З одного боку, збільшення запасів унаслідок постачання великими партіями потребує більших оборотних коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів, компенсацію можливого псування та втрат. Ці втрати й витрати можна вважати пропорційними величині запасу, тобто партії поставки. З іншого боку, постачання великими партіями зменшує кількість поставок і, відповідно, транспортно-заготівельні витрати, бо останні відносно мало залежать від величини партії поставки, а в більшій мірі обумовлені кількістю цих партій (витрати на оформлення, пересилання документів, роз'їзди агентів, транспортування тощо). Зменшення величини партії поставок спричиняє зворотний ефект: втрати й витрати, зв'язані зі зберіганням запасів, зменшуються, а транспортно-заготівельні витрати зростають.
Розрахунок потреби в сировині, матеріальних ресурсах є першим проектом плану матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.
Спочатку розраховують вартість необхідних для виробництва продукції домоміжних матеріалів (марля, бязь, сода, щітки, йоржики для труб, ящики, етикетки, спирт, кислота, вапно).
Визначають потребу на молокозаводі нормативним методом. Тобто розрахунок проводять на основі норм витрат допоміжних матеріалів на 1 т готової продукції, що планується виготовити. Такі розрахунки проводяться по кожному виду допоміжних матеріалів із наступними сумуванням по кожному виду продукції.
Для прикладу проводжу розрахунок потреби в допоміжних матеріалах по сироварній дільниці для виготовлення сиру «Естонський».
Отже, у 2009 році планується виготовити 370 т сиру «Естонського». Для його виготовлення необхідні такі допоміжні матеріали, як: марля, бязь, сода кальцієва, етикетки та ін.
Таблиця 2.1.
Розрахунок допоміжних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»
| Допоміжні матеріали | Норма витрат на 1 т | Ціна за 1цю продукції | Вартість (грн) |
| Марля Бязь Сода Етикетки | 4 м.п. 2,4 м.п. 10 кг 450 шт | 0,87 грн 4,0 грн 1,46 грн 0,19 грн | 1287,6 3552 5402 31635 |
Вартість допоміжних матеріалів визначається в загальному за рік по кожному виду продукції, з розбивкою по кварталах.
Аналологічно, за нормативним методом розраховують потребу в основних матеріалах, окремо по кожному виду ВАТ Молокозавод «Самбірський» має потребу в таких основних матеріалах: тригніцерни, емульгатор, сіль харчова, хлористий кальцій, селітра, закваска, харчові добавки та ін.
Розрахунок основних матеріалів продовжимо по сировинній дільниці для виготовлення сиру «Естонського». Обчислення проведемо в таблиці 2.2.
Вартість основних матеріалів також розраховують в загальному за рік із розбивкою по кварталах.
Крім основних та допоміжних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховують потребу і вартість електроенергії, палива та складають план потреби води на 2009 р. Всі розрахунки проводять аналогічно, за допомогою нормативного методу.
Таблиця 2.2.
Розрахунок потреби основних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»
| Основні матеріали | Норма витрат на 1 т | Ціна за 1цю продукції (грн) | Вартість (грн) |
| Сіль харчова Кальцій Селітра Харчові добавки закваска | 70 кг 5,9 кг 3,6 кг 0,15 кг 1 б | 0,57 2,65 3,40 40 8,10 | 370*70*0,57=14763 370*5,9*2,65=5784,95 370*3,6*3,4=4528,8 370*0,15*40=2220 370*1*8,10=2997 |
Дослідимо загальну потребу та вартість електроенергії необхідної для виготовлення сиру «Естонського».
Розрахунок проведемо в таблиці 2.3. із розбивкою по кварталах.
Таблиця 2.3.
Розрахунок потреби і вартості електроенергії для виготовлення сиру «Естонського»
| Квартал | План (т) | Норма витрат на 1 т | Вартість, грн | Сума з врах. побуту |
| І | 40 | 133,7 кВт | 40*133,7*0,3614=1932,8 | 7648 грн |
| ІІ | 160 | 132,9 кВт | 160*132,9*0,3614=7685 | 23360 грн |
| ІІІ | 130 | 131,6 кВт | 130*131,6*0,3614=6183 | 24538 грн |
| ІV | 40 | 133,6 кВт | 40*133,6*0,3614=1931 | 9041 грн |
| Рік | 370 | 64587 грн |
Ціна за 1 кВт = 0,3614 грн.
Вартість електроенергії розраховують окремо по кожному виду продукції.
Таким самим способом на підприємстві обчислюють потребу в паливі. Ціна за 1 м3 газу без ПДВ = 1,0608 грн.
Аналогічно відбувається розприділення води на виробничу програму.
Провівши дані розрахунки можна зробити певні узагальнення, щодо виготовлення окремого виду продукції та молочної продукції в загальному, згідно документів в додатках.
Вартість основних і допоміжних матеріалів необхідних для виготовлення окремого виду продукції визначається як сума вартостей окремих необхідних для виготовлення даного виду продукції матеріалів.
Загальна вартість визначається як сума вартостей кожного виду продукції.
Отже, для виготовлення 370 т. сиру «Естонського» виробництво потрібно забезпечити основними матеріалами вартістю 66739 грн., допоміжними матеріалами на суму 323988,9 грн. Затрати на електроенергію будуть становити 64587 грн., на паливо 282291 грн., на воду 6358 грн.
Щоб забезпечити виконання виробничої програми на 2009 рік виробництво має бути забезпечено необхідними ресурсами таблиця 2.4.
Таблиця 2.4.
Необхідна вартість ресурсів для забезпечення виробничої програми ВАТ “Самбірський молокозавод” на 2009 рік
| Назва необхідних ресурсів | Вартість, грн | ||||
| І кв | ІІ кв | ІІІ кв | ІV кв | Рік | |
| Основні матеріали | 147842 | 200402 | 188024 | 160010 | 696278 |
| Допоміжні матеріали | 61114 | 204413 | 172430 | 75929 | 513886 |
| Електроенергія | 27000 | 61000 | 76000 | 46000 | 210000 |
| Паливо (газ) | 116783 | 280785 | 251798 | 148762 | 798128 |
| Вода | 3000 | 3900 | 3900 | 3000 | 13800 |
Із даної таблиці видно, що затрати на матеріальні ресурси для забезпечення виробництва у ІІ, ІІІ кварталах є набагато вищими, ніж у І та ІV кварталах. Це пов’язано із сезонністю поставок молочної сировини на підприємство. У зимовий період прогнозовані обсяги виробництва продукції є меншими ніж у літній період. Відповідно потреба у сировині в І та ІV кварталах є меншою, ніж в ІІ та ІІІ кварталах.
Потреба у сировині визначається також нормативним методом. Щоб визначити необхідну кількість сировини потрібно норму витрат сировини на 1 т окремого виду помножити на обсяг виготовлення продукції і на ціну сировини.
У зв’язку із сезонністю поставок у зимовий період підприємство закуповує сировину і зберігає її у спеціальних холодильних камерах. Це дає можливість забезпечити безперервність виробничого процесу та передбачити необхідний запас молочної сировини.
Для забезпечення безперервності виробництва на молокозаводі забезпечують запас основних і допоміжних матеріалів. Запаси в матеріалах розраховують по кожному найменуванні допоміжних чи основних матеріалів.
Аналізую стан запасів марлі у вартісному виразі для виробництва 370 т. сиру «Естонського» в першому кварталі цього року. Обсяг виготовлення сиру «естонського» в І кварталі 40т.
Знаходжу скільки це відсотків від річного обсягу виробництва:
370 т. = 100%; 40 т. = х%; значить х = 40*100 / 370 = 10,8%
Знаючи обсяг виготовлення сиру к І кварталі у відсотках, можна порахувати витрати марлі для виготовлення цього сиру в І-му кварталі:
Загальні річні витрати становлять 1287,60 грн., тоді
1287,60 грн = 100%; Х грн = 10,8%; Х = 1287,6*10,8 / 100 = 139 грн.
Вартість марлі для виготовлення 40 т. сиру становить 139 грн в І кварталі.
Обчислюю середньодобові витрати марлі:
139/90 = 1,54 грн.; 1,54 грн. – добова потреба в марлі для сиру «естонського».
Поставка марлі здійснюється через кожні 30 днів, тоді максимальний поточний запас буде становити:
Пмах = 1,54*30 = 46,3 грн.
Отже, максимальний поточний запас марлі в І кварталі для виготовлення сиру в вартісному виразі становить 46,3 грн.
Розраховую максимальний поточний запас марлі в натуральному виразі. Згідно додатка норма витрат марлі на 1 т. становить 4 м.п., що відповідно на 370 т – 1480 м.п. Складемо пропорцію:
370 т. – 1480 м.п.
40 т. – х м.п.
Х = 40 т*1480 м.п. / 370 т = 160 м.п.
160 м.п. – потрібно марлі для виготовлення 40 т сиру в І кварталі.
Знаходжу середньодобові витрати марлі в натуральному виразі:
160 / 90 = 1,78 м.п.
Якщо поставка здійснюється кожні 30 днів, то максимальний поточний запас в натуральному виразі буде дорівнювати:
Пмах = 1,78 * 30 = 33,4 м.п.
Отже, запас марлі в І кварталі для сиру «Естонського» в натуральному виразі 53,4 м.п.
Запаси для інших видів допоміжних та основних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховуються аналогічно.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ“Самбірський молокозавод” може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.
Проблеми підвищення якості продукції виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість – це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально- технічного забезпечення підприємств.