Прогнозування нових технологій
Содержание
1. Необхідність і завдання прогнозування
2. Основні методи прогнозування технологій
3. Заміна технологій
4. Патентні дослідження на різних стадіях процесу розроблення нової продукції
4.1 Взаємозв'язок стадій розроблення нової продукції з патентними дослідженнями
4.2 Патентні дослідження на стадії пошуку нових ідей
4.3 Патентні дослідження на стадії відбору ідей
4.4 Патентні дослідження на стадн формування концепції нової продукції
4.5 Патентні дослідження на стадії формування концепції технологічного процесу
4.6 Патентні дослідження на стадії розроблення продукції
Технологічне прогнозування визначають як прогнозування майбутніх характеристик технологій, устаткування або методів, їхніх конкретних характеристик, параметрів. Іншими словами, це опис майбутнього в словах або цифрах стосовно сфер використання технології. Методи технологічного прогнозування можуть бути застосовані на будь-якій стадії технологічного проекту, починаючи з фундаментальних досліджень, виявлення комерційного потенціалу розробки й закінчуючи аналізом виробленого продукту, а також економічного середовища та ринку.
Оскільки ціль будь-якої нової технології або інноваційного проекту - посилення конкурентоспроможності, а здійснення технологічної розробки часто забирає роки, важливо, щоб до моменту його завершення мета проекту залишалася, як і раніше, актуальною, а досягнуті параметри зберігали переваги щодо можливих конкурентів.
Отже, задачі, які необхідно розв'язувати при прогнозуванні нової технології, зазвичай передбачають:
проведення порівняльного аналізу планованої розробки;
аналіз зовнішніх тенденцій у процесі виконання розробки, що повинна зберегти свою конкурентність на момент її завершення;
експертні судження про можливі наслідки здійснюваної розробки або продуктів для компанії й економіки загалом. Щоб визначити технічний рівень технології на будь-якій стадії комерціалізації, слід виконати такі кроки:
виявити весь набір критичних параметрів технології або продукту, що виробляється за цією технологією, які обумовлюють їх конкурентність;
формалізувати опис цих параметрів;
зіставити ці параметри з відповідними характеристиками, що їх досягли основні конкуренти;
визначити можливий розвиток або еволюцію технології чи продукту порівняно з описаними за час передбачуваного здійснення розробки.
Крім технічних параметрів, критеріями оцінки "перспективності" розробки мають бути такі характеристики, як:
величина необхідних витрат;
доведена "ринковість проекту";
співвідношення ризиків та очікуваної користі;
технічна можливість керувати проектом.
Типовою помилкою є врахування тільки технічних параметрів та ігнорування інших факторів навколишнього економічного, політичного, соціального середовищ, зв'язок між якими показано на рис.2.9
Ось, наприклад, науковці розробили технологію вирощування трансгенної сої, що обіцяє великі економічні прибутки. Але населення побоюється споживати продукти, що її містять. Воно апелює до уряду про заборону застосування сої в харчових продуктах. Уряд, своєю чергою, може ініціювати, а парламент прийняти закон, що забороняє використання трансгенної сої. Отже, технологічні аспекти не можна вивчати ізольовано.
Опис результатів технологічного прогнозу має містити чотири обов'язкових елементи:
обговорений період;
прогноз загальної ситуації в конкретній галузі технологій;
прогнозовані характеристики якості;
імовірність зазначених змін до зазначеного часу.
Вже на етапі генерації ідеї нової технології необхідно вивчити три фактори:
Технологічні аспекти: технічні характеристики порівняно з тим, що можливо досягнути; потенційна продуктивність; час, який необхідно витратити для розроблення; дата запуску розробки у виробництво.
Економічні характеристики: витрати на розробку порівняно з потенційним прибутком від її використання; собівартість продукції порівняно з плановою ціною; обсяг очікуваних продажів порівняно з витратами на виробництво.
3. Ринок: зміна пошуку; поява технологій конкурентів і технічні характеристики їхніх технологій, розмір ринку та тенденції його зростання.
Цілком зрозуміло, що на етапі генерування ідеї нової технології такі оцінки будуть грубими. Але їх необхідно буде повторювати на наступних етапах:
оцінка вірогідності створення технології;
розроблення і прогнозування технології;
підготування її до виробництва і запуск виробництва. Зазвичай під час переходу від етапу до етапу прогнозні оцінки
ставатимуть дедалі точнішими. Образно процес уточнення прогнозу представив Браєн Твісс на прикладі автомобільної подорожі. Перш ніж відправитись у подорож, вивчається карта й обирається маршрут. Це вихідне планування, що визначає час у дорозі. Але дорогою доводиться змінювати швидкість через повороти та щільність руху. Гарний водій враховує ці зміни заздалегідь, що схоже на процес короткострокового прогнозування. Якусь інформацію можна одержати, подивившись у дзеркало заднього виду, тобто одержати інформацію про минуле. Відставання може бути також спричинене дорожньо-ремонтними роботами або поломкою автомобіля. Ці події можна передбачити, однак неможливо спрогнозувати, коли вони відбудуться. Проте їх варто врахувати під час планування непередбачених обставин. Якщо ж вони відбудуться, можна буде підготувати новий план з іншим часом прибуття та зміненим маршрутом. А для цього необхідно зробити новий прогноз. Зрештою, може виявитись, що новий очікуваний час прибуття не влаштовує водія й тоді він вирішує скасувати поїздку.
Для прогнозування технологій можна практично використовувати й інші методи прогнозування, вже описані в цьому розділі.
Рано чи пізно виникає ситуація, коли спроби вдосконалити технологію не мають успіху. Тоді виникає потреба замінити стару технологію на нову. Безумовно, за такої заміни необхідно брати до уваги економічні й інші чинники, але ключовою проблемою, без розв'язання якої успіх неможливий, є пошук принципово нової межі ключового технологічного параметру. Часто проблему розв'язують на основі винаходу або навіть відкриття.
Для пояснення цього повернімося до методу S-кривих. Уповільнення зростання параметра для технології А свідчить про те, що значення цього параметра наближається до природної межі, тому необхідно подумати про заміну цієї технології на нову, для якої фізичне обмеження буде більшим, ніж для технології Л.
Цілком вірогідно, що ця нова технологія натрапить на протидію персоналу підприємства. Принаймні є дві причини для цього. По-перше, на час t,: критичний параметр нової технології Б буде нижчим, ніж для технології А. По-друге, нова технологія зведе нанівець більшу частину капіталовкладень в обладнання технології А. Тому є бажання працювати на цьому обладнанні якомога довше, щоб отримати віддачу від вкладення інвестицій. Песимістично можуть ставитись до нової технології і технологи, оскільки їх знання про старі технології значні, а про нові - не достатні. Керівники часто недооцінюють весь масштаб загрози, що може мати катастрофічні наслідки для їхнього майбутнього, якщо вчасно не замінити стару технологію.
Під час прогнозування нової технології слід звернути увагу на її природні обмеження. Якщо обмеження нової й наявної технології однакові, то переваги першої можуть виявитися незначними, і попередні витрати, невизначеність і ризики можуть призвести до того, що її буде недоцільно здійснити, попри переваги. Однак якщо обмеження для нової технології значно перевищує як таке для старої, то нова технологія може забезпечити конкурентоспроможність товарів, що вироблятимуться за її допомогою.
Але для того, щоб знайти нове вище обмеження, необхідно принаймні здійснити винахідницький крок, тобто зробити винахід, який ляже в основу цієї технології.
Є багато прикладів заміни технології через пошук нових природних обмежень. Один з них - технологія відтворення звуку. Спочатку це був фонограф, у якому механічні коливання сталевої голки передавалися на металеву мембрану. Потім була магнітна стрічка, яка містила звукову доріжку у вигляді намагнічених ділянок магнітного носія. Тепер для запису та відтворення звуку застосовуються цифрові технології. Тобто звук кодується в цифровому вигляді, а для його відтворення застосовується цифрова техніка. При цьому перехід від одної технології до іншої супроводжується значним підвищенням якості звуку.
Одним з інструментів управління інтелектуальною власністю на етапі розроблення нового товару є використання патентних досліджень на всіх стадіях цього процесу. Такі дослідження проводять на основі патентної інформації.
Патентна інформація - це технічна та правова інформація, що міститься в офіційних періодичних публікаціях відомств інтелектуальної власності, які є в усіх країнах, де законодавством передбачена правова охорона об'єктів права інтелектуальної власності. Майже дві третини технічної інформації, що розкривається в патентній інформації, більш ніде не публікується. Загальна кількість патентних документів у світі сягає нині 40 млн. Як результат, патентна інформація є єдиною всеохопною добіркою систематизованої технічної інформації. Крім цього, патентні документи класифікуються за технічними галузями відповідно до єдиної детально розробленої Міжнародної патентної класифікації, що значно полегшує пошук потрібної інформації.