Естетичні вимоги — це елементи зовнішнього оформлення середовища, в якому працює людина, а саме: зовнішній вигляд приміщення та знарядь праці, їх кольорова гама, наявність квітів в інтер'єрі тощо.
Технічні вимоги — це науково обґрунтовані параметри знарядь праці, устаткування та проходи до інших робочих місць і т.д.
Під раціональною організацією робочого місця треба розуміти комплекс заходів, спрямованих на створення на ньому всіх необхідних умов для високопродуктивної праці при повному використанні технічних можливостей устаткування, на підвищення змістовності праці, на збереження здоров'я працюючих.
Оснащення робочого місця - це сукупність розміщеного тут основного й допоміжного устаткування, технологічного та організаційного оснащення.
Типовими основними видами оснащення робочого місця є такі:
- основне технологічне обладнання, призначене для виконання основної роботи на даному робочому місці;
- допоміжне обладнання - підйомне, транспортне устаткування;
- технологічне оснащення - робочі та вимірювальні інструменти, пристосування, запасні частини, канцелярське приладдя та ін.;
- робоча документація і спеціальна література - інструкції, технологічні карти, довідники, посібники;
- організаційне оснащення - робочі меблі, столи, стільці, шафи стелажі, інші засоби та пристосування для розміщення технологічного оснащення;
- засоби безпеки - огорожі, засоби індивідуального захисту, протипожежної безпеки, вентиляції та ін.;
- засоби освітлення, зв'язку та сигналізації;
- робоча тара, господарські засоби [4].
Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в ході планування робочих місць, яке ми коротко визначаємо як найраціональніше просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, що складають оснащення робочого місця, та самого працівника.
Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).
Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями: підготовча, інформаційна, виробнича, інструментальна, налагоджувальна, енергетична, контрольна тощо. Прогрес у системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування за викликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартного планово-упереджувального обслуговування.
Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. [6, с. 127] .
Раціональне планування робочого місця має забезпечити найкраще розміщення знарядь і предметів праці та оргтехніки. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо передбачити також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте слід виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні та незручні положення корпуса, такі як:
● нерухоме положення стоячи;
● постійне або часто повторюване положення з кутом нахилу спини, який перевищує 15°;
● зігнуте положення з поворотом корпуса тіла або положення напівсидячи;
● часто повторюване положення з опорою на одну ногу;
● витягування вперед або розведення рук протягом тривалого часу [3, с.50].
Пошук ефективних рішень в організації робочих місць і систем їх обслуговування полегшується використанням розроблених вченими і перевірених практикою типових проектів організації праці для масових професій: робітників, технічних виконавців і спеціалістів. Як правило, типовий проект концентрує передовий досвід організації робочих місць, відображаючи всі складові цього процесу (оснащення, планування, обслуговування, атестація). Однак застосовуючи типові проекти, слід враховувати специфіку конкретного виробництва та індивідуальні характеристики працівника.
Для комплексної оцінки якості організації робочих місць, для пошуку і приведення в дію резервів підвищення ефективності праці, використовується механізм атестації і раціоналізації робочих місць. В ході атестації комплексно оцінюються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. Атестація робочих місць — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності [7, с. 18]. Атестація дозволяє виявити відхилення від нормативних вимог або від конкретних потреб виробничого процесу чи виконавця і вдосконалити організацію робочого місця. В результаті атестації по кожному робочому місцю приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без змін; дозавантажити; раціоналізувати; ліквідувати. Робочі місця, які підлягають ліквідації, скасовуються внаслідок чого вивільняються робочі площі, які можна використати набагато ефективніше [1].
Основним недоліком заходів з раціоналізації робочих місць, що регулярно проводилися в радянський час, був їх формальний характер. Слід враховувати, що в нових умовах немає зайвих коштів для формальних заходів. Основною метою атестації і раціоналізації робочих місць, як і всіх заходів з їх організації, має бути підвищення ефективності праці та дотримання вимог щодо охорони і безпеки праці.
Особливе значення має організація робочих місць управлінського персоналу, оскільки вимагає окремих службових кабінетів і раціонального їх розміщення [2].
Метою раціоналізації робочих місць є: зменшення витрат робочого часу на його обслуговування; забезпечення нормальних умов праці і зменшення втомлюваності та напруження працівників; найбільш економне використання площі і підвищення продуктивності праці персоналу. Продуктивність праці прямо пропорційно залежить від організації робочих місць.
Організація праці на підприємстві, робочих місцях - процес багатосторонній складний, спрямований на оптимальне використання персоналу та засобів виробництва. Раціональна організація будь-якого робочого місця забезпечується за допомогою комплексного підходу. Цей метод дозволяє поєднати проектування планування робочого місця з його оснащенням, розробки прийомів і методів праці, вибором форм організації праці інормуванням праці, створенням сприятливих умов праці і розробкою найдоцільнішої системи його оплати, що базується на результатах всебічного аналізу усіх складових трудового процесу з врахуванням його техніко-економічних, психофізіологічних і соціальних аспектів, техніки і технології виробництва, використовуванні досягнень науки і передової практики і відображається в спеціальному документі — карті організації праці.
Карта організації праці— цей концентрований виклад проекту планування робочого місця і організації праці, розробленої на основі попередніх інженерно-економічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і інших досліджень.
Карта організації праці зазвичай містить такі розділи:
1. Вихідні дані (предмет праці і технологія, форма організації праці, оплата праці).
2. Трудовий процес (елементи процесу праці, час, методи праці, графік синхронізації процесу).
3. Робоче місце (просторово-технологічне планування компонентів).
4. Обслуговування робочого місця (функції, способи і режими обслуговування, види самообслуговування, засоби зв’язку).
5. Умови праці (чинники, засоби захисту від несприятливих умов).
6. Норми затрат праці.
7. Вимоги до виконавця роботи.
8. Режим праці та відпочинку.
9. Загальні техніко-економічні показники [5].
Отже, трудовим процесом називають сукупність методів і засобів впливу працівника на предмет праці за допомогою засобів праці задля випуску матеріальних та духовних благ. Трудовий процес здійснюється на робочому місці. Тому робоче місце можна вважати первинною ланкою, з якої найдоцільніше було б розпочинати проводити раціоналізацію.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РІВНЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ ВАТ "ЕЛЕКТРОТЕРМОМЕТРIЯ"
Вiдкрите акцiонерне товариство "Електротермометрiя" створене на базi Луцького приладобудiвного заводу вiдповiдно до Наказу Мiнiстерства машинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України № 1123 вiд 08.08.1994 року. Місцезнаходження товариства: 43001, Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.
Iсторiя заводу бере свiй початок з невеликої ливарно-механiчної майстернi, органiзованої у 1903 роцi братами-чехами на прiзвище Свобода. Першою продукцiєю були грубнi дверцята, втулки для возiв, кришки для кухонних плит. У пiслявоєнний час, з 1946 року виробляли втулки для поршневих кiлець тракторiв, автомашин; робили ремонт обладнання лiсопильних заводiв, млинiв, маслобоєнь, цегляних заводiв, хлiбопекарень. I тiльки у 1966 роцi, коли пiдприємство отримало назву "Луцький приладобудiвний завод" почалося освоєння продукцiї, яка зробила його вiдомим на всю країну i за межами ― приладiв контролю i регулювання технологiчних процесiв (термопар i термометрiв опору). З 1960 по 1967 рiк завод освоїв випуск 88 найменувань 320 типорозмiрiв датчикiв температури, засобiв облiку рiдин.