Сутність експортного та бюджетного відшкодування ПДВ (стр. 2 из 5)

б) мала обсяги оподатковуваних операцій1 за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

в) не здійснювала діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Порядок відшкодування ПДВ описано в п.7.7 Закону про ПДВ.

За підсумками першого періоду, в якому виникло від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного періоду (далі - від’ємне значення), платник бюджетного відшкодування не одержує. В залежності від результатів попередніх податкових періодів суму такого від’ємного значення може бути враховано в цьому ж (першому) періоді:

а) у зменшення суми податкового боргу щодо ПДВ попередніх податкових періодів (у тому числі розстроченого чи відстроченого).

б) за відсутності такого боргу сума від’ємного значення враховується в складі податкового кредиту наступного (другого) звітного періоду (пп.7.7.1 Закону про ПДВ).

Якщо за результатами наступного (другого) звітного періоду знову виникає від’ємне значення, то лише тоді платник має право на бюджетне відшкодування, причому тієї частини від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачами товарів (послуг) своїм постачальникам у попередньому (першому) податковому періоді. Залишок від’ємного значення першого податкового періоду, що не було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за підсумками другого податкового періоду, включається до складу податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду (пп.7.7.2 Закону про ПДВ).

При розрахунку суми бюджетного відшкодування необхідно чітко визначити:

що розуміти під фактичною сплатою, чи можна до неї віднести бартерні розрахунки?

якщо за підсумками другого періоду маємо не від’ємне, а нульове значення (тобто податковий кредит дорівнює податковим зобов’язанням), чи можна розраховувати на відшкодування від’ємного значення першого періоду?

В Законі про ПДВ не зазначено, що оплата постачальникам має провадитися саме в грошовій формі. Тому існує думка, що бартерний розрахунок можна вважати фактично сплаченою постачальникам сумою. Але ми рекомендуємо не включати "бартерні" суми ПДВ до бюджетного відшкодування, але включити їх до податкового кредиту наступних періодів, зменшуючи цим податкові зобов’язання наступних періодів. Це можна аргументувати тим, що зміст бюджетного відшкодування полягає, насамперед, у відшкодуванні саме грошових коштів, сплачених постачальникам в складі податкового кредиту.

Друге запитання виникає в зв’язку з тим, що в пп.7.7.2 Закону про ПДВ передбачається відшкодування тільки за умови від’ємного значення у другому періоді. Але відшкодовувати при нульовому значенні другого періоду дозволяє оновлена форма декларації з ПДВ, а точніше, наведені в ній формули.

Якщо підприємство належить до галузі суднобудування і літакобудування, воно може отримати відшкодування за підсумками першого періоду, в якому виникло від’ємне значення (п.13 Прикінцевих положень Закону № 2505, розділ 6 Порядку № 213).

Бюджетне відшкодування може здійснюватися:

1) поверненням коштів на банківський рахунок платника;

2) в рахунок податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.

Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, відображаючи свій вибір в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування. Таке рішення платник приймає щодо всієї (повної) суми бюджетного відшкодування.

Якщо платник податків обирає відшкодування на банківський рахунок, він повинен подати відповідну заяву до ДПІ, пройти податкову перевірку і подати необхідні "папери" до Держказначейства (пп.7.7.4 Закону про ПДВ).

Якщо платник податків обирає відшкодування у рахунок майбутніх податкових зобов’язань, то зазначена сума відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп.7.7.3 Закону про ПДВ). Ця сума надалі не відображається в деклараціях з ПДВ, але до повного її погашення продовжує зменшувати податкові зобов’язання подальших податкових періодів. Механізм такого зменшення відображається в додатку 2 до декларації.

Звернімо увагу, що згідно листа ДПАУ від 30.12.2005 р. № 26335/7/16-1217 суми ПДВ, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок того, що минув термін давності у 1095 днів. Дійсно, при направленні бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ декларація, в якій зазначається таке рішення платника, по суті є заявою на відшкодування. А з поданням заяви обчислювання 1095 днів припиняється.

Відшкодування грошима. Порядок отримання грошового відшкодування описано в пп.7.7.4, 7.7.5 Закону про ПДВ.

Визначимо дії платника податків поетапно.

1) платник податків подає за підсумками відповідного податкового періоду до ДПІ:

декларацію з ПДВ (оригінал та копію) із зазначенням суми бюджетного відшкодування в ряд.25.1. Службова особа податкового органу на першій сторінці копії декларації ставить позначку про її прийняття (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). Далі копія з позначкою повертається платнику податків для подання до Держказначейства. При цьому в службовому полі декларації платник податків проставляє позначку про отримання цієї копії (пп.4.1.3 Порядку № 213);

додаток 3 до декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування";

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за формою згідно з додатком 4 до декларації з ПДВ;

2) платник податків подає протягом 5 днів після подання декларації податковому органу до Держказначейства:

копію декларації з ПДВ з позначкою ДПІ;

розрахунок суми бюджетного відшкодування;

копії погашених податкових векселів (розписок) за їх наявності;

оригінали п’яти основних аркушів (примірників декларанта) ВМД за наявності експортних операцій;

3) податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання декларації з ПДВ, проводить документальну невиїзну (камеральну) або в певних випадках - позапланову виїзну (документальну) перевірку (див. пп.7.7.5 Закону про ПДВ);

4) податковий орган протягом 5 днів після закінчення перевірки надає Держказначейству висновок щодо сум, що підлягають відшкодуванню;

5) Держказначейство протягом 5 операційних днів після отримання висновку від ДПІ перераховує суму відшкодування на банківський рахунок платника податків.

Таким чином, максимальний строк відшкодування, відлік якого ведеться від дня подання декларації до ДПІ, становить 40 днів. Це 30 днів перевірки + 5 днів на подання висновку + 5 операційних днів перерахування грошей на банківський рахунок. Звичайно, фактично цей строк може бути значно менше максимального.

Але наказом від 18.08.2005 р. № 350 ДПАУ затвердила Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Згідно з п.4.1 Метод рекомендацій у органів ДПС на проведення невиїзної документальної перевірки та позапланової виїзної перевірки є 60 календарних днів.

Втім, пп.7.7.5 Закону про ПДВ цілком можна зрозуміти інакше, і тоді на всі ці перевірки у податкових органів 30, а не 60 днів. Але податківці наполягають на своєму (лист ДПАУ від 15.11.2005 р. № 22871/7/16-1317).

Найцікавіше, що податковий орган зобов’язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, навіть у тих випадках, коли в результаті перевірок таку суму визнано недостовірною (пп.7.7.5 Закону про ПДВ). Наслідки розбіжності суми заявленого бюджетного відшкодування із сумою, підтвердженою в результаті перевірки, регламентовано пп.7.7.7 Закону про ПДВ.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Держбюджету України. Забороняється застерігати чи обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю чи відсутністю доходів, отриманих від ПДВ, в окремих регіонах України (пп.7.7.10 Закону про ПДВ).

Аналіз порядку визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, викладеного в оновленому п.7.7 Закону про ПДВ, дозволяє розробити такий алгоритм дій платника податку в нових умовах (див. Рис. 1).

Попередня оплата (авансування) товарів, які згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України, не є підставою для виникнення податкових зобов´язань. Таким чином, операції, пов´язані з експортом товарів, відображаються в Податковій декларації тільки в тому випадку, коли товари фактично вивезені з митної території України, що підтверджено ВМД, а суми авансів, отриманих за товари, що підлягають експорту, у декларації з ПДВ не відображаються. Тобто підприємство отримує право на відшкодування сум ПДВ з бюджету протягом наступного місяця, що настає після подання декларації, і тільки тоді, коли здійснений експорт товарів.

Рис.1. Порядок визначення платником податку суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню

Що ж до експорту робіт (послуг), то дата виникнення податкових зобов´язань визначається по першій події: або по даті зарахування коштів від замовника робіт (послуг) на банківський рахунок платника податків, або по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання таких робіт (послуг).

При здійсненні операцій, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою відповідно, бюджетне відшкодування сум ПДВ здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції. Причому сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів по цьому податку або інших податках, зборах (обов´язкових платежах), які зараховуються до державного бюджету України. Платник податків може за рахунок суми бюджетного відшкодування оплатити лише податковий вексель, виданий ним під час розмитнення імпортних товарів.