замін або модернізації
М2 — кількість одиниць нового встаткування;
і — індекс продуктивності нового або модернізованого встаткування;
Те — частина періоду, протягом якого діє нове або модернізоване встаткування.
Затем з урахуванням чисельності всього персоналу підприємства й питомої ваги працюючих на даному встаткуванні в загальній чисельності цього персоналу визначається економія працюючих по підприємству в цілому.
Економія чисельності працюючих у зв'язку зі збільшенням, норм і зон обслуговування визначається прямим рахунком по старих і нових нормативах.
Економія чисельності працюючих (в %) у зв'язку зі скороченням втрат робочого часу (Эч. п) визначається по формулі:
(3.17)де Чо — чисельність працюючих, розрахована на обсяг виробництва планованого періоду по продуктивності праці базисного періоду;
ур — питома вага робітників (по яких ведеться розрахунок) у загальній чисельності персоналу, %;
п в. б и п в.п— робочого часу робітників у базисному й плановому періодах, %.
Економія чисельності працюючих (в %) у зв'язку зі скороченням втрат від шлюбу (Э ч.б.) визначається по формулі:
(3.18)де бо й бп — втрати від шлюбу у відсотках до собівартості продукції у звітному й плановому періоді;
Ч о. р — чисельність основних робітників.
Можлива економія чисельності працюючих (в %) у зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва (Э ч.о) може бути визначена по формулі
(3.19)де Чб. — чисельність працівників постійного складу (основна частина допоміжних робітників, працівників апарата керування й т.д.) у базисному періоді;
і о. п — індекс обсягу виробництва в плановому періоді;
і ч. п — індекс чисельності працюючого постійного складу аналізованому періоді.
Економія (або збільшення) чисельності персоналу (в %) за рахунок структурних змін у виробництві (Э ч.с) виробляється по наступній формулі:
(3.20)де Тро й Трп — трудомісткість 1000 грн. продукції у звітному й порівнюваному періоді, нормо-часу;
нп — відсоток виконання норм виробітку в порівнюваному періоді;
Вп — обсяг продукції в порівнюваному році, тис. руб.;
Фд — фонд корисного часу роботи одного робітника в цьому періоді.
Розглянемо як продуктивність може вплинути на розмір прибутку на конкретному прикладі росту продуктивності в 2009 році в порівнянні з 2008 роком.
Чисельність працівників
Среднесписочная чисельність працівників комбінату представлена в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Середньосписочна чисельність працівників ВАТ «Запоріжсталь»
| Показник | Звіт 2009р. | Звіт 2008р. | Відхилення(+,-) 2009 р. до 2008 р. | |
| чіл | % | |||
| Середньосписочна чисельність працівників, усього, чол. У тому числі Промислово-виробничий персонал, чол. | 1892816185 | 14917816424 | - 250- 239 | 1,31,5 |
| З нього: | ||||
| Робітників | 13345 | 13505 | - 160 | 1,2 |
| Керівників, фахівців Службовців | 2840 | 2919 | - 79 | 2,8 |
| З них | ||||
| * Керівників | 1473 | 1507 | - 34 | 2,3 |
| * Фахівців | 1237 | 1285 | - 48 | 3,9 |
| * Службовців | 130 | 127 | +3 | 2,3 |
| Непромисловий персонал, чол | 2743 | 2754 | - 11 | 0,4 |
| 2. Середньосписочна чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості, чол. | 17814 | 18165 | - 351 | 2,0 |
Середньосписочна чисельність працівників комбінату за 2009 рік зменшилася на 250 чіл.(1,3 %) проти минулого року, у тому числі:
- промислово-виробничого персоналу - на 239 чол.(1,5%),
- а непромислового персоналу - на 11 чол.(0,4%).
- середньосписочная чисельність робітників
- промислово-виробничого персоналу
- зменшилася проти минулого року - на 160 чол.(1,2%).
Таким чином по можна зробити слідуючи висновки:
1. Використання на італійській поточній лінії вітчизняних матеріалів, а в організації діяльності існуючих метод управління та оподаткування поступово привело комбінат до утрати контролю над ринком мийниць та цілеспрямованість у діях керівництва, в результаті чого виникло зниження рентабельності мийниць, зниження обсягу продажі, пониження коефіцієнту використання виробничої потужності поточної лінії.
2. Для відновлення контролю над ринком мийниць необхідно: надати чіткий цілеспрямований характер управлінню діяльності по виробництву мийниць; підвищити швидкість та ступінь адекватності реакції адміністрації на зміни та вимоги ринкового середовища; розробити стратегію управління виробничо-господарською діяльністю ділянки по виготовленню мийниць; провести номенклатурне розширення мийниць, щоб мати повний набір їх, працюючих по циклу: " розробки - ріст обсягу виробництва - насичення - спад виробництва".
3. Для успішного функціонування на ринку мийниць в умовах, що склалися, необхідно: вкласти кошти в придбання нових матеріалів та розробку мийниць нових конструкцій у розмірі 500 000 гр.од.; реформувати організаційну структуру управління цехом; налагодити планомірний та ритмічний випуск продукції з поточної лінії.
Висновки
Економічні методи ведення господарства стосуються насамперед комерційного розрахунку. Він є загальною категорією ринкового господарства, його системоутворюючою структурою, основним методом організації та ведення виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур. Досвід і масштаби його застосування у різних країнах величезні. Він передбачає дійсне самофінансування підприємств (фірм), тобто відшкодування їх поточних та капітальних витрат винятково за рахунок власних коштів і банківських кредитів, повну самостійність (у тому числі економічну) у прийнятті рішень, ефективну матеріальну заінтересованість, реальну, а не декларативну матеріальну відповідальність за результати всієї поточної господарської та інвестиційної діяльності. Його визначальна риса розкривається в орієнтації всіх господарських ланок не на сконструйований „зверху" план, а на вимоги ринку.
Комерційний розрахунок має свій, тільки йому притаманний механізм дії та розвитку. Це система, що саморозвивається, самовідтворюється, характеризується самоокупністю, самофінансуванням, самоплануванням, самореалізацією, самозабезпеченням, самовідповідальністю, самозаохоченням, самоконтролем, самоуправлінням. Тому з переходом до ринкової економіки, а отже, і до комерційного розрахунку, підприємства (фірми) отримують сукупність вже не урізаних і формальних, а дійсних прав, які забезпечують їх повну самостійність (обмежену законодавчими нормами, що встановлюють загальні правила господарювання та етику господарської поведінки). Зникає становище, при якому державний орган (міністерство, главк, комітет) виступає як суб'єкт, а підприємство - об'єкт управління, що виконує команди „зверху".