Управління Херсонським виноробним заводом у кризовій ситуації (стр. 3 из 15)

Перша з них - серйозні фінансові кризи настигли економіку багатьох країн Східної Азії, СНД, Східної Європи.

Інша теж дуже значна - введення у ряді країн високих мит на спиртні напої. Суттєвий вплив має стаючий все більш модним культ здоров'я. Люди все частіше відказуються від "крутих" напоїв і переходять на споживання слабо-градусних напоїв. Це гасло "за здоровий рух життя" з'явилося у СІЛА, перекинулося у Європу, а тепер охоплює і азіатський контингент.

Дослідники відмічають, що там популярність тому чи іншому напою гарантує не стільки його відмінний смак, авторитет країни-виробника, а насамперед, має чи цей напій які-небудь лікувальні якості. Подіяла на вживання ринку спиртного і жорстока законодавча політика у європейських державах відносно обмеження допустимої дози за кермом, а у Китаї - підвищення вікового цензу на споживання спиртного.

З падінням попиту на спиртні напої більш споживчим стає вино. У світовому його обороті лідерство так і утримує Франція. її винний ринок спеціалісти оцінують в межах 14 млрд дол. Майже половина приходиться на долю червоних вин (49,5%), за ними йдуть ігристі (20,6%). [3^J

Згідно статистики, кожний француз випиває в середньому за рік 126 л. вина, італієць і того більше - 140 л.

В Америці об'єм винного ринку складає більше 12 млрд дол. Підраховано, що на кожного американця в середньому приходиться до 17 л. у рік. Смаки їх різноманітні: добре ідуть білі вина (38%) загального обсягу продаж, червоні (25%), рожеві та ігристі (19,2%).

Теперішній винний "бум" відмічається в останній час у Японії. По вживанню вина, в основному не виноградного (81%), вона вийшла на 3 місце у світі, доводячи обсяги продаж до 8 млрд дол. і обігнав такі визнанні виноробні країни, як Німеччині (6,5 млрд.дол.) і Італія (5,5 млрд.дол.). Зовсім трохи відстає від них Великобританія (5,2 млрд.дол.). Як показали дослідження, червоні вина найбільш мають попит, крім Італії, також в Іспанії та Великобританії, білі, крім

Америки, - в Італії, ігристі - в Німеччині. Кріплені вина більше, ніж в інших країнах п'ють у Америці (9,4 % обсягів), Франції (8,5%) і Великобританії (6,7%).

Рис.3 Обсяги винного ринку деяких країн в млрд. дол.

Винний стан життя Греції та Іспанії.

Греція. В Греції виробляють виноград та вино не менше 4000 років. Останні десять років країна виробляла в середньому 40-43 млн.дал вина. Кожний грек щорічно "зловживає" 30-32,5 л. цього напою. Асортимент виробленої продукції дуже широкий: це сухі, солодкі, кріплені, ароматизовані, ігристі вина, напої типу "бренді".

Виноградники в Греції займають площу 126 тис га., середня врожайність винограду - 1,2 млн.т., або 98 ц/га. Складені кадастри, в яких зареєстрований кожний виноградник з точною вказівного його місцеположення, аж до того, на якому схилі якого пагорба він знаходиться, площі, сортового складу, зросту кущів, основних елементів технологій його зрошування і економічних показників. Зрошуванням виноградників займаються як крупні так і мілкі сімейні господарства. Більшість мілких власників, не маючи власних переробних потужностей, здають свій врожай великим господарствам, де є заводи по переробці винограду.

Великі виноградарські "радгоспи" належать володарям виноробних та коньячних заводів.

В Греції сформовано велике об'єднання по виробництву та реалізації винограду та отримуваних з нього продуктів. В структуру об'єднання входять 32 кооперативи. Але ця потужна асоціація не користується своєю привілеєм монополіста, про що свідчить той факт, що з нею успішно існують ще 5 кооперативів.

Іспанія. По площі виноградників Іспанія займає 1 місце у світі. Лоза закутала більш 1,2 млн.тис.га. Піренейського півострова, що складає 23,5% виноградників Європи. Але по валовому збору винограду і вину вона поступається Франції та Італії.

У свій час Іспанії дуже пощастило: у той час як у кінці XIX- початку XXст. виноградники Європи були заражені шкідником (філоксера), а південно-західна частина контингенту майже не була заражена цим шкідником. У той період іспанські вина користувались підвищеним попитом у Франції, Англії, Германії та інших країнах. Але у 1930 році Франція стала стимулювати власного виробника і різко обмежила імпорт виноробної продукції. Це дуже болісно вдарило по гаманцю іспанських підприємців.

Сучасний розвиток виноградарства та виноробства у цій країні можна відраховувати з середини 50-х років, коли почався підйом даної галузі.

Апогея виноробства в Іспанії достигла в кінці 70-х початку 80-х років. Площі виноградників достигли 1,7 млн.га, виробництво вина 400 млн.дал, а споживання на душу населення 90л. у рік.

На початку 80-х у Європі почало спостерігатися перевиробництво вина. Європейська комісія ввела закони, регулюючи ринок вина і обмежила розширення площі під виноградники. Іспанські виробники зараз беруть приклад з Французьких і направляють основні зусилля на випуск якісних вин.

Останнім часом в країні щорічно виробляється в середньому 200-300 млн.дал вина, звеселяється середньо-статична іспанська душа приблизно 40 л. цього напою.

А агропромисловий комплекс південної області України з його природно кліматичними умовами, уставленими традиціями виноградарства та виноробства мають велике економічне значення. Ці галузі істотно впливають на рівень соціально-економічного розвитку півдня України.

Промисловим вирощуванням винограду займаються близько 600 колгоспів та держколгоспів шести областей, чимала кількість винограду вирощується на присадибних ділянках, у колективних садах, селянських господарствах.

Виноробна галузь України представлена понад 200 підприємствами, на яких виробляються виноматеріали і випускають готову продукцію, шампанське, коньяк та інше.

В останні роки у виноградарсько-виноробному підкомплексі здійснюються соціально-економічні перетворення щодо переходу до ринкової економіки. Проводиться земельна реформа, формується багатоукладна економіка на основі розвитку різних форм власності - освоюються орендні відносини, створюються АП (АО).

Разом з тим за останні роки у виноградарстві України посилився вплив ряду негативних тенденцій, які зумовили значне зниження його виробничо-економічних показників, які виражені у наступній схемі.

Рис.4 Виробництво вина в Україні, млн. л*

* Згідно даних Спецмонополії

Рис.5 Випуск виноробної продукції в Україні, млн. USD*

* Згідно даних Мінагрополітики

На спад у виноградарстві, як одній з найбільш капітало- та матеріалоємних галузей АІЖ, особливо негативно вплинуло порушення еквівалентності обміну між сільськогосподарськими виробництвами та промисловістю, згортання поставок техніки, паливно-мастильних матеріалів, пестицидів, добрива тощо, стихійна зміна цін на матеріально-технічні ресурси. У результаті галузь опинилась у глибокій кризі. А це спричинило скорочення закупівлі винограду столових сортів. Через труднощі з реалізацією столового винограду, він використовується за призначенням лише на 25-30 %, а решта йде на промислову переробку. При цьому насиченість ринку столовим виноградом явно недостатня.

Викликає увагу стійка тенденція скорочення площ виноградників у суспільному секторі. У більшості господарств залишається низькою і нестабільною продуктивність насаджень.

До основних проблем у виноградарстві слід віднести і миттєве погіршення стану розсадницької бази. За останні роки значна кількість виноградних розсадників припинили вирощувати посадочний матеріал винограду. [69J

Останнім часом різко зменшилися обсяги виробництва виноробної продукції. Випуск виноградних вин скоротився. Скорочені потужності по переробці винограду на 11%, виробництву вина на 33%. Сировинна база виноробної промисловості забезпечує завантаження наявних потужностей лише на 45-50%.

Не відповідає сучасним вимогам і оснащення виноробних підприємств технологічним устаткуванням. До 60% технологічного устаткування та ємностей морально і фізично застарілі, багато заводів не оснащені холодильним устаткуванням.

З метою нарощування обсягів виробництва і продажу населенню винограду та продуктів його переробки Кабінет міністрів України спеціальною постановою затвердив "Основні напрями державної підтримки розвитку садівництва, виноградарства: виноробної промисловості на період до 2005 року" [5]

Передбачається провести валовий збір винограду в усіх категоріях господарств до 1042 тис т. Збільшення виробництва продукції буде досягнуто за рахунок підвищення продуктивності насаджень на основі подальшої інтенсифікації галузі. Для успішного виконання передбачених обсягів необхідно щорічно закладати 7,4 тис.га виноградників.

З метою посилення державного контролю за збереженням площ виноградників у суспільному секторі прийнято спеціальний порядок списання насаджень для всіх підприємств, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Для закладення нових і реконструкції існуючих насаджень на період до 2005 року (з урахуванням потреб присадибних і фермерських господарств) виробництво посадочного матеріалу намічено довести до 15 млн.пгг за рік. Передбачається перевести виноградні розсадники на вирощування тільки елітного, а надалі - сертифікованого посадочного матеріалу. Із цією метою створюється мережа базових господарств у кожній із п'яти областей (Одеській, Херсонській, Миколаївській, Закарпатській, Запорізькій) та Республіці Крим по вирощуванню базового суперелітного посадочного матеріалу.