Після первісного визнання нематеріальний актив відображують у балансі:
-за його собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
-за переоціненою сумою (справедливою вартістю) за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності.
У разі переоцінки нематеріальних активів їх справедливу вартість визначають на дату переоцінки посиланням на ціни активного ринку.
Активним вважають ринок, на якому існують усі наведені умови:
-об'єкти, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
-у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
-інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
Отже, об'єктом переоцінки можуть бути лише ті Нематеріальні активи, для яких існує активний ринок. На практиці коло таких активів є дуже обмеженим. Прикладом подібних активів можуть бути біржові квоти та ліцензії на таксі в країнах, де вони вільно передаються шляхом купівлі-продажу.
Водночас немає активного ринку для авторських прав, торговельних марок та аналогічних унікальних нематеріальних активів. Безумовно, такі активи також продаються та купуються, але операції з ними здійснюються не регулярно, а ціни в кожному конкретному випадку враховують індивідуальні характеристики об'єкта.
У разі обліку нематеріальних активів за переоціненою сумою їх переоцінку слід проводити регулярно, для того щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості цих активів на дату балансу.
При переоцінці окремого нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи (крім тих, для яких немає активного ринку) класу, до якого він належить.
Клас нематеріальних активів — це група нематеріальних активів, подібних за характером і використанням у діяльності підприємства.
Прикладами класів нематеріальних активів є такі:
-торговельні марки;
-заголовки та назви видань;
-комп'ютерне програмне забезпечення;
-ліцензії та привілеї;
-авторські права, патенти та інші права щодо промислової власності;
-ноу-хау;
-нематеріальні активи в процесі розробки.
2. Практичне завдання
Складання проміжного звіту про прибутки та збитки без проведення інвентаризації.
Президенту ЕТ Company наприкінці березня 2006 року були представлені наведеш нижче фінансові звіти. Представлені в них дані неповні.
Компанія застосовує періодичну систему оцінки вартості товарно-матеріальних запасів та собівартості проданих товарів. Місячні фінансові звіти хоча і складаються, але інвентаризація товарних запасів не проводиться щомісяця. Щоб оцінити, приблизно кінцеве сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів та собівартість проданих товарів, компанія використовує метод нормативу валового доходу.
| Звіти про прибутки та збитки | ||||
| Січень | Лютий | Березень | Перший квартал | |
| Виручка від продажу товарів, дол. | 100000 | 106000 | 90000 | 296000 |
| Собівартість проданнх товарів, дол. | 61000 | 59360 | ? | ? |
| Валовий доход з продажу, дол. | 39000 | 46640 | ? | ? |
| Витрата, дол. | 32000 | 33500 | 32000 | 97000 |
| Балансовий прибуток, дол. | 7000 | 13140 | ? | ? |
| Норма валового доходу, дол. | 0,39 | 0,44 | 0,42 (приблизно) | |
| Кінцеве сольдо рахунку товарно-матеріальних запасів, дол. | 14000 | 16000 | ? | ? |
Необхідно:
1. Заповниш пропуски у наведеній нижче таблиці (підсумки операцій за березень 2006 року):
| Підсумкова величина, дол. | Розрахунки, дол. |
| Собівартість проданих товарів: | |
| Початкове сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів | 16000 |
| За даними облікових реєстрів | |
| Закупки | 51000 |
| За даними облікових реєстрів | |
| Загальна вартість товарів для продажу протягом облікового періоду. | ? |
| Кінцеве сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів | ? |
| Собівартість проданих товарів | ? |
Завершити складання звіту про прибутки та збитки, наведеного вище (за березень і перший квартал). Податок на прибуток до уваги не брати.
Чи можна довіряти отриманим даним за березень? Пояснітьвідповідь.
Чи можна рекомендувати компанії продовжувати застосуванняметоду нормативу валового доходу для оцінки приблизноївеличини кінцевого сальдо рахунку товарно-матеріальних запасівта собівартості проданих товарів? Чому?
Рішення:
| Звіти про прибутки та збитки | ||||
| Січень | Лютий | Березень | Перший квартал | |
| Виручка від продажу товарів, дол. | 100000 | 106000 | 90000 | 296000 |
| Собівартість проданнх товарів, дол. | 61000 | 59360 | 52200 | 158160 |
| Валовий доход з продажу, дол. | 39000 | 46640 | 37800 | 137840 |
| Витрата, дол. | 32000 | 33500 | 32000 | 97000 |
| Балансовий прибуток, дол. | 7000 | 13140 | 5800 | 25940 |
| Норма валового доходу, дол. | 0,39 | 0,44 | 0,42 (приблизно) | |
| Кінцеве сольдо рахунку товарно-матеріальних запасів, дол. | 14000 | 16000 | 14800 | 44800 |
| Підсумкова величина, дол. | Розрахунки, дол. | |
| Собівартість проданих товарів: | ||
| Початкове сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів | 16000 | |
| За даними облікових реєстрів | ||
| Закупки | 51000 | |
| За даними облікових реєстрів | ||
| Загальна вартість товарів для продажу протягом облікового періоду. | 67000 | 16000+51000 |
| Кінцеве сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів | 14800 | 67000 - 52200 |
| Собівартість проданих товарів | 52200 | 90000 - 37800 |
Деякі фірми застосовують систему оцінки запасів на кінець періоду за методом нормативу валового доходу. Норматив валового доходу - це дохід, який, планується на початку звітного періоду, жни показує, скільки повинні принести доходу товарно-матеріальні цінності при їх ефективному використанні. Таку систему можна використовувати фірмою, але за умови, що нормативи періодично переглядаються для достатнього наближення до фактичних доходів звітного періоду. Розглядаючи березень поточного року, за яким складався попередній розрахунок, можна сказати, що дані можуть бути досить реальними, якщо вірно розрахована норма валового доходу. Помилка в нормі потягне за собою завищення або заниження собівартості реалізованих товарів і залишку товарів на кінець місяця. А це в свою чергу потягне невірне планування на наступні періоди. Застосування цього методу оцінки сальдо товарно-матеріальних запасів повинно супроводжуватися інвентаризацією фактичної наявності запасів. І тільки збіг обліку запасів за системою норми валового доходу з фактичною наявністю товарів вказує на ефективність і доцільність використання цієї системи. Але розробка нормативів вимагає багато часу і зусиль, тому витрати на її розробку можуть перевищувати отримані від цього методу вигоди.
Список літератури
1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах -Житомир: ПП "Рута", 2002.
2. Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежных стратах - Мінск: ООО«Мисанта»: ООО «ФУ Аннформ», 2003.
3. Парфенов К.Г. Международные стандарти финансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003
4. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса.- К.: ВиРАР, Дакор, 2000. - 608 с.
5. C.Ф.Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840с.
6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1997. – 943с.