Основи розробки бізнес-плану (стр. 17 из 18)
ЗЧ = Пр Вр,(2.74)
де Вр – вартість ремонту однієї одиниці (наприклад Вр двигуна = 4500 грн.).
На ремонт одного двигуна в середньому за нормами витрачають 48 люд.-год., звідси виходить, що на один умовний ремонт припадає 6,25 ремонтів двигунів.
Пр = 300/48 = 6,25(2.75)
Витрати на матеріали можна визнати з величини заробітної плати.
М = 0,18 ЗП(2.76)
де ЗП – заробітна плата за один умовний ремонт.
2.7 Розрахунок показників ефективності проектного рішення
Об’єм валової продукції по ремонтній дільниці може бути визначений за формулою:
ВПу =
, грн.(2.77)де Тм – сумарна річна трудомісткість робіт дільниці;
Цв – вартість одного капітального ремонту (20 % від Су);
310 – середня трудомісткість ремонту.
Умовні витрати на гривню товарної продукції можу бути визначений за формулою:
грн. /грн.(2.78)Су – собівартість одного умовного ремонту;
Wу – програма ремонтної майстерні, Wу = 22.
Умовну продуктивність праці ремонтної майстерні підприємства, визначаємо за формулою:
; грн./грн.(2.79)де Рср – середньорічна списочна кількість виробничих робітників.
Продуктивність праці визначаємо в натуральному виразі: кількість ремонтів у розрахунку на одного робітника:
, ум. рем./люд.(2.80)Фондоозброєність виробничих робітників дільниці визначаємо за формулою:
; грн./люд.(2.81)Технічну озброєність виробничих робітників дільниці визначаємо за формулою:
(2.82)Умовна фондоємкість продукції визначається за формулою:
(2.83)Умовний прибуток Ту по дільниці підприємства може бути визначений за формулою:
Ту = Цв · NМТЗ – Су · Wу(2.84)
Число умовно проведених до трактора МТЗ-80 ремонтів по майстерні визначається:
NМТЗ = Тм /310, ум. рем. (2.85)
Умовна рентабельність виробництва в ремонтній майстерні господарства визначається по собівартості Rсі по фондах Rф за формулами:
Rс=
(2.86)Rф=
(2.87)Термін окупності капітальних вкладень визначаємо за формулою:
t =
, роки(2.88)3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Для сучасного виробництва характерним є вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних психологічних та інших факторів внаслідок застосування машин і механізмів, енергетики, матеріалів і речовин (пестицидів, мінеральних добрив, лаків, фарб, тощо), значні рівні шуму, вібрації, а також забрудненість повітря тощо. Конституційне право громадян нашої держави на охорону її життя і здоров’я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України “Про охорону праці”. Закон відображає державну політику в галузі охорони праці, що базується на таких принципах:
- пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення небезпечних і шкідливих умов праці;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів.
В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання:
– яке матеріально-технічне забезпечення підприємства /склад автопарку, тракторного парку/;
– забезпеченість господарства (підприємства) трудовими ресурсами і як вони використовуються;
– провести аналіз умов праці працівників /захворюваності, травматизму/.
3.1 Матеріально-технічне забезпечення
Навести склад машинно-тракторного та автомобільного парків підприємства чи господарства, на якому проходили виробничу практику, проаналізувати за тяговими класами, типом ходової частини та строками експлуатації та навести все це у таблицях 3.1-3.4.
Проаналізувати склад машинно-тракторного парку за зазначеними показниками та відмітити чи є він достатній для безпечного виконання різноманітних робіт у господарстві.
Аналогічно навести склад автомобільного парку за вантажопідйомністю, строками експлуатації та призначенням, дані занести у таблиці 3.5-3.8.
Провести аналіз автомобілів їх термінів експлуатації та визначити чи могли вони бути причиною виробничого травматизму чи професійного захворювання.
Ремонтно-обслуговуюча база підприємства містить ремонтну майстерню, склад запасних частин, пункт технічного обслуговування, біля них також розташовані тракторна бригада, парк сільськогосподарських машин, пункт зберігання і заправки паливом, санітарно-побутові приміщення.
3.2 Забезпеченість кадрами
Навести дані про трудові ресурси всього підприємства чи господарства, вказати вік, стаж, кількість працівників (службовці, постійні, сезонні чи тимчасові), їх кваліфікацію, дані показники занести до таблиці 3.9.
Таблиця 3.9.
Чисельність працівників
| Працівники | 2008 | 2009 | 2010 |
| Всього працівників | |||
| з них постійні | |||
| сезонні | |||
| тимчасові | |||
| Службовці | |||
| з них керівники | |||
| спеціалісти |
Провести аналіз чисельності працівників, як змінювалась їх кількість на протязі трьох років і вказати причини та шляхи вирішення проблеми.
3.3 Стан умов праці на окремих виробничих об’єктах
В даному підрозділі необхідно заповнити картку умов праці (додаток 15), а також:
1. Вказати основні трудомісткі процеси виконання роботи.
2. Відсутня чи присутня необхідна вентиляція чи встановлені витяжні повітропроводи.
3. Як здійснюється опалення приміщень.
4. Вказати рівень санітарно-побутових приміщень.
5. Контакти працівників з речовинами, що створюють небезпеку ураження, збільшують захворюваність органів дихання.
6. Вплив психологічних навантажень з боку керівництва.
7. Яке покриття, майданчиків для регулювання знарядь та робочих органів сільськогосподарських машин.
Вказати причини порушення умов праці та шляхи їх вирішення.
3.4 Аналіз захворюваності
Для порівняння захворюваності використовують різні методи і прийоми. Одним із них є – екстенсивні і інтенсивні показники захворюваності. Екстенсивні показники характеризують склад або структуру якого-небудь явища, але не дають уявлення про збільшення або зменшення явища. До інтенсивних показників захворюваності відносяться показники структури за віком, стажем роботи, професією.
В даному підрозділі необхідно провести аналіз захворюваності за первинними документами – листами часткової непрацездатності. Вказати коли була розпочата робота по аналізу і який період був досліджений.
Для аналізу причин захворюваності всі хвороби потрібно поділити на групи (таблиця 3.10):
А – хвороби, які мають прямий зв’язок з виробництвом;
Б – хвороби, частково пов’язані з виробництвом;
В – захворювання, не пов’язані х виробництвом;
Г – інші хвороби.
Проаналізувати листи тимчасової непрацездатності та вказати на який період припадає найбільша кількість захворювань, а також зазначити причини.
Для кращого аналізу розглянути зміну захворюваності груп А і Б, які пов’язані з виробничими чинниками. Дані для цього аналізу потрібно занести у таблицю 3.11.
Використовуючи дані результатів обробки, побудувати графік зміни захворюваності за виробничими чинниками (групи А і Б) за три роки.
Провести аналіз кількості випадків захворюваності за професіями та побудувати графік зміни захворюваності за три роки (рисунок 3.1).
Навести динаміку зміни професійної захворюваності від виробничих чинників (рис. 3.2.).
Описати причини різкого підвищення захворюваності.
Розглянемо розподілення захворюваності в залежності від віку (таблиця 3.12).
Проаналізувати дані таблиці та зазначити найбільшу частину днів непрацездатності в господарстві за період, що розглядається, які вікові групи, а також, які характерні захворювання для даних груп. Описати захворювання пов’язані із зором, слухом, шлункові хвороби, схильність до застуди та ін.
Окрім аналізу захворюваності за віковими групами потрібно зробити аналіз захворюваності за неперервним стажем роботи (таблиця 3.13).
Примітка: чисельник – кількість випадків захворюваності, знаменник – кількість днів непрацездатності.
Проаналізувати дані таблиці та визначити, яка найбільша кількість днів непрацездатності випадає на робітників зі стажем роботи до 3 років, від 3 до 5, від 5 до 8, від 8 до 10, від 10 до 15, від 15 до 20 років і понад 20 років. Вказати, які припускаються помилки в роботі, можливо це порушення правил техніки безпеки і особистої гігієни, що в кінцевому підсумку призводить до різних захворювань і втрати працездатності на певний час.
За даними таблиці потрібно побудвати графік зміни захворюваності в залежності від стажу роботи (рис. 3.3).