Використання трудових ресурсів в аграрному виробництві об`єктивно дуже різна і визначається природними умовами, щільністю населення, станом місцевих сільськогосподарських підприємств, розвитком несільськогосподарських сфер зайнятості в конкретній місцевості, землезабезпеченістю, продуктивністю праці, розміром заробітної плати тощо. Частина факторів впливає на використання трудових ресурсів безпосередньо, інші - через діяльність людини.

Вплив певних факторів на формування ефективного використання трудових ресурсів характеризується їх тісним взаємозв'язком. Встановити залежність рівня сільськогосподарської зайнятості від певних чинників та визначити рівень впливу останніх на використання трудових ресурсів можна за допомогою комбінаційного групування даних і кореляційно-регресійного аналізу. Завдяки групуванню даних вивчається суть взаємозв’язків, причини їх виникнення та характер взаємодії ряду факторів, які в певній мірі впливають на зміну рівня використання трудових ресурсів.

У сільськогосподарських підприємствах, залежно від комплексу факторів, складається різна забезпеченість їх робочою силою і різний рівень її використання. Водночас узагальнене визначення соціально-економічних факторів ускладнюється розрізненими даними про соціальний розвиток підприємств. Окремі сторони цих факторів характеризуються питомою вагою пенсіонерів у структурі населення, міграційним і природним приростом, густотою населення, виробництвом валової продукції на одного зайнятого в сільському господарстві, заробітною платою тощо. Тому для всебічного аналізу зайнятості при виборі факторів необхідно застосувати системний підхід, тобто слід враховувати сукупність природно-географічних, соціально-економічних, демографічних і організаційних факторів, оскільки при взаємодії вплив кожного з них або знижується, або підсилюється.

Водночас слід враховувати таку особливість сільськогосподарського виробництва як сезонність. Досягненню рівномірної зайнятості сприятимуть розвиток тваринництва, несільськогосподарського виробництва, обслуговуючої діяльності, поєднання великого виробництва з особистими господарствами селян, тобто розвиток багатогалузевих підприємств сільських громад тощо. Тому кінцевим результатом прогнозу змін кількісних і якісних характеристик є розробка прогнозного балансу трудових ресурсів сільської територіальної громади.

Стратегічне управління трудовими ресурсами

у сільськогосподарських підприємствах

Для розробки стратегії управління використанням трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах необхідно оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства в їхньому взаємозв`язку та залежності. Найчастіше така оцінка здійснюється на основі СВОТ (SWOT) - аналізу. Термін “SWOT”, запозичений із західної літератури, є абревіатурою чотирьох англійських слів, що означають: сильні сторони (Strength)- внутрішні можливості чи навички трудових ресурсів, що можуть зумовити формування конкурентної переваги ринку праці; слабкі сторони (Weaknesses) – види діяльності, які здійснюються підприємством не досить добре, аботрудові ресурси, щонеефективновикористовуються; можливості (Opportunities) – альтернативи (шанси), що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів) ефективного використання трудових ресурсів у сільському господарстві; загрози (Threats) – будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства в напрямку досягнення цілей формування ефективного використання трудових ресурсів.

СВОТ- аналіз необхідно проводити для того, щоб, виявляючи та ліквідуючи наявні слабкі місця, нарощувати потужність та уникати можливих загроз. Зміст такого аналізу полягає в тому, що керівник відносить дані, корисні для використання в стратегічному плануванні, до сильних чи слабких сторін, загроз чи можливостей.

Тобто, СВОТ - аналіз – це своєрідна форма замислів на перспективу; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. З огляду на це треба зважати на такі особливості СВОТ - аналізу:

- суб`єктивність характеру добору факторів, що складають сильні/слабкі сторони та специфіку сприймання впливу факторів зовнішнього середовища;

- імовірність і ризик віднесення факторів до певної групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

- швидко змінюючись, середовище потребує постійної уваги до себе.

Метою проведення СВОТ-аналізу є виявлення і ліквідація наявних слабких місць, нарощування потужності та уникнення можливих загроз. Такий аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій з урахуванням особливостей відповідно до змісту стратегії - адаптації чи формування впливу на середовище (рис.2).

Методологія СВОТ - аналізу передбачає виявлення сильних і слабких сторін внутрішнього середовища, оцінку можливостей і загроз зовнішнього середовища, та встановлення зв`язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії підприємства. Розглянемо процес СВОТ - аналізу на основі аналізу діяльності конкретного аграрного підприємства в контексті використання трудових ресурсів.

Рис.2. Схема врахування залежних і незалежних факторів

Для цього фактори впливу на підприємство потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих (сильних чи слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища), та шансів чи загроз відносно зовнішнього середовища.

Слід відмітити, що оцінка факторів внутрішнього середовища підприємства часто здійснюється на основі СВОТ-підходу, тобто з позиції сильних і слабких сторін підприємства. При оцінці факторів зовнішнього середовища підприємства потрібно не лише визначити можливості та загрози зовнішнього середовища, але й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності підприємства.

Потім, на основі проведеного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, за допомогою матриці, запропонованої Дж. Вільсон для виявлення найбільш впливових чинників, визначається вплив факторів на підприємство та ймовірність посилення їх впливу (табл.2).

Таблиця 2.

Оцінка впливу факторів на діяльність аграрного підприємства

(в контексті використання трудових ресурсів)

Вплив фактору на діяльність підприємства	Ймовірність посилення впливу фактора на діяльність підприємства
Вплив фактору на діяльність підприємства	Висока	Середня	Низька
Високий	підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів	випередження темпів приросту продуктивності праці над рівнем зарплати	просторове розширення виробництва, створення нових робочих місць
Середній	механізм вирівнювання сезонного використання трудових ресурсів	ріст доходів і престижності аграрної праці	гарантії соціального і професійного захисту працівників
Низький	дієві мотиваційні важелі ефективного використання робочої сили	пріоритетність проблеми використання трудових ресурсів аграрного сектору	реалізація підприємством конкурентоспроможних навичок персоналу

Значення факторів середовища підприємства, які містяться на полях матриці “Високий вплив з високою ймовірністю”, “Високий вплив з середньою ймовірністю”, “Середній вплив з високою ймовірністю” вважаються високими і їх обов`язково потрібно враховувати при розробці стратегії. Значну увагу необхідно приділити факторам, що знаходяться на полях “Високий вплив з низькою ймовірністю” і “Середній вплив з середньою ймовірністю”, хоча їх вплив середній, а значення досить високе. Інші чинники можна не брати до уваги.

Однак лише оцінки сильних і слабких сторін підприємства недостатньо - треба поєднати негативно і позитивно впливаючи на діяльність підприємства фактори (загрози і можливості), що об`єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб`єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними і слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. На практиці таке поєднання проводять за допомогою стратегічного балансу, складання якого в західній літературі дістало назву СВОТ- аналіз. Крім того, треба мати на увазі, що аналіз середовища здійснюють певні особи, які можуть по-різному оцінювати явища і події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в певних умовах. Тому аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства потрібно у залежності та взаємозв`язку між ними (табл. 3).

Таблиця 3.

Матриця СВОТ - аналізу аграрного підприємства

Зовнішнє середовище

Внутрішнє середовище

Можливості (шанси)- ріст рівня життя працівників;- дієва система мотивації та стимулювання працівників; - функціонування механізмів вирівнювання сезонної зайнятості трудових ресурсів;- покращення якості людськ. капіталу- мобільність робочої сили; - відповідність трудового законодавства новим умовам формування трудових відносин- престижність аграрної праці;- розвиток підприємництва.

Загрози- скорочення обсягів виробництва- непривабливість с. г. як сфери зайнятості; - ріст сільського безробіття; - відсутність мотивації працівників до підвищення продуктивності праці;-невідповідні умови життя і праці- екстенсивне використання людського капіталу, погіршення якості та регрес його структури;-неплатоспроможність виробників- обмеженість інвестування.

Сильні сторони- землеробська ментальність і працелюбність селян;- конкуренція на ринку аграрної праці;- гнучкі форми зайнятості;- аграрна дорадча діяльність;- прагнення працівників покращити становище;- розвиток соціального страхування;- розвиток крупнотоварного аграрного виробництва;- вдосконалення трудового законодавства;

Поле “СіМ” - розвиток конкуренції за вищеоплачувану роботу; - покращення умов праці;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів;

- реалізація можливостей конкурентноспроможних навичок трудових ресурсів за рахунок розвитку підприємництва;

- створення ефективного кооперативного сегменту;

- забезпечення інноваційно-інвестиційногорозвитку підприємств;

- пріоритетність проблеми використання трудових ресурсів сільського господарства в системі економ. політики країни.

Поле “СіЗ”- розвиток сільських територій шляхом посилення соціальної спрямованості аграрної реформи;- удосконалення мотиваційних важелів ефективного використання робочої сили;- допомога у працевлаштуванні;- реформування оплати праці,- поліпшення відтворювальних процесів шляхом законодавчого врегулювання формування доходів;

- організація громадських робіт в сільській місцевості;

- реалізація проектів зарубіжної технічної допомоги;- вирішення соціальних і демографічних проблем села.

Слабкі сторони- сезонність виробництва;- висока зайнятість трудових ресурсів у малоефективних селянських господарствах;- несвоєчасність виплати та низький рівень зарплати;- несприятливі умови праці;- неефективне використання трудових ресурсів;- дефіцит висококваліфікованих кадрів;- слабкий професійний і соціальний захист працівників;- низька територіальна та професійна мобільність трудових ресурсів;

Поле “СлМ”- відповідність трудового законодавства сучасним умовам формування трудових відносин- зосередження держ. політики зайнятості на галузевому рівні;- субсидування створення нових робочих місць в приватному аграрному секторі;- вплив на демографічно-розселенські процеси;- виконання умов Генеральної та галузевої угод;- розвиток системи мотивації та стимулювання працівників;- ріст рівня професійності та кваліфікації робочої сили;- розвиток трудових потенцій працівників сільського госп-ва.

Поле “СлЗ”- сприятливе соціальне середовище для підвищення престижності аграрної праці;- розробка стратегічних напрямів діяльності підприємств; - залучення інвестицій в с.г.;- посилення державної міграційної політики;- функціонування механізмів вирівнювання сезонного використання трудових ресурсів;- випередження темпів приросту продуктивності праці над рівнем заробітної плати;- утвердження соціального і професійного захисту працівників; - державне регулювання використання трудових ресурсів.

Аналіз матриці СВОТ - аналізу аграрного підприємства показує, що на перетинах окремих складових груп факторів формуються поля з характерними сполученнями, які треба враховувати надалі в процесі розробки сценаріїв стратегії розвитку підприємства. Кожне з полів потребує певної стратегії, зокрема,:

Управління трудовими ресурсами (стр. 5 из 10)

Внутрішнє середовище