Концептуальні основи, закладені в основу створення й функціонування українських технопарків, було проаналізовано та схвалено американськими фахівцями в лютому 2000 року при стажуванні керівників українських технопарків в Інституті дослідження світових технологій Університету «Лойола Коледж» (м. Балтімор, США).
У березні 2004 р. у Будапешті відбувся ІІІ форум Світового банку, який було присвячено побудові економіки, заснованої на знаннях. Заслухавши доповідь про Концепцію створення й результати діяльності Технопарку «ІЕЗ ім. Є. О. Патона», представлену Міністерством економіки України, експерти банку позитивно оцінили цю інформацію й відзначили, що українська модель технопарку, хоча й відрізняється від прийнятих в інших країнах, проте враховує інтереси держави й забезпечує масштабне просування інновацій, тісний зв'язок науки з виробництвом.
На чергових заходах Світового банку в Києві восени 2007 р. і в квітні 2008 р. експерти банку, заслухавши доповідь про підсумки роботи Технопарку ІЕЗ, підтвердили свою позитивну оцінку української моделі технопарку.
Розроблена й реалізована в Україні концепція технопарків у вигляді науково-промислових комплексів «без стін», або «віртуальних технопарків», як їх називають на Заході, себе виправдала. Більше того, основні ідеї «технопарку без стін» використано в Білорусі, де при створенні Мінського технопарку було прийнято рішення про рівні права учасників технопарку, що знаходяться як на його території (т. зв. резиденти), так і поза нього (нерезиденти) у межах митної території Білорусі. В Естонії на додаток до традиційної концепції «технопарку під одним дахом» у Таллінському технопарку прийнято положення про т. зв. «інтегрованих учасників», які, користуючись всіма правами учасників технопарку, перебувають у рамках митної території країни. Індія й В'єтнам мають намір використовувати український досвід при створенні регіональних агротехнопарків, які менші за розмірами та не можуть розраховувати на такі гігантські стартові інвестицій, як ІТ-технопарки.
Практика показала, що українська модель технопарків, «технопарків без стін», – це високоефективний захід, що наповнює бюджет.
Висока економічна ефективність такої моделі дозволяє забезпечити показники, що перевищують показники традиційних технопарків. Наприклад, у Китаї вважається нормальним, коли на 1 юань державної підтримки технопарки випускають 6 юаней інноваційної продукції. В проектах російських технопарків цей показник знаходиться на рівні 10 рублів. Українські технопарки за результатами 2000–2007 років випустили на 1 гривню держпідтримки 18,5 гривні інноваційної продукції, що значно перевищує показники двох попередніх прикладів.
2.2 Українські технологічні парки
На сьогодні в Законі «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків» нараховується 16 технопарків, із яких дійсно працюють 8 (табл. 2).
Українські технопарки за минулий період – це:
116 інноваційних проектів;
3246 нових робочих місць;
12,3 млрд. грн. інноваційної продукції (у т.ч. 1,7 млрд. грн. – експорт);
0,9 млрд. грн. – перераховано до бюджету;
0,48 млрд. грн. – державна підтримка інноваційних проектів.
Таблиця 2.
Українські технопарки 2000–2008 рр. №з/п | Технопарк | Дата реєстрації | Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн. |
1 | «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ) | червень 2001 | 406 |
2 | «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» (м. Київ) | липень 2000 | 8792 |
3 | «Інститут монокристалів» (м. Харків) | липень 2000 | 2957 |
4 | «Вуглемаш» (м. Донецьк) | листопад 2001 | 54 |
5 | «Інститут технічної теплофізики» (м. Київ) | вересень 2002 | 5 |
6 | «Київська політехніка» (м. Київ) | червень 2003 | 30 |
7 | «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ) | грудень 2003 | - |
8 | «Укрінфотех» (м. Київ) | листопад 2002 | 14 |
9 | «Агротехнопарк» (м. Київ) | жовтень 2007 | - |
10 | «Еко-Україна» (м. Донецьк) | - | - |
11 | «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми) | - | - |
12 | «Текстиль» (м. Херсон) | грудень 2007 | - |
13 | «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк) | - | - |
14 | «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса) | - | - |
15 | «Яворів» (Львівська область) | серпень 2007 | 1,5 |
16 | «Машинобудівні технології» (м. Дніпропетровськ) | листопад 2008 | - |
РАЗОМ | 12259,5 |
Як бачимо, три провідних технопарки забезпечують 99% випуску інноваційної продукції всіх українських технопарків.
Для учасників українських технопарків законом передбачено принципово важливі заходи стимулювання та державної підтримки інноваційної діяльності. Але референції з оподаткування – це не єдине, що залучає клієнтів технопарку. Так, наприклад, великий інтерес для них являють також:
– можливість використання фірмового найменування базової наукової організації;
– можливість участі в Web-сайті технопарку та базовий наукової організації;
– можливість одержання необхідних консультацій і бізнес-підготовки персоналу;
– використання широко розвиненої міжнародної мережі зв'язків технопарків для пошуку й установлення контактів з потенційними інвесторами й замовниками;
– участь у національних і міжнародних конференціях, симпозіумах, виставках й інших заходах, проведених асоціаціями технопарків, розширення особистих контактів і зв'язків.
2.3 Результати діяльності українських технологічних парків
Беручи за приклад найрозвинутіші технопарки можна сказати наступне: прогнозна оцінка економічних результатів діяльності Технопарку ІЕЗ показувала, що за перші п'ять років (2001–2005) річний обсяг випуску продукції за проектами технопарку досягне 1000 млн. грн., з яких 25% піде на експорт. Але вже 2004 року річний обсяг перевершив 800 млн. грн.
Уже на шостий рік діяльності Технопарку ІЕЗ надходження до бюджету та позабюджетних фондів перевищать обсяги державної підтримки, передбаченої спеціальним режимом інвестиційної й інноваційної діяльності технопарків.
Соціальні результати діяльності технопарку включають:
– прискорення темпів освоєння випуску високотехнологічної продукції, реальну підтримку вітчизняного розробника та виробника;
– формування внутрішнього ринку конкурентоспроможної, високотехнологічної й імпортозамінюючої продукції;
– нарощування експортного потенціалу, закріплення вітчизняної продукції на світовому ринку науково-технічної продукції, зростання валютних надходжень від експорту;
– формування сприятливого інвестиційного клімату, відновлення довіри інвесторів і збільшення потоку як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій для вирішення проблем економіки України;
– розширення використання небюджетних джерел фінансування інноваційної діяльності, у тому числі наукових досліджень;
– удосконалення організації науково-технічної діяльності, комерціалізацію наукових досліджень;
– поліпшення матеріального забезпечення наукових досліджень й оплати праці наукових співробітників, зайнятих в інноваційних проектах технопарків;
– підвищення соціальної привабливості роботи в науці й науковому обслуговуванні, скорочення відтоку кадрів, залучення до науки молоді;
– створення нових і завантаження незадіяних робочих місць, повніше використання наукового та виробничого потенціалу;
– поліпшення умов праці, скорочення техногенного впливу на навколишнє середовище.
У цілому діяльність технопарку має сприяти формуванню моделі організації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і створенню виробництва високотехнологічної наукоємної продукції галузей вітчизняної промисловості зі збереженням гнучких методів державного регулювання та підтримки.
Результати роботи технопарків за минулий період (табл. 2, 3) переконливо спростовують думку про технопарки, яка нав’язувалася раніше громадській свідомості, як про «діру в бюджеті», де «ніхто нічого не робить, не сплачує податків, а пільги гребуть лопатою».
Таблиця 3. Техніко-економічні показники технопарків України
(2000–2008 рр.) Показники | 2000-2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2000–2008 | |||||||
Проекти Технопарку | ||||||||||||||||
– прийняті | 60 | 29 | 11 | 8 | 0 | 0 | 2 | 6 | ||||||||
– у т.ч. виконувались | 29 | 52 | 55 | 53 | 51 | 31 | 13 | 11 | ||||||||
Реалізація продукції за проектами ТП, млн. грн., усього | 177 | 618 | 1284 | 1787 | 2273 | 2280 | 2557 | 3000 | 13976 | |||||||
у т.ч. експорт | 74 | 83 | 143 | 294 | 367 | 350 | 311 | 99 | 1721 | |||||||
Обсяги імпорту, млн. грн. | 71 | 160 | 287 | 373 | 115 | 129 | 88 | 278 | 1501 | |||||||
Нараховано податків і мит, млн. грн., усього | 32 | 97 | 219 | 289 | 183 | 265 | 231 | 69 | 1385 | |||||||
у т.ч. перераховано до бюджету | 7 | 37 | 91 | 116 | 149 | 230 | 209 | 66 | 905 | |||||||
– податкові пільги | 25 | 60 | 128 | 173 | 34 | 35 | 22 | 3 | 480 | |||||||
Бюджетний баланс, млн. грн., + | -18,5 | -23 | -37 | -57 | +115 | +195 | +187 | +63 | +425 | |||||||
Створено нових робочих місць, од. | 314 | 610 | 623 | 828 | 399 | 166 | 201 | 222 | 3363 | |||||||
Обсяги інвестицій, млн. грн. | 0.5 | 0 | 320 | 129 | 11 | 8 | 6 | 31 | 505,5 | |||||||
Обсяги кредитів, млн. грн. | 104 | 287 | 367 | 360 | 196 | 405 | 286 | 1145 | 3150 | |||||||
Бюджетне фінансування, млн. грн. | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 24 | 27 | 51 |
Висновки