Рбаз=(6400/137600)*100=4,65%
Рпроект=(Ппроект/ПВпроект)*100; (4.14)
Рпроект=(6678,9 /137605,1)*100=4,85%
Фондовіддача показує, яка кількість обсягу виробництва припадає на одиницю ОВФ:
Фвбаз=ОВбаз/ОВФбаз ; (4.15)
Фвбаз= 144000/67200=2.14 грн.
Фвпроект=ОВпроект/ОВФпроект; (4.16)
Фвпроект= 144284/67222,2=2.15 грн.
Результати розрахунків заносимо в таблицю
Таблиця 4.4
Вплив впровадження заходу на показники діяльності підприємства
| Показник | Одиниці виміру | Старе (базове)обладнання | Нове (проектне) | Відхилення | |
| Абсолютне | Відносне | ||||
| Обсяг в-ва в оптових цінах | Тис. грн.. | 144000 | 144284 | 284 | 0,2 |
| Повні витрати | Тис. грн. | 137600 | 137605,1 | 5,1 | 0,004 |
| Прибуток | Тис. грн. | 6400 | 6678,9 | 278,9 | 4,4 |
| ОВФ | Тис. грн. | 67200 | 67222,2 | 22,2 | 0,033 |
| Чисельність ПВП | Чол. | 206 | 203 | -3 | -1.5 |
| Продуктивність праці | Тис.грн./чол. | 699.03 | 710,8 | 11,8 | 1,7 |
| Витрати на 1 грн. обсягу виробництва | Коп. | 95,6 | 96,7 | 1,1 | 1,2 |
| Рентабельність продукції | % | 4,65 | 4,85 | 0,2 | 4,3 |
| Фондовіддача | Грн. | 2,14 | 2,15 | 0,01 | 0,46 |
Висновок: зробивши відповідні розрахунки було встановлено, що для здійснення проекту заходів щодо вдосконалення організації виробництва на ТОВ фірма «Меркурій» необхідні капіталовкладення в сумі 66582,2грн. термін окупності даного проекту складає 0,39 року, а на кожну вкладену гривню підприємство отримає 2,52 грн. прибутку.
В наслідок проведення даних заходів обсяг виробництва підприємства в оптових цінах зросте на 284 тис. грн. або на 0,2% тоді як повні витрати зростуть тільки на 5,1 тис. грн., що становить 0,004%.
Прибуток підприємства зросте на 278,9 тис. грн., що становить 4,4% в порівнянні з старою лінією.
При впровадженні в дію нової лінії розмір ОВФ зросте на 22,2 тис. грн., що становить 0,033%, тоді як чисельність промислово-виробничого персоналу скоротиться на 3 особи. Також зросте продуктивність праці працівників на 11,8 тис. грн. або на 1,7%
Рентабельність продукції, яку випускає підприємство зросте на 4,3%, а фондовіддача на 0,46%
Отже, проводити капіталовкладення у проект по заміні старої технологічної лінії на нову є досить доцільним і матиме позитивний економічний ефект.
ВИСНОВКИ
Жодне підприємство не може працювати без допоміжного виробництва, а особливо підприємства харчової промисловості. Чим краще організоване допоміжне виробництво тим краще працює підприємство. Також допоміжне виробництво можна назвати системою забезпечення виробництва, – це сукупність відділів та цехів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом та відновленням технологічного оснащення, його обліком, зберіганням та видачею у цехи на робочі місця. До складу допоміжного виробництва входить транспортне, складське, ремонтне і енергетичне господарство.
Основні забезпечуючі та обслуговуючі підрозділи підприємства, які утворюють основну систему технічного обслуговування є такі:
– ремонтне господарство (ремонтно-будівельні цехи);
– транспортне господарство (транспортний цех);
– енергетичне господарство (відділ головного енергетика);
– складське господарство (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади).
Енергетичне господарство – це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом.
Ремонтне господарство – це сукупність служб, відділів та виробничих підрозділів зайнятих аналізом технічного стану технологічного обладнання, наглядом за ним, технічного обслуговування, ремонтом, модернізацією, розробленням та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне та поліпшення його використання.
Основними напрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та підвищення ефективності функціонування енергетичного господарства є:
– вдосконалення енергозберігаючого господарства та найбільш економічних видів енергії;
– вдосконалення системи та структури енергоспоживання;
– вдосконалення технічних процесів;
– автоматизація виробничих процесів, обліку та контролю використаних ресурсів;
– вдосконалення конструкції електрообладнання;
– використання розрахунково-економічних методів нормування ресурсів;
– спрощення структури енергетичного господарства підприємства;
– стимулювання поліпшення використання ресурсів.
Комплекс підрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займається доставкою всіх вантажів на підприємство, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.
Головним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організації транспорту.
Система матеріально-технічного забезпечення охоплює сукупність підрозділів підприємства, які займаються постачанням усіх необхідних для виробництва матеріальних та технічних ресурсів, їх забезпеченням, доставкою на робочі місця при мінімальних затратах на їх придбання.
До складу матеріально-технічних ресурсів входить: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупне технологічне обладнання, комп’ютерна та мікропроцесорна техніка.
Складське господарство підприємства виконує наступні функції:
– приймає, зберігає, обліковує і контролює переміщення матеріально-технічних ресурсів, що постачаються на підприємство, а також готової продукції, що вироблена підприємством або придбана для подальшої реалізації;
На ТОВ фірма «Меркурій» ремонтне господарство організовано централізованим способом – весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку. При цій системі всі ремонти технологічного, енергетичного та транспортного обладнання, а також чергове міжремонтне обслуговування виконується службою головного механіка підприємства, в підпорядкуванні якого знаходяться ремонтно-механічні майстерні та бригади ремонтних працівників по поточному ремонту та догляду за обладнанням.
Така система дозволяє маневрувати ремонтними засобами, краще організовувати робочі місця, забезпечити їх необхідним обладнанням, що забезпечує ведення робіт на більш високому технологічному рівні.
Для нормального функціонування виробничого процесу підприємства використовують різні види енергії На ТОВ фірма «Меркурій» використовуються слідуючі види енергії:
– електричний струм;
– теплова;
– механічна;
– паливо;
На ТОВ фірма «Меркурій» є три види складів :
– матеріальні (склади основних та допоміжних матеріалів);
– склади напівфабрикатів, сировини, заготовок;
– склади готової продукції, які приймають від цехів готову продукцію, займаються її пакуванням і відправкою споживачам.
На матеріальних складах зберігається матеріали, які використовуються безпосередньо працівниками підприємства (тальк, лимонна кислота, віск, інструменти для чищення обладнання, обгортки для цукерок).
На складі напівфабрикатів зберігається сировина для виробництва (цукор, патока, ароматизатори, барвники, неконденційна карамель (брак)).
На складі готової продукції зберігається вироблена підприємством продукція
На складах здійснюється слідуючі операції: прийом, зберігання, облік, відпускання матеріалів.
На ТОВ фірма «Меркурій» до внутрішнього входить стрічковий конвеєр і візок. До зовнішнього входять транспортні засоби які знаходяться на обліку підприємства. Кількість одиниць транспорту на ТОВ фірма «Меркурій» становить дев’ять одиниць. Сюди входить: дві вантажівки «IVECO»; дві вантажівки МАЗ, одна вантажівка – напівпричіп, а інша вантажівка з цистерною; вантажівка ЗІЛ-150, підйомний кран на базі ЗІЛ -130; пасажирський автобус ПАЗ; вантажний автомобіль «Москвич-412» (пиріжок); вантажний автомобіль «Таврія».
Для вдосконалення організації допоміжного виробництва на ТОВ фірма «Меркурій» в дані курсовій роботі розроблено проект заходів, що спрямовані на підвищення ефективності його дії. Дані пропозиції розроблені з врахуванням даних, отриманих під час проходження виробничої практики, а також набутих теоретичних знань з даної галузі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський кодекс України
2. ДСТУ 3893-99 “Карамель. Загальні технічні умови”.
3. Конспект лекцій з дисципліни «Організація виробництва»
4. Конспект лекцій з дисципліни «Економіка підприємства»
5. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник. – К.: «Каравела», 2001. – 298с.
6. Г.І. Башнянін, П.Ю. Лазур, В.С. Медвєдєв Політична економія К.;Ніка-Центр, 528 ст. 2000р.
7. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Посібник вищої школи (Воробйов Є. М., Грищенко А.А., Лісовицький В. М., Соболєв В. М.)/ Під загальною редакцією – Воробйова Є.М. – Харків-Київ,2001.- 704 с.
8. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: «Академвидав», 2003. – 416с.
9. Організація виробництва: Навч. Посібник/ В.О. Онищенко, О.В. Редкін і др. – К.: Лібра, 2005. – 336с.
10. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О., Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.
11. Покропивний С.Ф. «Економіка підприємств», К.: «Хвиля-Прес»,-1995.385с.