Смекни!
smekni.com

Трудовий договір з іноземцями за законодавством держав – членів Європейського Союзу (стр. 3 из 4)

Не потрібен дозвіл для працевлаштування у Франції громадянам країн – членів ЄС, членів Європейського економічного простору, громадянам Андорри, Монако, Центральноафриканської Республіки; Габону та Конго (із застереженнями); представникам духовенства; журналістам, які мають акредитацію у Франції; представникам транзитних чи транзитно-транспортних компаній; морякам іноземних суден; комерційним представникам іноземних компаній, які не мають філій у Франції; особам, що допомагають родичам у комерційній діяльності; особам, що допомагають у материнстві (годувальницям).

Кодекс (R.341-7) передбачає можливість отримання тимчасового дозволу на роботу, який не повинен перебільшувати терміну один рік і не дає права працівникові претендувати на постійний дозвіл. За 2–3 місяці до закінчення терміну дозволу працівник має продовжити його. При цьому знову здійснюються відповідні ретельні перевірки, можлива відмова у дозволі.

При отриманні дозволу на роботу основну роль, як правило, відіграють ті французькі громадяни чи організації, які зацікавлені у прийнятті іноземного працівника. Саме від їх активних дій у відповідних органах Франції залежить успіх в отриманні дозволу для іноземця. Існують також громадські організації, які на легальних підставах допомагають у пошуку роботи в цій країні для іноземної молоді.

На підставі отриманого дозволу роботодавець укладає трудовий договір з працівником-іноземцем. Він має відповідати умовам дозволу про працевлаштування і містити такі умови, як вид роботи; час початку роботи; умови праці; строк дії договору.

Трудовий договір укладається у письмовій формі.

Умови та правила працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Королівства Швеція

Умови працевлаштування та укладення трудового договору в Королівстві Швеція (далі – Швеція) регулюються законом "Про іноземців", а також рішеннями уряду та міжнародних договорів.

Регулюванням ринку робочої сили у Швеції займається Інститут ринку робочої сили (Arbetsformedlingen), який кожного року проводить моніторинг на ринку праці. Разом із профспілковою організацією (LO) вносяться рекомендації уряду щодо необхідних змін.

Процедура працевлаштування іноземних громадян у Швеції здійснюється на підставі заяви роботодавця, а також документів, які подаються кандидатом до шведської консульської установи в країні постійного проживання заявника. При цьому роботодавці в основному беруть іммігрантів на роботу, непопулярну серед шведів.

Остаточне рішення про надання дозволу на роботу приймається міграційною владою країни після детального розгляду клопотання з урахуванням наявної потреби в робочій силі.

Після затвердження рішення щодо задоволення клопотання про надання дозволу на працевлаштування справа передається до податкових служб за місцем роботи заявника.

Дозвіл на роботу у Швеції фіксується в паспорті іноземця ще до приїзду в країну і видається максимальним терміном до чотирьох років. Він дійсний лише для професії, на яку видається, і для того роботодавця, який ініціював процедуру отримання дозволу.

Найпоширенішою формою працевлаштування громадян України є їх сезонне залучення до збирання ягід.

Трудовий договір на працю має містити такі умови, як конкретний вид роботи, до якої залучатиметься іноземець; строк договору; умови роботи та оплати праці.

Якщо рішення про дозвіл на працевлаштування прийнято, іноземець має такі ж права у сфері трудового права, що й громадянин Швеції.

Працевлаштування та укладення трудового договору за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії

Укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії (далі – Великобританія) регулюється нормами законів "Про працевлаштування" від 2000 року, "Про трудові відносини" від 1999 року, "Про трудові права" від 1996 року та "Про притулок та імміграцію" від 1996 року.

Насамперед слід сказати, що Великобританія посідає третє місце (після Німеччини та Франції) за чисельністю мешканців-іноземців та іноземної робочої сили (11% усієї кількості іноземців, які проживають в Західній Європі та 13% іноземної робочої сили в Західній Європі). Привабливість ринку праці Великобританії для іноземних громадян пояснюється такими соціально-економічними та правовими чинниками, як ліберальне трудове законодавство, що дає можливість порівняно легко влаштуватися навіть не маючи відповідних дозволів; порівняно високий рівень заробітної плати; толерантність суспільства та правоохоронних органів до мігрантів, у т. ч. й нелегальних; досить висока культура організації праці, що зменшує можливість отримання виробничої травми.

Працевлаштування іноземців у Великобританії відбувається таким чином:

• посередницькі фірми, отримавши замовлення від роботодавців через своїх закордонних партнерів, зокрема в Україні, підшукують відповідних працівників та передають цю інформацію потенційному роботодавцеві;

• роботодавець звертається до спеціального підрозділу Директорату з питань імміграції та громадянства МВС Великобританії (Work Permit UK) з проханням видати дозвіл на працевлаштування;

• після отримання дозволу майбутній працівник звертається до консульської установи Великобританії для отримання в'їзної візи.

Іноземці можуть легально влаштовуватися на роботу у Великобританії за таких умов:

• роботодавець має отримати дозвіл на працевлаштування конкретного працівника (для цього треба довести унікальність працівника і те, що його роботу не може виконувати британський громадянин);

• роботодавець чи посередницька організація мають отримати дозвіл на працевлаштування іноземців згідно з відповідною квотою (програмою), яка затверджується на щорічній основі урядом держави залежно від потреб місцевого ринку праці (зазвичай це працівники сфери послуг та готельного бізнесу, молодший медичний персонал, сезонні працівники в аграрному секторі тощо);

• якщо громадянин має дозвіл на постійне проживання у Великобританії, це передбачає автоматичний дозвіл на працевлаштування, або дозвіл на тимчасове проживання з правом працевлаштування;

• якщо громадянин має студентську візу, то, відповідно до положення про неї, дозволяється працювати до 20 год. на тиждень;

• якщо кваліфікація громадянина відповідає вимогам програми набору висококваліфікованих спеціалістів (громадяни можуть самостійно звернутися до британського уряду, заповнити відповідну анкету, за кожний пункт якої нараховуються бали, а в разі отримання "прохідної" кількості балів – отримати дозвіл на працевлаштування у Великобританії).

На підставі отриманого дозволу роботодавець укладає трудовий договір з іноземним працівником. Його умови мають відповідати вимогам отриманого дозволу. До основних умов трудового договору належать: вид роботи, яку виконуватиме працівник; умови праці (режиму роботи, оплати та охорони праці), а також інші умови.

З правової точки зору іноземні громадяни, які легально працевлаштувалися у Великобританії, мають ті самі трудові, соціальні права, що й британські громадяни. Так, відповідно до закону про внески та виплати соціального страхування іноземці підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. За них роботодавці сплачують страхові внески до спеціальних страхових фондів, а тому такі працівники мають право на отримання відповідних відшкодувань (наприклад, у разі настання тимчасової непрацездатності чи нещасного випадку).

Працівники-іноземці, які працюють у Великобританії, мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду або Трибуналу з питань трудових спорів у разі, якщо роботодавець виплачує їм за одну й ту саму роботу платню меншу, аніж громадянам Великобританії.

Працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Федеративної Республіки Німеччина

Умови працевлаштування та укладення трудового договору на території Федеративної Республіки Німеччина (далі – Німеччина) регулюються на підставі законів "Про імміграцію" (2005 року), "Про перебування іноземних громадян" (2004 року) і "Про вільне пересування та повсюдне проживання громадян ЄС" (2004 року).

При прийнятті рішення щодо надання дозволу на працевлаштування іноземних працівників компетентні установи орієнтуються на потреби економічних показників Німеччини з урахуванням умов ринку праці та вимог щодо дієвого подолання безробіття.

Дозвіл на продовження трудової діяльності може бути виданий іноземцеві за згодою Федерального відомства з питань праці або, якщо це встановлено розпорядженням уряду чи міждержавними домовленостями, – без згоди цього відомства.

Відповідно до нового закону "Про імміграцію" процедура отримання дозволів значно спростилася. Тепер подвійну процедуру, яка діяла раніше (отримання дозволу на перебування та отримання дозволу на роботу), замінено процедурою утвердження, що виконується об'єднаним внутрішнім провадженням.

У дозволі на перебування визначається обсяг трудової діяльності та обмеження трудової діяльності.

Дефіцит ринку праці усувається через створення можливості для гнучкої трудової міграції, а отже, висококваліфіковані спеціалісти, які отримали пропозицію щодо конкретного місця роботи, повинні допускатися до ринку праці без проведення перевірки цього ринку. Такими висококваліфікованими спеціалістами вважаються: науковці, які мають особливі професійні знання; викладачі або науковці, які обіймають високу посаду; спеціалісти або керівники з особливим професійним досвідом та встановленим окладом, що, якнайменше вдвічі, перевищує верхню межу для нарахування страхових внесків до обов'язкового медичного страхування.