Картелі - договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовлюваної продукції.
Синдикати - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Подібним чином може здійснюватись закупівля сировини для усіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції.
Трести - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності.
Холдинги – специфічна організаційна форма об’єднань капіталів; державницьке інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання.
Фінансові групи - об'єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. На відміну від концерну фінансові групи очолюють один або декілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств, що входять до них, координують усі сфери їх діяльності.
15. Складіть “портрет” менеджера ХХІ століття.
На сучасному етапі розвитку менеджменту визначення психологічного портрета особистості є, на мій погляд, одним із самих складних і важливих питань, рішення якого дозволить підвищити ефективність управління персоналом.
Менеджер високого класу повинний:
1. Уміти ставити високі особисті мети по задоволенню потреб у самовираженні, прагнути вести нормальний спосіб життя, підтримувати гарну фізичну форму, постійно підвищувати свою кваліфікацію, ясно і дохідливо викладати свої думки, бути чесним, обов'язковим, цілеспрямованим і красиво вдягатися.
2. Уміти науково прогнозувати стратегію розвитку фірми, ефективність і конкурентноздатність товару, що випускається, вивчати й оцінювати фактори, аргументовано доводити усно і письмово свої ідеї.
3. Уміти формулювати мети колективу, розуміти характер, особливості особистості й адекватно оцінювати себе й інших людей, підтримувати нормальний морально-психологічний клімат у колективі, знімати стреси, згладжувати конфліктні ситуації.
4. Знати технічні і технологічні особливості, принцип дії що купується, що випускається чи продаваного об'єкта, розбиратися в питаннях уніфікації, стандартизації, спеціалізації й автоматизації виробництва.
5. Вміти аналізувати, прогнозувати, економічно оцінювати і приймати рішення в умовах невизначеності.
6. Вміти організовувати себе і колектив на досягнення поставлених цілей, виконувати функції розподільника ресурсів, диспетчера і координатора, делегувати функції і відповідальність по рівнях керування, організовувати стимулювання працівників за реалізацію концепції маркетингу, підвищення якості й економію ресурсів.
Висновок
Менеджмент - це і мистецтво, і наука. Мистецтво, тому що багатьом з необхідних менеджеру навичок неможливо навчитися, навіть читаючи найрозумніші книги. Потрібна ще й практика. Але це і наука, тому що доводиться мати справу з величезною і постійно поповнюваною базою знань і даних про процес управління і методи підвищення ефективності роботи організації. Отже, менеджер повинен мати не тільки формальну освіту і практичний досвід, але і вміти сполучити науку з мистецтвом управління.
У сучасних умовах трансформації економіки на основі ринкових відносин одним із пріоритетних напрямків у менеджменті стає вироблення нових теоретичних і методологічних концепцій з використання науки управління в практичній діяльності організацій в Україні. У XXIстолітті менеджери повинні будуть покладатися в основному на людські і концептуальні навички, але застосовувати їх будуть по-новому. На зміну ієрархіям, твердим графікам і правилам приходить робота в командах, безпосередні взаємодії, перманентні інновації, безупинне навчання й удосконалювання.
Менеджери перетворюються в партнерів, помічників своїх підлеглих, вони повинні вміти йти на усвідомлений ризик і сприяти розвитку здібностей і повнішому використанню енергії співробітників.
В умовах усе зростаючого інтересу до менеджменту, як науки і практики управління, виникає потреба не тільки в узагальненні і систематизації знань про різноманітні методи керівництва організаціями, але й у передачі накопиченого досвіду зростаючої армії керівників і підприємців.
Література
1. Крамаренко В.И. Менеджмент: Навчальний посібник – Київ: ЦУЛ, 2000. – 248 с.
2. Основи менеджменту / Під ред. Федоренка В.Г. – Київ: Алерта, 2007. – 420 с.
3. Менеджмент организации. Учеб. пособие / З.П. Румянцева, Н.А. Соломатин и др. М.: ИНФРА-М, 1995.
4. Шегда А.В., Основы менеджмента: Учеб. пособие. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.
5. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник.-К: Вища шк., 1995 – 351 с.
6. Менеджмент. Навч. посібник. Л.Г. Дідковська, П.Л. Гордієнко. Київ “Алерта” КНТ, 2007.
7. Кредісов А.І., Панченко Є.Г. Менеджмент для керівників. – Т.: Т-во «Знання», КОО, 1999.