9. Шершньова З.E., Оборська С.В. Стратегiчне управлiння: Навч. посiбник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
10. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие / Под ред. А.П. Градова. – 3-е изд., испр. – СПб.: Спец–Лит, 2000. – 589 с.
Додаток
Характеристика ситуації на ринку адипінової кислоти (АДК)
АДК – один із найважливіших продуктів хімічної промисловості. Застосовується у виробництві найлона, поліуретанів, пластифікаторів, пластмас, у шкіряній і харчовій галузях промисловості.
Світове виробництво АДК зосереджене в основному у США і Західній Європі (42 % і 35%). Загальна світова потужність виробництва АДК перевищує 2,5 млн. т/рік.
У цілому для світового ринку адипінової кислоти характерна тенденція збільшення виробництва і споживання даного продукту. Наявні світові потужності не задовольняють потреби в АДК, чому сприяє ріст споживання поліамідів (Азія, Африка, Латинська Америка), найлона (країни Південно-Східної Азії і Далекого Сходу), капролактаму (на 5 % у рік).
Обсяг експорту АДК з України має тенденцію росту, яка пояснюється прагненням українських підприємств вийти на зовнішні ринки в пошуках твердої валюти. Незважаючи на незначну частку українських виробників на світовому ринку АДК (2,2%), їхня присутність внесла деякі корективи у рівень західноєвропейських цін.
Дослідження ринку сировинних ресурсів показало, що темп приросту попиту на бензол за останнє десятиліття складає 5 % щорічно, причому збільшення попиту випереджує ріст пропозиції (4%). В Україні бензол виробляється у Донецьку, Кременчузі, Дрогобичі. Має місце імпорт із Росії і Європи (за більш високими цінами). Ціни на бензол коливаються у межах 300-440 $/т. Проблеми з забезпеченням бензолом, викликані виробничими проблемами в Саудівській Аравії, призвели до росту цін на світовому ринку. Основним виробником лугу є завод у м. Стерлітамак (Росія). Ціни на цю сировину коливаються у межах (160-180 $/т).
Світовий ринок споживачів АДК можна розділити на наступні сегменти: Північна Америка (США і Канада), Західна Європа (Франція, Німеччина, Великобританія, Італія), Східна Європа (Україна, Росія) і Азіатсько-тихоокеанський регіон (Китай, Японія, Корея, Сінгапур). Ситуація на цих ринках наступна.
Країни Північної Америки є найбільшими виробниками (42 %) та споживачами АДК у світі. Споживання АДК у США в середньому на 10 % перевищує виробництво. 83 % АДК використовується для виробництво найлона. Ріст попиту на найлон був припинений у 1998 р. у зв'язку з кризою в Азіатському регіоні. Однак, протягом наступних 10 років загальний попит на найлон буде зростати у середньому на 2,5 % у рік (за рахунок росту попиту на композиційні пластики). Даний фактор визначає ріст попиту на АДК у середньому на 2 % у рік.
Погіршення кон'юнктури ринку в Японії привело до зниження обсягів експорту США, що збільшило обсяги пропозиції АДК на внутрішньому ринку країни і призупинило деякі проекти по введенню нових потужностей.
Фірма "Sо1utiа" (Флорида) планує значне розширення виробництва АДК і введення установки потужністю 91 тис. т/рік. Фірма "Du Роnt" (Канада) планує завершити проект по збільшенню потужності на 50 тис. т/рік до 240 тис. т/рік.
Ціни на АДК у США тримаються на рівні 1477 - 1543 $/т. Експорт АДК з України в США на ціни не впливає.
Імпорт і експорт АДК у даному сегменті знаходиться у сфері державного регулювання і контролю.
Починаючи з 1998 р., у печаті США всі частіше з'являються заклики, що переконують американців зменшити споживання товарів, основним напівфабрикатом, для яких служить найлон, відходи виробництва якого забруднюють навколишню природне середовище. Подібні повідомлення помітного впливу на рівень споживчого попиту не роблять.
Країни Західної Європи виробляють близько 35 % АДК у світі.
Попит на АДК у даному сегменті має стійкі тенденції росту – у середньому на 5-6 % у рік. Даний факт пояснюється появою на ринку Західної Європи нових виробників, що використовують як сировину найлон, а також ростом попиту на поліефірні поліолі. У зв'язку з чим, установки, що планувалося зупинити, будуть продовжувати випускати АДК. По прогнозним даним очікується розвиток виробництва пластифікаторів, що також приведе до росту попиту на АДК.
Фірма "Rhodiа" (Франція) планує збільшити потужності виробництва АДК на 85 тис. т/рік до 365 тис. т/рік. Фірма "Du Роnt" (Великобританія) також планує збільшити потужності на 50 тис. т/рік до 270 тис. т/рік. Фірма "Radici Chimica" (Італія) планує завершити будівництво установки потужністю 65 тис. т/рік у м. Вейтуз Німеччини.
Ціни на АДК у Західній Європі піддані тиску з боку українських виробників - експортерів АДК. Так, у першому півріччі АДК продавалася з 10-ти %-ой знижкою, а під кінець року - уже з 20-ти %-ой. Динаміка цін з урахуванням доставки представлена у табл. А.1.
Таблиця А.1 - Динаміка цін на АДК, $/т
| Ціни | Періоди | ||
| I - II квартали | III квартал | IV квартал | |
| Західноєвропейські | 1500-1530 | 1422-1451 | 1332-1391 |
| Українські | 1375-1435 | 1250 | 1190 |
У результаті неухильного подорожчання бензолу і циклогексану західноєвропейські виробники вимагають підвищення цін на АДК. Вони впевнені, що покупці не вчинять серйозного опору у випадку росту ціни. Прогнозується підвищення цін на 3-6 %.
Споживачі АДК у Західній Європі не задоволені якістю АДК з України.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР)
Країни АТР виробляють близько 18 % АДК у світі.
Загальне споживання АДК у даному регіоні за останні роки знижене на 30 – 40 %.
У Японії обсяги експорту АДК зменшилися більш ніж на 10 % у порівнянні з попереднім роком. Попит на пластифікатори і поліолі на внутрішньому ринку Японії помірний, що визначає рівень попиту на АДК.
У Кореї ринок АДК залишається дуже млявим. Але очікується зміна попиту у зв'язку з продажем корейською фірмою "Dong Sung Chemical” виробництва поліуретанів фірмі "ISI" (США).
Динаміка цін на АДК у регіоні представлена у табл. А.2.
Таблиця А.2 - Динаміка цін на АДК, $/т
| Ціни | Періоди | ||
| I - II квартали | III квартал | IV квартал | |
| АТР | 1330-1400 | 1320 | 1220-1270 |
| Українські | - | - | 1100 |
Поряд з попитом, що скорочується, за даними щотижневика “Chemical Week”, пропозиція АДК виросте в результаті:
- будівництва 2-х заводів з виробництва АДК фірмами “Taiwan fertilize Co.” і “Formosa pletica Co.”(Тайвань) потужністю по 40 тис. т/рік;
- організації спільного виробництва АДК “Rhone Pollens” (Франція) і “Asahi Kasei Corp”(Південна Корея) потужністю 50 тис. т/рік;
- розширення потужностей "Asahi Chemical” (Японія) і "Kofran Chemical" (Корея);
- реконструкції установки " Du Роnt" (США) у Сінгапурі.
За прогнозами це приведе до падіння експортної ціни АДК приблизно на 5 %.
Даний регіон представлений двома країнами: Україною (2,2 %) і Росією (0,2 %).
Ситуація на ринку АДК залишається відносно стабільною. Стабілізуючим фактором є давальницька схема постачання сировини для виробництва АДК. Однак, проблемою підприємств - виробників АДК у даному регіоні є слабкий платоспроможний попит на АДК. Ціна пропозиції АДК коливається в межах 1200 – 1300 $/т.
У Росії розроблений інвестиційний проект будівництва нафтогазохімічного комплексу у Тюменській області з виробництва АДК потужністю 60 тис. т/рік. У результаті Росія, що не мала дотепер вагомих потужностей по випуску АДК, може стати головним конкурентом українських виробників, які основну частку товарної продукції реалізують на експорт.
В Україні АДК виробляють два підприємства: АТ "Азот" і ВАТ "Рівнеазот". Завантаження потужностей українських виробників складає близько 90%. На підприємстві ВАТ "Рівнеазот" проводиться реконструкція технологічної лінії з метою розширення виробничої потужності за рахунок введення в дію другої черги виробництва АДК обсягом 25 тис. т/рік.