Внутрішній контроль покликаний знижувати ймовірність виникнення відхилень безпосередньо в ході функціонування підприємства й управління його діяльністю. Таким чином, що стосується керованої підсистеми, тобто ресурсів, процесів і результатів, то тут ціль управління підприємством досить стандартна і стабільна, а об'єкти безпосередньо є під наглядом і відповідно мінімізовані ризики внутрішнього контролю. Дещо інші справи з керуючою підсистемою, яка пов'язана з людським чинником, коли виробничо-обслуговуючий і управлінський персонал, який досить професіонально знає технологію роботи своїх ділянок, завдання і проблеми, не має деталізованої та інтегрованої інформації, яка могла б ефективно використовуватися в управлінських цілях. Збір інформації про наявність відхилень фактичних даних від планових проводиться до теперішнього часу виробничим і управлінським персонам паралельно, дублюючи одні і ті самі показники, але інтерпретуючи їх кожен по-своєму. Це збільшує масив неврегульованої інформації (т. з. інформаційного шуму), ускладнює документообіг, знижує оперативність і раціональність у прийнятті управлінських рішень.
Внутрішній контроль повинен виявляти, систематизувати і типізувати відхилення і ризики на всіх ділянках управління і в усіх сферах діяльності, узагальнювати і оцінювати цю інформацію з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Проаналізувавши праці провідних фахівців у сфері обліку і контролю [1; 7-10; 12; 13], ми дійшли висновку, що в основному об'єкти внутрішнього контролю формуються за схемою матеріального потоку виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства. Виявляти і аналізувати всі види порушень є позитивним моментом, проте це спричиняє знеособленість і ігнорування такої складової системи управління, як людина, якій властиво працювати або ефективно, або неефективно. Тому для підвищення ефективності управління підприємством, внутрішній контроль як функція управління повинен попереджати, виявляти і оцінювати всі відхилення і порушення в області матеріального потоку у виробничій, господарській і фінансовій діяльності для досягнення поставленої перспективної і поточної мети тільки з урахуванням людського чинника, тобто оцінюючи діяльність менеджера, фахівця, конкретного виконавця. Саме з урахуванням оцінки кадрового потенціалу повинні формуватися об'єкти внутрішнього контролю, тобто у взаємозв'язку матеріального (майнового) та людського чинників з урахуванням цілепокладення, що графічно подано на рисунку 1.
Цей підхід базується на теоретико-філософській розробці управління за допомогою мети, суть якого полягає в тому, що головне завдання керівництва організувати роботу таким чином, щоб людина досягала своєї особистої мети, спрямовуючи зусилля на досягнення цілі підприємства [5], що управлінська організація включає механізм формування ефективних рішень, механізм узгодження і контролю. При цьому об'єктивні цілі підприємства, сформовані у вигляді дерева цілей, можуть не тільки не співпадати, але й конфліктувати з метою підприємства як сукупності індивідуумів, з метою окремих працівників. Функцією механізму узгодження є «прив'язка» цілей людей до цілей підприємства з тим, щоб спонукати їх працювати з максимальною віддачею [11, с. 169-170]. Механізм контролю реалізується шляхом спільного аналізу ефективності механізму вирішення проблеми і механізму її узгодження і служить для їхнього безперервного вдосконалення.
Формування об'єктів контролю передбачає виконання переліку вимог, які дозволять виділити ключові сфери внутрішнього контролю і зроблять систему дієвою, а саме:
- цілі видів управління і сфер діяльності повинні бути сформульовані досить точно і деталізовано, щоб можна було їх довести до кожного підрозділу і виконавця. В умовах різноманіття форм власності необхідно, щоб цілі, які ставить власник капіталу перед виконавчою дирекцією, були формалізовані. Відповідно, керівництво, менеджери всіх рівнів управління, фахівці й конкретні виконавці повинні мати чіткі критерії того, що від них чекає власник, як їхня робота контролюватиметься і оцінюватиметься;
- контрольні функції керівництва вищого рівня управління повинні бути чітко визначеними і регламентованими, а їхня реалізація повинна здійснюватися в пооб'єктному розрізі: ресурси, процеси і їхні результати за всіма ієрархічними рівнями управління підприємства. Реалізація контрольних функцій також повинна здійснюватися відносно оцінки діяльності менеджерів і фахівців середнього рівня управління, які, у свою чергу, повинні здійснювати аналогічну роботу стосовно своїх підлеглих;
- контроль за виконанням підлеглими (за всіма рівнями управління) проміжних і остаточних результатів.
Управління за допомогою мети - це складна система, в якій недооцінка і переоцінка значення керуючої або керованої підсистем під час вибору об'єктів внутрішнього контролю можуть призвести до ослабленню властивостей цілісності, ослабленню взаємозв'язку між керуючою і керованою підсистемами.
Може відбутися віддалення об'єкта управління від суб'єкта і виникнути серйозна небезпека «управління заради управління» або «ігнорування об'єкта управління».
Хоча співвідношення об'єктів і суб'єктів у системі управління підприємством згідно законам діалектики встановлюється і порушується одночасно, це вимагає, щоб відповідні ланки керуючої системи могли чуйно реагувати на зміни, що відбуваються в об'єкті, могли постійно налаштовуватися на властиві йому цілі, які становлять сутність існування і функціонування всіх його відособлених частин.
Таким чином, на концептуальному рівні нами сформовано підхід до вибору об'єктів внутрішнього контролю з урахуванням управлінських потреб і наведено їхню класифікацію за переліком системоутворюючих ознак, що дозволяє в практичній діяльності обґрунтовано застосовувати конкретні його організаційні форми.
Під час розробки об'єктів внутрішнього контролю обґрунтовано сферу його застосування, яка торкається формування цілей і завдань на всіх ієрархічних рівнях системи управління. Внутрішній контроль виокремлено у відносно відособлену, самостійну підсистему й функцію системи управління підприємством.
Список літератури
1. Валуев, Б.И. Оперативный контроль экономической деятельности предприятия / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, Е.Л. Зернов. - М. : Финансы и статистика, 1991. - 224 с.
2. Мильнер, Б.З. Системный подход к организации управления / Б.З. Мильнер, Л.И. Ре- венко, В.С. Рапопорт. - М. : Экономика, 1983. - 224 с.
3. Матвієнко, О.В. Основи інформаційного менеджменту : навч. посіб. / О.В. Матвієн- ко. - К. : ЦНЛ, 2004. - 128 с.
4. Райан, Б. Стратегический учет для руководителя / Б. Райан ; перевод с англ. под ред. B. А. Микрюкова. - М. : Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 616 с.
5. Белогуров, В.П. Основы управления : учеб. пособие / В. П. Белогуров. - Х. : Консум, 2003.-240 с.
6. Мескон, М.Х. Основы менеджмента : [пер. с англ.] / М. Х. Мескон, М.Альберт, Ф. Хедоури. - М. : Дело, 1992. - 702 с.
7. Калюга, Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління : монографія / Є.В. Калюга. − К. : Ельга, Ніка-Центр, 2002.
8. Сотникова, Л.В. Внутренний контроль и аудит : учеб. / Л.В. Сотникова. - М. : Фин- статинформ, 2000. - 239 с.
9. Сухарева, Л.А. Концепция внутреннего финансового контроля в управлении меж- дународным бизнесом / Л. А. Сухарева // Бухгалтер. учёт и аудит. - 2003. − № 6. -
C. 54-58.
10.Максімова, В.Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підпри ємства - системний підхід до розвитку / В.Ф. Максімова. - К. : АВРІО, 2005. - 264 с.
11.Черняк, Ю.И. Системный анализ в управлении экономикой / Ю.И. Черняк. - М. : Экономика, 1975. - 191 с.
12.Соловьев, Г.А. Экономический контроль в системе управления / Г.А. Соловьев. - М. : Финансы и статистика, 1986. - 190 с.
13.Шевчук, В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економі кою (проблеми теорії, організації, методології) : монографія / В.О. Шевчук. - К. : КДТЕУ, 1998. -371с.