Безумовно, до кожної галузі слід виробити окремий підхід. На основі вищенаведеного було прийнято рішення переглянути процес фізичного розподілу продукції в ЖКУВП “Біатрон – 3”. Результати проведеного дослідження представлено в наступному розділі курсової роботи в розрізі двох питань: основних напрямків удосконалення системи розподілу та власне проекту щодо удосконалення згаданої системи.
Висновки та пропозиції
Актуальність дослідження логістичної ситеми розподілу на підприємстві пояснюється тим, що її вивчення та практичне застосування значно підвищує ефективність діяльності підприємства, що в свою чергу призводить до збільшення прибутку.
Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступає логістична система розподілу продукції на ЖКУВП “Біатрон-3”. Предметом дослідження є сукупність методичних та практичних проблем управління логістичною системою розподілу продукції.
Метою написання курсової роботи є вивчення теоретичних аспектів управління логістичною системою розподілу та дослідження практичних способів її вдосконалення для ЖКУВП “Біатрон-3”.
Логістика розподілу –– наука та практика планування, керування та контролю транспортування, складування та інших операцій, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача, включаючи передавання, збереження та переробку відповідної інформації. Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Логістична система –– це економічна система, що складається із підсистем та елементів, що виконують логістичні функції, які реалізуються шляхом управління логістичними потоками. Вона, як правило, складається із декількох підсистем і має розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем. Логістична система володіє такими властивостями, як емержентність (створення системного ефекту від оптимальної координації діяльності), синергізм (наявність комплексних функцій, повнота реалізації яких дозволяє набути таких властивостей системі, якими не володіють її елементи)і конгруентність (відповідність елементів розподільчої логістики між собою і цілям системи). Структуру логістичної системи розподілу складають логістичні підсистеми, ланки та елементи. Підсистема логістичної системи –– відокремлена у відповідності до організаційної структури сукупність ланок та елементів логістичної системи, яка дозволяє вирішувати завдання логістичного адміністрування системи вцілому та (або) управління комплексом логістичних функцій в окремій сфері діяльності компанії. Виділяють два комплекси підсистем: функціональний та забезпечувальний. Ланка логістичної системи –– економічно та функціонально обумовлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставлених завдань аналізу або синтезу логістичної системи та виконує локальну цільову функцію. Елемент логістичної системи –– неподільна в межах поставленого завдання управління або проектування частина ланки логістичної системи (підсистеми). Сукупність логістичних ланок утворює логістичний ланцюг.
Ключовий момент логістики розподілу –– вибір та конструювання каналів розподілу. Канали розподілу –– це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання; сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги на їхньому шляху від виробника до споживача. Розрізняють два базисні типи каналів розподілу – прямі (без посередника) та опосередковані. Канали розподілу характеризують за кількістю рівнів. Рівень каналу розподілу –– це будь-який посередник, що виконує певну роботу з просування товару і передачі права власності на нього кінцевому споживачеві. В цілому залежно від проміжних рівнів виділяють одно-, дво-, трирівневі та канали нульового рівня. Кількість посередників обирають залежно від виду розподілу: ексклюзивного, селекційного, інтенсивного.
Посередник — юридична або фізична особа, яка виконує функції зведення суб'єктів ринку для обміну товарами, послугами та інформацією. За ознакою послуг, що надаються, всіх логістичних посередників, можна розділити на дві групи: торгові і функціональні. Торгові посередники отримують товари в повну власність і відповідно приймають на себе весь супутній ризик: регулярні оптові торговці, виробничі дистрибутори, постачальник окремих партій, оптовики типу “плати-й-забирай”, роз’їзні торговці, стелажні торговці, комплектуючі оптовики, напівоптовики. Функціональні посередники позбавлені ризику, пов'язаного з власністю, виступають як представники продавця або покупця, надаючи необхідні послуги своїм клієнтам і кінцевим споживачам: торгові (збутові) агенти, промислові агенти, комісійні торговці, брокери, аукціонні компанії.
Структура розподілу (збуту) на підприємстві в першу чергу залежить від цільової орієнтації продажів і прийнятої форми стратегії збуту. У зв'язку з цим основна орієнтація структури має п'ять варіантів: функціональна; товарно-орієнтована; клієнтсько-орієнтована; територіально-орієнтована; змішана.
У розподільчій логістиці останнім часом, подібно тому, як в управлінні закупівлями застосовують системи типу MRP, в більш широкому масштабі і зі все більш високим рівнем комп'ютеризації застосовуються системи типу DRP –– Distribution Resource Planning (планування розподілу ресурсів). Система “Sales Expert” забезпечує комплексне вирішення задач збуту, сервісу і маркетингу, оскільки є системою класу “Customer Relationship Management” –– управління взаємин із клієнтами.
Процес управління розподільчою діяльністю підприємства можна представити у вигляді етапів: визначенні каналів розподілу; виборі посередників; організації поставок; стимулюванні діяльності посередників; контролі діяльності посередників. Для нормального функціонування логістичної системи необхідне існування механізму, який стоїть вище за логістичну систему, який би керував її діяльністю, контролював та корегував дії, спрямовував логістичні потоки, приймав рішення та відповідав за результати їх виконання.
ЖКУВП “Біатрон – 3” засноване у 1999 році діє на підставі статуту, Господарського кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” та Наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами”. Місце знаходження підприємства: м. Житомир вул. Максютова, 16 Г. Форма власності – колективна. Предметом діяльності підприємства є виготовлення та торгівля корпусними і м’якими меблями, їх ремонт, та гарантійне обслуговування. Структура управління ЖКУВП “Біатрон-3” є лінійно-функціональною і включає два рівні управління –– 5 осіб, організаційна структура підприємства складається з 4 відділів та 2 цехів. Діяльність підприємства за останні три роки є прибутковою. А саме, прибуток ЖКУВП “Біатрон-3” в 2008 році склав 75 тис. грн., що хоча і є меншим за попередні роки (через підвищення собівартості та витрат на збут) все ж є позитивним результатом діяльності. Слід відзначити позитивну тенденцію щодо прискорення оборотності оборотних активів в останні роки на 30 % та підвищення продуктивності діяльності в розрахунку на одного працюючого до 45 тис. грн. на особу. Середньорічна ставка заробітної плати становить 1 540 грн., що пояснює невисоку плинність кадрів на підприємстві. Водночас потрібно докласти зусиль для повернення попереднього рівня рентабельності продукції та рентабельності господарської діяльності.
ЖКУВП “Біатрон – 3” реалізує свою продукцію через роздрібну торгівлю, тобто використовується однорівневий канал розподілу. Підприємство має шість роздрібних торговельних підприємств для збуту своєї продукції, три з яких винаймаються на правах оренди. Підприємство ЖКУВП “Біатрон – 3” співпрацює з білоцерківськими постачальниками, а саме, меблевою фабрикою “Веста” (м’які меблі), “Білоцерківською меблевою фабрикою” (корпусні меблі) та підприємством “Модерн” (м’які та корпусні меблі). Логістичні проблеми розподілу у функціонуванні підприємства було виявлено шляхом використання “дерева цілей” для побудови схеми оптимізації системи розподілу. До них належать: недостатня ширина каналу розподілу; недостатня мотивація учасників каналу розподілу (програма лояльності дилерів); фактична відсутність засобів стимулювання збуту; неефективна система доставки товару до роздрібної торговельної мережі.
В процесі проведення дослідження було використано матеріали внутрішньої звітності підприємства, дані статистичних довідників та матеріали практикуючих фахівців в галузі менеджменту та логістики, розміщені в періодичних виданнях, монографіях, підручниках та електронних джерелах.
Список використаної літератури
1. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003. –– № 21-22. –– с. 144.
2. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003. –– № 44. –– с. 356.
3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” № 833 від 15.06.2006 р. // Офіційний вісник України, 2005. –– № 16. –– с. 841.
4. Наказ міністерства економіки України “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами” № 104 від 19.04.2007 р. // Офіційний вісник України, 2007. –– № 86. –– с. 197.
5. Алькема В. Г. , Сумець О. М. Логістика: Теорія та практика. Навчальний посібник. –– К.: “Вид. дім “Професіонал”, 2008. –– 272 с.
6. Банько В. Г. Логістика. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 332 с.
7. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. –– К.: Центр навчально літератури, 2005. –– 624 с.