Оподатковування клубів
У багатьох закордонних країнах існує пільгове оподатковування спортивно-оздоровчих клубів, що стимулює підприємців займатися цим видом малого бізнесу. Наприклад, у Німеччині набув чинності закон про надання допомоги спортивним клубам. Клуби одержали також право відшкодувати збитки, понесені ними в одному виді діяльності, за рахунок доходів в іншому виді. Важливо тільки стежити, щоб при фінансових операціях діяльність клубу в цілому не виявилася збитковою. А якщо ні, то він втрачає пільги при виплаті податків. Тому торгівля спортивними товарами й реманентом, здійснювана спортивним клубом, може принести йому більшу користь. Якщо врахувати, що ціни на товари, які продаються в клубах, нижче, чим у спеціалізованих магазинах, то стане ясно, що цей закон дає клубам значні переваги. [22, с. 61]
2.3 Менеджмент у професійному спорті
Історія розвитку професійного спорту, його організаційна структура, мета та завдання, які вирішуються лігами, командами, спортсменами й менеджерами, свідчать про те, що професійний спорт - це й спорт, і розвага, і бізнес.
Спортсмен - професіонал робить специфічний товар - видовище. Тому час, який він витрачає на спорт, по суті, є робочим часом. Про це, зокрема, свідчать: режим тренування; виїзд на тренувальні збори; порівняння энерготрат спортсменів і представників інших професій; календар змагань, який у деяких видах професійного спорту обумовлює безперервну участь у змаганнях протягом 6-8 місяців у році; розміри матеріальних винагород спортсменів і ін.
Професійний спорт відноситься до індустрії розваг. Професійні ліги претендують на гроші, які люди готові платити, щоб не без задоволення заповнити час дозвілля. Але, у професійному спорті є щось, що відрізняє цей вид ділової активності від інших сфер бізнесу. [7, с. 24, 31]
Таким чином, професійний спорт являє собою тип розважального шоу-бізнесу, у якому гроші є універсальним рушійним стимулом. Гравці й власники команд віддають перевагу, скоріше, грошам, ніж самій грі. Телевізійні гроші диктують розклад ігор, час перерв для комерційної реклами й навіть те, що говорять коментатори. [7, с. 51]
Таким чином, специфіка бізнесу в професійному спорті має наступні принципові особливості:
1. Клуби, команди, спортсмени вступають у конкурентні взаємини лише в процесі змагань. У бізнесі вони не конкуренти, а партнери.
2. Застосовується своєрідна система відбору робочої сили ("драфт") і контракти, які містять ряд обмежень для гравців.
3. Виключне право клубу (команди) на надану їй територію.
4. Специфічні правила вступу в лігу (асоціацію) нових клубів (команд).
5. Розподіл доходів між клубами (командами) ліг від продажу квитків на ігри й прав на радіо й телетрансляцію ігор.
6. Надання муніципальних спортивних споруд в оренду за символічну плату.
7. Пільгове застосування до командних ігрових видів спорту антитрестовського законодавства.
8. Високий рівень зарплати спортсменів і тренерів по відношенню до представників інших професій.
9. Диференційований підхід до оплати праці професійних спортсменів.
Розвиток професійного спорту і його економіки визначається насамперед попитом на цей вид діяльності. На професійній основі, розвиваються більш видовищні й прибуткові види спорту - автоперегони, футбол, бейсбол, баскетбол, бокс, боротьба, гольф, кінні перегони, теніс, хокей і ін. Змагання тільки в цих видах спорту в 90- х відвідали 250-300 млн. глядачів. Щорічний дохід від придбання вхідних квитків склав більш 5 млрд. доларів. Сукупний дохід у професійному спорті наприкінці 90- х років коливався в межах 8-10 млрд. доларів. Найбільш прибутковим були американський футбол, бейсбол, баскетбол і хокей. Доходи відповідно становили: у футболі - 3,5 млрд. доларів, бейсболі - 2,5 баскетболі - 2,0, хокеї - 1,4 млрд. доларів. У цілому доходи від цих чотирьох видів спорту були близько 60% від доходів професійного спорту в цілому. [6, с. 56-57]
Один з основних і постійних джерел доходів професійного спорту - реалізація квитків на змагання. Навіть стрімкий розвиток телебачення не зміг виявити негативного впливу на відвідуваність змагань.
Ціни на квитки коливаються в дуже великому діапазоні й залежать від популярності команди, рівня комфорту того або іншого спортивного спорудження, конкретного місця й інших факторів. Так, ціни на квитки на матч команд НБА коливаються від 2 до 350 доларів. У Філадельфії вони становлять 8-30, у Чикаго - 12-175, а в Лос-Анджелесі - 2-350 доларів.
Основою квиткового бізнесу в командних ігрових видах професійного спорту є продаж сезонних абонентів. НБА - близько 60% загальної кількості місць у залах. НХЛ - 60% від загальної суми, а у вільний продаж надходило лише 15-20% квитків.
Більш 75% сезонних абонентів на ігри купують різні фірми й корпорації по статті "ділові зустрічі", а не із власних доходів їх співробітників. Ці абоненти віддають безкоштовно постійним клієнтам фірм або їх гостям. [7, с. 42]
Величезну роль у залученні глядачів на змагання відіграє реклама й організація проведення самих змагань. Професійні команди мають стабільні календарі й більшість їх шанувальників у місті знають, коли й де грає їхня команда. Тому основна частка рекламних витрат у цих видах спорту припадає на виготовлення барвистих програм, фотографій команд і окремих гравців, які, згідно із записом у контрактах, зобов'язані також проводити рекламну роботу.
Спортивні змагання в США, супроводжуються багатьма ритуалами й церемоніями, які залучають глядачів своєю барвистістю і є своєрідними актами ідейно-психологічного впливу.
Багато уваги приділяється створенню комфортної атмосфери: чистоти, відмінні й різноманітні послуги, добре відношення обслуговуючого персоналу, продаж різних продуктів харчування, напоїв, сувенірів і т.д.
Наступне джерело фінансування професійного спорту - дохід від концесій стадіонів і інших спортивних споруджень. Кожний глядач, який прийшов подивитися спортивний захід, є потенційним покупцем прохолодних напоїв, їжі, пам'ятних сувенірів, програм і безлічі інших товарів.
Під час звичайної гри хокейної команди " Ньорк-Йорк Рейнджерс" у Палаці спорту "Медісон сквер гарден" продається 20 тис. хот-догів, 15 тис. банок пива, 10тис. пляшок содової води, 2500 програм і 500 щорічників команди, 10 тис. вимпелів, прапорців і спортивних майок. Загальний дохід від концесій тільки за одну гру становить близько 80 тис. доларів. Якщо врахувати, що ця хокейна команда проводить у Палаці спорту 41 регулярну гру на своєму полі, то сумарний дохід становить більш 3 млн. доларів за сезон. [7, с. 82 ]
У професійному спорті виробниками є ліга й команда, споживачами - глядачі. У практиці спортивного менеджменту, змагання - це середовище для передачі рекламної інформації й інших послуг зацікавленій групі глядачів. У цих випадках використовується реклама на спортивних спорудах, на спортивному одязі й самі спортсмени як носії реклами (Додаток В).
Професійний спорт у США є еталоном ведення спортивного бізнесу, сформувався особливо в командах ігрових видах професійного спорту і це добре збалансована інфраструктура, а найголовніше - особливе відношення населення до спорту, що й ніде більше не зустрічається.
Питання організації й керування різними видами професійного спорту тісно пов'язані з його історією й традиціями, появою нових джерел фінансування, змінами, що відбуваються в спорті.
Величезний вплив на організаційну структуру всіх професійних видів спорту, зокрема ігрових, виявив професійний бейсбол. Американські фахівці вважають, що модель його організації пояснює організаційну сутність усього професійного спорту.
Основною структурою одиницею в професійному спорті є ліга або асоціація. Так, у бейсболі, футболі, хокеї - це ліги, у баскетболі, гольфі, тенісі - асоціації, у боксі - ще й ради.
Оскільки професійні ліги є самостійними організаціями, багато хто з них мають істотні відмінності, незважаючи на однаковий характер інтересів і наявність загальних проблем. [13, с. 82-85]
РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення управлінської ДІЯЛЬНОСТІ СПОРТИВНО - ОЗДОРОВЧИХ КЛУБІВ ТА ПРОФЕСІЙНОго СПОРТу
Аналіз зарубіжного досвіду підтверджує, що й у ринкових умовах професійний спорт й спортивно-оздоровчі клуби є основою спортивного менеджменту. Закордонні фахівці приділяють аналізу діяльності спортивно-оздоровчих клубів дуже велику увагу.
В даній роботі був проведений аналіз ефективності менеджменту у такій сфері, як спорт, були виявлені особливості зарубіжного менеджменту та зробили порівняльну характеристика спортивно-оздоровчих клубів та особливостей професійного спорту Німеччини та США.
Дослідивши актуальну на сьогоднішній день тему можна зробити висновки, виділити позитивні та негативні сторони зарубіжного спортивного менеджменту та дати обґрунтовані рекомендації.
Позитивні сторони:
- Програми у зарубіжних клубах більш складні та різноманітні, велику уваги приділяють жінкам та дітям;
- Проводиться підготовка кадрів для роботи спортивних менеджерів на добровільній основі;
- Клуби орієнтовані на інтереси населення;
- Послуги надаються за доступними цінами;
- Індивідуальний підхід до клієнта;
- Влада пропонує пільгове оподаткування спортивних клубів;
- Надання муніципальних спортивних споруд в оренду за символічну плату;
- Високий рівень зарплати спортсменів та тренерів у професійному спорті;
- Стрімкий розвиток телебачення не вплинув негативно на відвідуваність змагань;
- Змагання супроводжуються ритуалами та церемоніями, які
приваблюють глядачів.