Для аналізу галузі було використано методологія 5 конкурентних сил М. Портеру:
1. Характер конкуренції між діючими в галузі підприємствами. Основними конкурентами ФХ „Часовенко О.А.” є приватний підприємець Андрєєв А.А., ФХ „Еліта”, СЧП „Людмила”. Конкуренція є інтенсивною, оскільки в галузі є явний лідер СЧП „Людмила”. Дана галузь має високі постійні витрати і це провокує конкурентів і зокрема ФХ „Часовенко” виводити виробництво на повну потужність.
2. Поява товарів-субститутів. Для даної галузі ця загроза не представляє небезпеки.
3. Наявність фірм, потенційно здатних увійти до галузі. На даному етапі загрозою можуть бути тільки ті підприємства, які зможуть дістати доступ до каналів збуту і технологій, проте для них представляє небезпеку вірогідність у відповідь заходів з боку існуючих гравців галузі.
4. сила ринкової влади постачальників. Основними постачальниками ФХ „Часовенко О.А.” є підсобне господарство „Азов”, ФХ „Еліта”, СЧП „Людмила”, ВАТ „Троянівській елеватор”, Укрнефтепродукт, КСП „Прогрес”, сорт ділянки. Ринкова влада постачальників сильна, оскільки вони є домінуючими, їх бренд сильний і галузь не є ключовою групою для них.
5. Сила ринкової влади покупців. Замовниками підприємства є ВАТ Троянівській елеватор Бердянського району, Елізаветовській Елеватор Приморського району, Пологовській МЕЗ і ЗАТ „Каргів”. Ринкова влада покупців велика, оскільки продавців в галузі багато, якість продукції високе; покупцю не складно поміняти постачальника.
Для оцінки характеру конкурентних процесів в галузі необхідно розрахувати показник 3-х долинної концентрації:
CR4 = S1+S2+S3/S общ.,
де S общ. - загальний об'єм продажів продукції даного типа по трьох найбільших фірмах; (i = 1 ... 3) (таб. 2)
S - сумарний об'єм товарообігу по даному виду товару на даному ринку:
Підприємство | Об’єм збуту продукції, тис. грн. |
СЧП «Людмила» | 1430,35 |
ПСП «Плешкани» | 4167,5 |
ФГ «Еліта» | 2532,85 |
Взагалі: | 8130,7 |
Загальний об'єм на ринку України по збуту даної продукції складає 35462,75 тис. грн. Отже: CR4 = 1430,35+4167,5+2532,85/35462,75 = 0,23.
Легко бачити, що індекс трьох фірм може приймати будь-яке позитивне значення, що не перевершує 1,0. Відносно мале значення CR4 з більшою вірогідністю говорить про високий ступінь конкурентності ринку, оскільки в цьому випадку в галузі свідомо діє значне число фірм, контролюючих зіставні частини ринку.
Показник 3-х долинній концентрації не чутливий до різних варіантів розподілу частки між конкурентами. Цього недоліку позбавлений індекс Херфіндаля:
Iн = F(M i) 2 (0<Iн<=l)
Де Mi - частка i-гo підприємства в загальному об'ємі послуг даного вигляду, що надаються, на конкретному ринку.
Аналіз конкурентів полягає в їх ідентифікації і оцінці. Проводячи ідентифікацію конкурентів підприємства, можна визначити з ким воно традиційно конкурує на ринку, які фірми є найбільш/найменш інтенсивними (небезпечними) конкурентами для нього. Конкуренти фермерського господарства можуть бути згруповані в стратегічну групу на основі їх конкурентних переваг, оскільки вони використовують схожі з ФХ „Часовенко” конкурентні стратегії, мають схожі характеристики (продуктовий асортимент), володіють схожими стратегічними активами (імідж, популярність, низький рівень собівартості), мають загальний географічний діапазон діяльності (Україна), однакову кількість обслуговуючих ринкових сегментів, різноманітність технологій в представленні товару.
РОЗДІЛ 3. Розробка заходів щодо удосконалення організації та управління діяльністю підприємства
3.1 Організація нового бізнес – напрямку підприємства
У зв'язку з ситуацією, що склалася, в країні, ціни на дизельне паливо стрімко піднялися вгору. Вихід треба шукати у виведенні і впровадженні у виробництво високоврожайних нових олійних культур. Як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, найпродуктивнішої і стабільною по врожайності олійною культурою є озимий рапс. Біодизель — це метиловий ефір, що володіє властивостями горючого матеріалу і одержуваний в результаті хімічної реакції з рослинних жирів. Основним джерелом рослинних жирів служить рапс — технічна олійна культура, яка дає врожайність в 24-26 центнерів з гектара. З тонни рапсу можна одержати близько 270 кг біодизельного палива. Для вирощування рапсу пропонується виділити частину земельної площі, а саме 30 га. Ефективність вирощування рапсу, а також розрахунки прибутку показані в таблиці (табл.3.1).
Таблиця 3.1 Розрахунок прибули при вирощуванні рапсу на площі 30 га
Врожайність рапсу, т/га | |||||
1,5 | 2,0 | 2,5 | 3,0 | 3,5 | |
грн. | грн. | грн. | грн. | грн. | |
Оплата праці | 1307 | 1360 | 1412 | 1465 | 1517 |
Семена | 800 | 800 | 800 | 800 | 800 |
Амортизація | 3685 | 3855 | 4026 | 4202 | 4373 |
Добрива | 12822 | 16719 | 20616 | 25900 | 30170 |
Засоби захисту | 15631 | 15631 | 15631 | 15631 | 15631 |
Пальне | 5066 | 5304 | 5542 | 5789 | 6028 |
Інші витрати | 1508 | 1578 | 1647 | 1718 | 1788 |
Всього витрат | 40820 | 42247 | 49674 | 55505 | 60307 |
Собівартість, 1 т | 895 | 745 | 655 | 610 | 569 |
Ринкова ціна, 1 т | 1000 | 1000 | 1000 | 1000 | 1000 |
Прибуток | 105 | 255 | 345 | 390 | 431 |
Економічний розрахунок вирощування рапсу на площі 30 га показує, що найчіткіше дотримання технологічних регламентів дозволяє формувати врожайність на рівні від 1,5 до 3,5т, при цьому собівартість 1 т насіння знижується з 895 до 569 грн., або в 1,6 разів.
3.2 Вдосконалення організації праці
Для аналізу використання змінного робочого часу проводиться обробка хронографії робочого дня механізатора на посіві кукурудзи. Робиться це таким чином. Визначається тривалість кожної операції, прийому. Потім робиться угрупування елементів робочого часу за однойменними витратами. Для цього операції і прийоми шифрують, тобто привласнюють кожній операції відповідний код і підсумовується час операцій з однаковими кодами.
На закінчення визначають питому вагу кожного виду витрат у відсотках по відношенню до всього часу зміни.
Подальший аналіз змінного робочого часу здійснюється на основі розрахунку коефіцієнтів:
1). Коефіцієнт тривалості робочого дня (зміни)
До р.д.=Тсмф / Тсм; До р.д. = 604,73/480=1,3
де Тсмф - фактична тривалість зміни, а Тсм - встановлена тривалість.
Даний показник говорить про те, що фактична тривалість зміни перевищує нормативну в 1,3 разу.
2). Коефіцієнт корисних витрат
До п.в. = Тп / Тсмф = (Тсмф – tпрост - Тотлф + Тотл) / Тсмф
До п.в. = (604,73-0-21,83+30) / 604,73 = 1,01
де Тпф- загальна тривалість корисно витраченого робочого часу, мін
tпрост - сумарний час всіх простоїв, мін
Тотлф і Тотл - відповідно фактичний і нормативний час на відпочинок і особисті потреби.
Коефіцієнт перевищив 1 оскільки не було простоїв, а так само унаслідок неповного використання працівником нормативного часу на відпочинок.
3). Коефіцієнт завантаженості виконавця
До з.і. = До р.д * До п.в. = Тпф / Тсм; До з.і. = 1,3*1,01 = 1,31
Кз.і. говорить про те, що завантаженість вища за норму.
4). Коефіцієнт резервного часу
До р.в. = ( Тсм-Тпф) / Тсм; До р.в. = ( 480-612,90) / 480 = -0,27
Негативний коефіцієнт говорить про те, що резерву часу немає. Більш того, працівник використовував частину свого часу.
На основі витрат робочого часу і фактичного вироблення розраховуємо нормативи робочого часу на виконання окремих операцій з розрахунку на 1 га.
Для розрахунку покращуваного часу 1 випадку необхідно розрахувати коефіцієнт стійкості хроноряда по кожному виду робіт. Якщо коефіцієнт не перевищує 1.8-2.0, то такої хроноряд вважається стійким і не потребує поліпшення, якщо ж ні, то максимальне і мінімальне значення ряду опускається і коефіцієнт стійкості розраховується знову. Так відбувається до тих пір, поки коефіцієнт не увійде до межі 1,8-2,0. Тоді серед значень такого хроноряда знаходять середнє арифметичне значення, яке і буде покращуваним часом 1 випадку.
1) Коефіцієнт стійкості Тв1 (поворот)
Кущ. = Тmax / Tmin = 1,1 / 0,36 = 1,93, отже час не потребує поліпшення
2) Коефіцієнт стійкості То1 (сівба)
Кущ. = 8,32/7,16 = 1,17; Увр = 8, 6
3) Коефіцієнт стійкості Тв2
Кущ. = 5,34/4,28=1,24; Увр. = = 5, 21
Вдосконалення організації праці на посіві кукурудзи.
На основі витрат робочого часу і фактичного вироблення розраховуємо нормативи робочого часу на виконання окремих операцій з розрахунку на 1 га. Для цього необхідно визначити норму вироблення (фактичну) за зміну.
Розрахунок норм вироблення на посіві кукурудзи
1. Визначення робочої швидкості руху агрегату (км/г)
Vр=(Lср*n)/ (1000*Тоф)
Vр=680*51/1000*6,9=34680/6900=5,02 км/г
де РСР - середня довжина гону, м
n - кількість гонів агрегату за час спостереження
Тоф- основний час роботи за період спостереження, ч
2. Робоча ширина захоплення, м
Вр=Вк*n*R; Вр=4,2*1*1,05=4,4м
де Вк- конструктивна ширина захоплення 1 машини
n - кількість робочих машин в агрегаті
R - Коефіцієнт використання ширини захоплення
3. На основі робочої швидкості і ширини захоплення розраховуємо продуктивність агрегату за 1 годину основного часу
W=0,1*Vр*ВР; W=0,1*5,02*4,4=2,1 га/г
4.Расчитываем значення коефіцієнтів поворотів, переїздів, завантаження.
Rпов=(tпов*Vp)/(3,6*L); Rпов=(0,46*5,02)/(3,6*680)=0,09
Rзаг=tзаг *((W*N)/(60*x*y))
Rзаг=5,35*((2,2*2)/(60*8*0,8))=0,04*5,35=0,05
де x-місткість насінних ящиків
у - коефіцієнт використання насінних ящиків
W-продуктивність агрегату
N- норма висіву насіння, tзаг - середній час одного завантаження