Бурошнековий комплекс для безлюдної виїмки вугілля відповідає всім вимогам існуючих в Україні стандартів (Держстандарту України – ДСТУ, галузевому стандарту – ДСТУ й стандарту підприємства – СТП), а також міжнародному стандарту ІSO, встановленому міжнародною організацією стандартів; має довідку про включення товару в українське СЕПРО – реєстр сертифікованої продукції й сертифікат ІSO.
Підсумовуючи вищенаведене, конкурентоспроможність продукції, що виготовляється на заводі слід віднести до сильних сторін організації. В поєднані з тим, що «Завод ім. Малишева» має досить широкий асортимент продукції і велику номенклатуру, можна зазначити, що конкурентоздатність продукції заводу може суттєво впливати на просування на зовнішньому ринку. До того ж, на внутрішньому ринку «Завод ім. В.О. Малишева» є монополістом з виробництва багатьох видів продукції.
2.3 Використання оцінювання конкурентних переваг підприємства, галузі, країни в стратегічному управлінні підприємством
Одним з найпоширеніших методів оцінки конкурентноздатності в наш час є методика порівняльного аналізу конкурентів.
Аналіз конкурентних позицій підприємства на ринку допускає з'язування його сильних і слабких сторін, а також тих факторів, що у тому або іншому ступені впливають на відношення покупців до підприємства і, як результат, на зміну його частки в продажу на конкретному товарному ринку. Зіштовхуючись з міжнародною і внутрішньою конкуренцією, на думку французьких економістів А.Олів`є, А.Дайана і Р.Урсе, воно повинно забезпечити собі рівень конкурентноздатності з восьми факторів. Це:
концепція товару і послуг, на якій базується діяльність підприємства;
якість, що виражається у відповідності продукту високому рівню товарів - лідерів і з`ясовано шляхом опитувань і порівняльних тестів;
ціна товару з можливою націнкою;
фінанси - як власні, так і запозиченї;
торгівля - з погляду маркетингових методів і засобів діяльності;
післяпродажне обслуговування, що забезпечує підприємству постійних клієнтів;
зовнішня торгівля підприємства, яка дозволяє позитивно керувати відносинами з владою, пресою і суспільною думкою;
передпродажна підготовка, що свідчить про його здатності не тільки передбачати запити майбутніх споживачів, але і переконати їх у виняткових можливостях підприємства задовольнити ці потреби [12].
Досить подібну точку зору висловлюють і вітчизняні економісти. Зокрема, до «ключових факторів ринкового успіху» відносять:
фінансове становище підприємства;
наявність передової технології;
забезпеченість висококваліфікованими кадрами;
здатність до продуктового (і цінового) маневрування;
наявність збутової мережі і досвідчених кадрів відділу збуту;
стан технічного обслуговування;
дієвість реклами і системи зв'язків із громадськістю;
кредитоспроможність основних покупців [22].
Аналіз відібраних факторів полягає у виявленні сильних і слабких сторін як у своїй діяльності, так і в роботі конкурентів, що може дозволити, з одного боку, уникнути найбільш гострих форм конкуренції, а з іншого боку - використовувати свої переваги і слабкості конкурента.
Вивчення конкурентів дає уявлення про положення підприємства на ринку.
Контроль за конкурентами дозволяє задовольнити специфічні запити покупця і споживача раніше і краще за інші фірми. Знаючи сильні і слабкі сторони конкурентів, можна оцінити їх потенціал і мету, дійсну і майбутню стратегії. Це дозволить фірмі стратегічно точно сконцентрувати свою увагу на тому напрямку, де конкурент більш уразливий. Таким чином, можна розширити свої власні переваги в конкурентній боротьбі[12].
Аналіз конкуренції – важливий напрямок маркетингових досліджень, що мають за мету уточнення питань привабливості ринків і використовуються для розробки стратегії фірми в області виробництва і збуту [14].
Аналіз діяльності конкурентів – це один із обов'язків фахівців з маркетингу, який здійснюється з метою:
виявлення існуючих і можливих конкурентів;
визначення дійсних і потенційних конкурентів;
дослідження слабких і сильних сторін усіх конкурентів;
розробки прогнозів ймовірної тактики і стратегії конкурентів.
На основі державних регістрів і власних спостережень складається конкурентний лист - список конкурентів, тобто фірм, які випускають або продають товари, аналогічні товарам нашої фірми. Виявлені конкуруючі підприємства можуть бути згруповані за декількома ознаками (за розміром, типом, видом ринку і товарної спеціалізації).
Формуючи базу відомостей про конкуруючі товари і фірми, підприємцю необхідно спиратися на чотири основних групи питань, навколо яких будована структура системи спостереження за конкуренцією[38]:
Які основні цілі конкурента?
Які поточні стратегії досягнення цих цілей?
Які засоби мають конкуренти, щоб реалізувати свої стратегії?
Які їх ймовірні майбутні стратегії?
Відповіді на перші три групи питань повинні забезпечити вихідні дані для передбачення майбутніх стратегій. Аналіз сукупності зведень за зазначеними чотирма областями дає досить повну картину дій конкурентів.
Процес аналізу конкурентноздатності підприємства починається з визначення основних конкурентів.
Для цього використовують різні засоби вибору конкурентів[20]:
Вибір найближчих конкурентів. До списку входять конкуренти, які виробляють аналогічну продукцію, обсяг реалізації якої в натуральному і вартісному виразі ближче усього до відповідних значень розглянутого підприємства. Такий підхід найбільш продуктивний при великій кількості конкурентів, коли на ринку панує переважно монополістична конкуренція. У цьому випадку висновки будуть стосуватися поточних, позиційних переваг. Їх не можна поширювати на окрему перспективу і тим більше будувати на їх основі стратегічні плани.
Вибір більш могутніх конкурентів. Обираються підприємства більш могутні у фінансовому відношенні, ринкова частка яких вище. Звичайно це підприємства, що визначають характер конкурентної боротьби і мають наявні конкурентні переваги. Вивчення даних конкурентів дозволяє будувати моделі найбільш ефективного конкурентного поводження на ринку і розробляти засоби їх реалізації (імітація, пошук нових шляхів, конфронтація з лідером і т.д.)
Вибір конкурентів, які володіють значною сумарною часткою на ринку. Як правило, це найбільш представницька частина підприємств (сумарна частка ринку більш 50%), що визначають основні тенденції і традиції даного товарного ринку. Аналіз на основі такої бази більш ширший і трудомісткий, ніж у другому випадку. Він дозволяє деталізувати висновки щодо конкурентних переваг для різних кон'юнктурних ситуацій і розробляти широкий спектр дій як атакуючого, так і оборонного характеру.
Вибір усіх діючих конкурентів, у рамках географічних границь ринку дає можливість провести системний аналіз конкуренції в галузі за рахунок повноти складу розглянутих об'єктів. Результати аналізу можуть використовуватися для визначення стратегічних конкурентних переваг.
Вибір усіх можливих конкурентів. Крім діючих підприємств до цієї групи входять і потенційні конкуренти, що можуть у найближчій перспективі з'явитися на аналізованому ринку.
Важливим критерієм добору є порівнянність масштабів діяльності. Необхідно відзначити, що ця група підприємств значно уступає за масштабами(кожне з яких можна не розглядати як конкурента) у результаті кон'юнктурного збігу інтересів (цілей) може виявитися досить сильним конкурентом. Також важливим є облік потенційних конкурентів.
Виявлення діючих і потенційних конкурентів розробляється звичайно на основі одного з двох підходів:
- перший пов'язаний з оцінкою потреб, що задовольняються на ринку основними конкуруючими фірмами;
- другий орієнтується на угруповання конкурентів відповідно до застосовуваних ними типами ринкових стратегій [20].
Підхід з погляду споживчого попиту має за мету згрупувати конкуруючі фірми відповідно до типу потреб, які задовольняє їх продукція.
Для виявлення найбільш важливих конкурентів і їх значення на ринку збуту компанії використовують методи асоціативного опитування споживачів, виявляючи з якими корисними якостями й умовами споживання покупець асоціює той або інший товар відомого на ринку конкурента.
В основі виявлення конкурентів на базі угруповань за типом стратегії лежить угруповання підприємств відповідно до ключових аспектів їх орієнтації у виробничо-збутовій діяльності.
До таких аспектів відносяться:
- стратегія у області експансії на ринку;
- стратегія у області цінової політики;
- стратегія у області технології й ін.
При виявленні основних конкурентів відповідно до типів стратегій необхідно враховувати ступінь мобільності стратегій конкурентів і проводити всебічне дослідження перспектив еволюції стратегії конкурентів.
Такі дослідження дозволяють виявляти найбільш небезпечних конкурентів, до яких найчастіше відносяться: